Віленська єпархія РПЦ

Віленська єпархія РПЦ
Дата створення / заснування 1839[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Країна  Литва Редагувати інформацію у Вікіданих
Адміністративна одиниця Литва Редагувати інформацію у Вікіданих
Собор Успенський Пречистенський собор (Вільнюс) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кількість населення 3 366 357 осіб Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування штаб-квартири Вільнюс Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа 65 200 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Кількість підписників у соціальних мережах 5140 ± 9[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційний сайт Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Віленська єпархія РПЦ у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Віленська і Литовська єпархія (лит. Vilniaus ir Lietuvos vyskupija) — єпархія Російської православної церкви, яка об'єднує парафії й монастирі у межах Литви, з центром у Вільнюсі.

Станом на кінець 2022 року у епархії діють 52 парафії й два монастирі. Служби правлять 63 священники.

Кафедральний собор — Пречистенський у Вільнюсі.

Від 24 грудня 2010 року правлячим архієреєм є митрополит (до 20 листопада 2016 року — архієпископ) Віленський й Литовський Інокентій (Васильєв)[ru].

Історія

[ред. | ред. код]

Від XIV до XVII століть православні Великого князівства Литовського належали Київської митрополії Вселенського Патріархату. У 1686 через симонію Вселенський патріарх Діонісій IV (який пізніше через це отримав анафему) видав Синодальний лист, яким у порядку ікономії, обраного собором духовенства та вірян його єпархії, надавав право ординації Київського митрополита Московському патріарху. Згодом поступово в Литві не залишилося єпархій або парафій, підпорядкованих Вселенському Патріархату.

1839 року в Російській імперії було засновано Литовську єпархію РПЦ.У 1924—1939 р. православні Вільнюського краю були в юрисдикції Польської Автокефальної Православної Церкви, 1939 р. після радянської окупації повернуті до Вільнюської єпархії РПЦ. До 2022 р. ця єпархія залишалася єдиною православною структурою в Литві.

Після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року московський патріарх Кирил позбавив сану п'ятьох священників, які висловилися проти позиції Московського патріарха. Вони, скориставшись «закликом», звернулися до Вселенського Патріархату, який виправдав їх і відновив у сані священників у лютому 2023 року[3]. У березні 2023 року Патріарх Варфоломій здійснив офіційний візит до Литви[4]. Під час нього Патріарх зустрівся з п'ятьма відновленими священиками[5] та підписав угоду з урядом Литви, яка передбачала створення в країні церковної юрисдикції підпорядкованої Вселенському Патріархату[6].

Після цього ієромонах Естонської Православної Церкви Юстинос Ківілу[7] був призначений Екзархом Вселенського Патріархату в Литві, який звершив першу Божественну Літургію у Вільнюсі в день Богоявлення, 6 січня 2024 року[8]. У лютому 2024 року уряд Литви постановив, що Литовський екзархат відповідає вимогам для реєстрації в Реєстрі юридичних осіб як одна з дев'яти традиційних релігійних громад країни[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.patriarchia.ru/db/text/79876.html
  2. ↑ YouTube Application Programming Interface
  3. ↑ Το Οικουμενικό Πατριαρχείο περί της εκκλήτου προσφυγής κληρικών από την Λιθουανία που είχαν καθαιρεθεί από το Πατριαρχείο Μόσχας. Ορθοδοξία News Agency. Процитовано 12 Ιανουαρίου 2024.
  4. ↑ Οικουμενικό Πατριαρχείο: Ένα βήμα πιο κοντά στην ίδρυση Εξαρχίας στη Λιθουανία (φωτ.). Μακεδονία. Процитовано 12 Ιανουαρίου 2024.
  5. ↑ Οικ. Πατριάρχης: Συνάντησε τους πέντε ιερείς που είχαν καθαιρεθεί από τον Πατριάρχη Μόσχας. Πρακτορείο εκκλησιαστικών ειδήσεων Δόγμα. Процитовано 12 Ιανουαρίου 2024.
  6. ↑ Στη Λιθουανία μεταφέρεται η σύγκρουση Πατριαρχείου Μόσχας και Οικουμενικού Πατριαρχείου. Παραπολιτικά. Процитовано 12 Ιανουαρίου 2024.
  7. ↑ Estonian priest Justinus Kiviloo to lead new Orthodox Church exarchate in Lithuania (англ.). The Baltic Times. Процитовано 12 Ιανουαρίου 2024.
  8. ↑ Фролова, Наталья. Экзарх Константинопольского патриарха в Литве: мы открыты для тех, кто хочет молиться в мире с совестью (рос.). Delfi. Процитовано 12 Ιανουαρίου 2024.
  9. ↑ Νομική αναγνώριση της Πατριαρχικής Εξαρχίας Λιθουανίας από τις Κρατικές Αρχές της χώρας. orthodoxianewsagency.gr. 11 Φεβρουαρίου 2024.

Література

[ред. | ред. код]
  • Православная церковь в Литве // «Вестник» орган церковно общественной жизни, Издательство Русского студенческого христианского движения. — 1930. — № 6
  • Свитич А. К. Православная церковь в Польше и её автокефалия. — Буэнос-Айрес: Наша страна, 1959. — 231 с.
  • Шлевис Г. П., Салтыкова И. Е. Виленская и Литовская епархия // Православная энциклопедия. — М., 2004. — Т. VIII: «Вероучение — Владимиро-Волынская епархия». — С. 465—475. — 752 с. — 39 000 экз. — ISBN 5-89572-014-5.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Віленська_єпархія_РПЦ&oldid=45042266