Вінцентій Ключинський
Слуга Божий Вінцентій Ключинський пол. Wincenty Kluczyński | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
22 вересня 1914 — 23 лютого 1917 | ||
Обрання: | 22 вересня 1914 | |
Попередник: | Бонавентура Черретті | |
Наступник: | Мануел Мендеш да Консейсан Сантуш | |
| ||
29 травня 1910 — 22 вересня 1914 | ||
Обрання: | 7 квітня 1910 | |
Попередник: | Аполінарій Внуковський | |
Наступник: | Едвард фон Ропп | |
Альма-матер: | Імператорська римо-католицька духовна академія ![]() | |
Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ ![]() | |
Народження: | 30 вересня 1847 ![]() Шарковщина, Дісненський повіт, Віленська губернія, Російська імперія ![]() | |
Смерть: | 11 лютого 1917 (69 років) ![]() Алупка, Ялтинський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія ![]() | |
Похований: | Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс) ![]() | |
Священство: | 30 вересня 1871 | |
Єп. хіротонія: | 29 травня 1910 | |
Вінцентій Ключинський (пол. Wincenty Kluczyński; 30 вересня 1847, Шарковщина, Дісненський повіт — 11 лютого 1917, Алупка, Крим) — польський римо-католицький церковний діяч, архієпископ Могильовський (1910—1914), Слуга Божий Католицької Церкви.
Народився 30 вересня 1847 року в селищі Шарковщина Дісненського повіту (нині — Вітебська область, Білорусь) в родині сільського писаря Адольфа Ключинського та Францішки з роду Корсаків. Був найстаршим із трьох синів.
Початкову освіту здобув у Двинську (нині Даугавпілс). У 1865 році вступив до Духовної семінарії у Вільнюсі, а з 1867 року продовжив навчання в Римо-католицькій духовній академії в Санкт-Петербурзі. Закінчив академію у 1871 році зі ступенем магістра теології. Того ж року був висвячений на священника в Каунасі єпископом жмудським Мотеюсом Валанчусом.
Після висвячення був призначений професором Віленської духовної семінарії.
У 1889 році, як духівник Броніслави Станкович CSA, ініціював створення безгабітового Згромадження Сестер від Ангелів у Вільнюсі.
У 1910 році був призначений архієпископом Могильовським — очільником католицької архідієцезії, що охоплювала майже всю територію Російської імперії. Через це зазнавав переслідувань з боку царської влади. Очолював архідієцезію до 1914 року, коли Папа Бенедикт XV прийняв його відставку. Після цього отримав титулярне архієпископство Філіппополя у Фракії.
Після відставки мешкав переважно в Криму, де й помер 11 лютого[1] 1917 року в Алупці.
Спочатку був похований у Санкт-Петербурзі на Виборзькому цвинтарі[2]. У 1929 році його останки перевезли до Вільнюса й 17 квітня перепоховали в крипті катедрального собору[3].
Єпископ Вітебської дієцезії Владислав Блін на прохання Сестер від Ангелів ініціював процес беатифікації архієпископа Вінцентія Ключинського. Постулятором призначено о. Адама Сікорського MIC[4].
- ↑ Rutkowski Ks. F. Ksiądz Wincenty Kluczyński: arcybiskup-metropolita mohylowski, administrator apostolski diecezji mińskiej 1847—1917 (kilka rysów i wspomnień). — Poznań 1929. — S. 65.
- ↑ Rutkowski Ks. F. Ksiądz Wincenty Kluczyński: arcybiskup-metropolita mohylowski, administrator apostolski diecezji mińskiej 1847—1917 (kilka rysów i wspomnień). — Poznań 1929. — S. 66.
- ↑ Kłos Józef. Arcybiskup-Metropolita Wincenty Kluczyński. Historja Kościoła katolickiego w Rosji // Przewodnik Katolicki, 1929, R.35, nr 21. — S. 2 (300).
- ↑ Abp Wincenty Kluczyński - kandydat na ołtarze z Białorusi. niedziela.pl (пол.). Процитовано 11 травня 2025.
- Rutkowski Ks. F. Człowiek Wielkiego Serca, Wydawnictwo Duszpasterstwa Rolników. — Włocławek 1997. ISBN 83-86493-32-1
- Archbishop Wincenty Kluczynski // catholic-hierarchy.org (англ.)
- ks. Wincenty Kluczyński // Zgromadzenie Sióstr od Aniołów (пол.)