Вільне (Білгород-Дністровський район)
| село Вільне | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район |  Білгород-Дністровський район |
| Тер. громада | Сергіївська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA51040210020019956  |
| Облікова картка | Вільне (Білгород-Дністровський район) |
| Основні дані | |
| Засноване | 1905 (120 років) |
| Колишня назва | Каторга |
| Населення | 419 |
| Площа | 0,78 км² |
| Густота населення | 537,18 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67792 |
| Телефонний код | +380 4849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°59′40″ пн. ш. 30°17′16″ сх. д. / 45.99444° пн. ш. 30.28778° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67780, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Сергіївка, вул. Гагаріна, 3 |
| Карта | |
  Вільне | |
 Вільне | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Ві́льне — село Сергіївської селищної громади Білгород-Дністровського району Одеської області в Україні. Населення становить 419 осіб.
Поселення епохи пізньої бронзи і черняхівської культури, площа 150 на 80 метрів (на південній околиці села на правому березі балки, що впадає в Будацький лиман). Сарматський могильник Катаржа з 8 курганів (розкопаний біля села).[1][2]
1817 р. у поселенні Велика Катаржі, що виникло на місці татарського урочища, проживало 48 осіб (32 особи українці й 16 особи іншого походження).[3]
Наприкінці ХІХ — поч.ХХ століть в поселенні Катарга проживало 360 осіб українців.[3]
Село засновано 1905 року. Первинну назву мало — Каторга.[4]
8 травня 2018 року у селі Вільне, напередодні 73-річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, трапилося страшне вбивство останньоного в селі 93-річного ветерана Другої світової війни. Ветерана війни позбавив життя 33-річний нелюд заради двох піджаків з нагородами. Ветеран пройшов війну, пройшов через справжнє пекло і був вбитий за кілька сотень гривень, які нелюдь планував виручити за вкрадене.[5]
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 401 особа, з яких 182 чоловіки та 219 жінок.[6]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 415 осіб.[7]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 87,83 % |
| російська | 5,25 % |
| молдовська | 3,58 % |
| циганська | 1,67 % |
| болгарська | 1,19 % |
| білоруська | 0,24 % |
| гагаузька | 0,24 % |
- ↑ Sapozhnykov, Игорь Сапожников / Igor. Начала изучения курганов Буджака: историография и картография (The beginning of the study of Budjak burial mounds: historiography and cartography) 2018 (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
- ↑ admin. Археология и древняя история Белгород-Днестровского района | Археологическая карта (рос.). Процитовано 24 січня 2021.
- ↑ а б Українське населення придунайських земель XVIII — початок XX ст. (Заселення й економічне освоєння) - Олена Бачинська - Тека авторів. Чтиво. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
- ↑ Карта РККА L-36 (А), 1941(рос.)
- ↑ «Розірвати на шматки»: жорстоко вбито 93-річного ветерана напередодні 9 травня, причина шокує [Архівовано 25 травня 2018 у Wayback Machine.] // Politeka.net, 9 травня 2018 (рос.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
 | Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Населені пункти ліквідованого Білгород-Дністровського району (1940—2020)¹ | |
|---|---|
| Селища | |
| Села | Абрикосове • Авидівка • Адамівка • Андріївка • Бикоза • Біленьке • Благодатне • Бритівка • Великомар'янівка • Веселе • Вигон • Випасне • Вільне • Володимирівка • Гончарівка • Дальнічень • Долинівка • Зелене • Зеленівка • Карналіївка • Козацьке • Косівка • Красна Коса • Крутоярівка • Курортне • Маразліївка • Миколаївка • Молога • Монаші • Нова Царичанка • Нове • Олексіївка • Петрівка • Південне • Підгірне • Польове • Полянка • Попаздра • Привітне • Приморське • Розкішне • Романівка • Руськоіванівка • Садове • Салгани • Семенівка • Софіївка • Стара Царичанка • Старокозаче • Сухолужжя • Удобне • Чабанське • Черкеси • Чистоводне • Шабо • Широке |
| Примітка: | ¹) 17 липня 2020 року колишній Білгород-Дністровський район (1940—2020) було ліквідовано в результаті адміністративно-територіальної реформи, а більшість його населених пунктів увійшли до складу новоутвореного Білгород-Дністровського району |