Вільне (Самарівський район)
село Вільне | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Самарівський район |
Тер. громада | Губиниська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA12100010060039409 |
Облікова картка | Вільне. |
Основні дані | |
Засноване | 1776 (249 років) |
Населення | 1 994 особи |
Поштовий індекс | 51260 |
Телефонний код | +380 5693 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°44′49″ пн. ш. 35°17′37″ сх. д. / 48.74694° пн. ш. 35.29361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 112 м |
Найближча залізнична станція | Вільне |
Відстань до залізничної станції | 2 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 51260, Дніпропетровська обл., Самарівський р-н, с. Вільне, вул. Перемоги, 23 |
Сільський голова | Кравченко Дмитро Анатолійович |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Ві́льне — село в Україні, у Губиниській селищній громаді Самарівського району Дніпропетровської області. Населення — 1994 особи (за переписом 2001 року).

Село Вільне розташоване на правому березі річки Самара, при впадінні у неї річки Вільнянка. Вище за течією річки Самара на відстані 4,5 км розташоване село Івано-Михайлівка, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Хащеве, на протилежному березі — селище Зарічне. Через село пролягає автошлях міжнародного значення М18E105 та залізниця, на якій знаходиться пасажирський зупинний пункт Вільне (за 2 км).
Уздовж річки Самари зберігся великий лісовий масив із заплавних і пристінних дібров, а також природних соснових борів на південній межі ареалу сосни звичайної — так званий Самарівський ліс.
Біля села існувало давнє поселення Вільний Брід, що сягає часів бродників.
Тут біля Вільного Броду і урочища Сорок байраків, 1689 року під час Кримського походу за наказом князя Василя Голіцина, на наступний рік після побудови Богородицької фортеці у Самарі, побудована Новосергіївська фортеця по проекту Вільяма фон Залена, іноземного інженер-полковника на службі Московського уряду. У фортеці був гарнізон у 500 осіб. Її залишки збереглися і донині. На початку квітня 1690 року сюди прийшла чума, що тривала все літо, від якої вимерло все населення фортеці. 1711 року хан Девлет Гірей з ордою осадив Новосергіївську і Богородицьку фортеці. Новосергіївці здалися і видали хану російський гарнізон. За Прутською угодою 1711 і Константинопольською угодою 1712 років Петро І зобов'язався зрівняти з землею фортеці регіону. У 1730-их роках київський генерал-губернатор граф фон Вейсбах поновив фортеці, що послугували базою для війни з Кримом у 1735-39 роках. У середині 1790-ті років з фортеці був виведений гарнізон.
Село Вільне засноване у 1776 році.
1886 року тут мешкало 1466 осіб, було 283 дворів, волосне правління, 1 православна церква, 2 магазини, 2 ярмарки, базар на свята, винна фабрика, паровий млин. Слобода Вільне була центром Вільнянської волості.
Приблизна чисельність населення на 1989 рік — 3100 осіб. У 1990-х роках населення села зменшилося за зменшенням чисельності військової частини у лівобережному Гвардійському (нині — Зарічне).
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 709-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області», Вільненська сільська рада увійшла до складу Губиниської селищної громади.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1684 | 84,45 % |
російська | 292 | 14,64 % |
вірменська | 7 | 0,35 % |
румунська | 1 | 0,56 % |
Всього: | 1994 | 100 % |
- ПП «ДПК Скіфія».
- «Вільне 2002», агрофірма, ТОВ.
- Школа.
- Дитячий садочок.
- Лікарня.
На території села Вільне розкопано курганне поховання скіфського знатного воїна (IV ст до н. е.) зі зброєю і прикрасами із золота.
- Неподалік розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Вікові дуби, також між селом Вільне та селищем Зарічне розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Вільнянські вікові дуби.
- Свято-Духівський храм.
У Вільному поховані
- Беспалий Роман Володимирович (1981—2019) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Делюкін Юрій Петрович (1994—2017) — солдат Збройних сил України, десантник, учасник російсько-української війни.
- Купріков Олексій Миколайович (1971—2020) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Токаренко Ігор Олександрович (1995—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Ві́льне // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969: 959 с. — С. 554
- Погода в селі Вільне. [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
![]() | Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |