Військово-морський флот Німеччини

Військово-морські сили Німеччини
Deutsche Marine
На службі 2 січня 1956
Країна  Німеччина
Тип ВМС
Чисельність 16333 осіб (станом на 9 лютого 2017)[1]
65 кораблів
55 літаків
У складі Збройні сили Німеччини
Штаб військово-морських сил Росток (Командування ВМС)
Гасло Wir. Dienen. Deutschland.
(Ми. Служимо. Німеччині.)
Марш Gruß an Kiel
Річниці 14 червня
Війни/битви
Вебсайт www.marine.de
Командування
Інспектор ВМС Контрадмірал Ян Крістіан Каак[en][a][2] (в. о.)
Заступник інспектора ВМС Контрадмірал Ян Крістіан Каак[3]
Начальник штабу Контрадмірал Френк Мартін Ленскі[de]
Визначні
командувачі
Знаки розрізнення
Військово-морська відзнака
Медіафайли на Вікісховищі

Військово-морські сили (нім. Deutsche Marine або просто нім. Marine—Звук слухати) це військово-морські сили Німеччини, а також частина об'єднаних Збройних сил Німеччини Bundeswehr («Федеральна оборона»). ВМС Німеччини були відомі під назвою Bundesmarine («Федеральні ВМС») з 1956 до 1995 коли Deutsche Marine («ВМС Німеччини») стало офіційною назвою після об'єднання у 1990 ВМС Східної Німеччини Volksmarine («Народні ВМС»). Вони сильно пов'язані з силами НАТО. Основним завданням є захист територіальних вод Німеччини і морської інфраструктури такої як морські лінії зв'язку. Окрім цього, німецькі ВМС беруть участь у миротворчих операціях та надають гуманітарну допомогу і допомагають у ліквідації наслідків стихійних лих. Вони також беруть участь у антипіратських операціях.[4]

Історія[ред. | ред. код]

Історія військово-морських сил Німеччини своїм корінням походить від Reichsflotte (Імперського флоту) часу революції 1848–52. Reichsflotte був першими військово-морськими силами Німеччини які ходили під чорно-червоно-золотим прапором. Створений 14 червня 1848 за наказом демократично обраних франкфуртських національних зборів, Імперський флот проіснував не тривалий час і зник 2 квітня 1852 після провалу революції; саме тому сучасні ВМС святкують день народження 14 червня.

У період від травня 1945 доо 1956, Німецька адміністрація з розмінування та її наступники, які складалися з колишніх членів нацистських Kriegsmarine, стали своєрідним перехідним етапом до створення ВМС. Це дозволило спиратися на надбаний досвід при навчанні молодих кадрів. Крім того, у період 1949—1952 рр. ВМС США створили Військово-морську історичну команду у Бременгафені. Ця група складалася з колишніх офіцерів Крігсмаріне, які стали історичними та тактичними консультантами американців. Вона стала важливим фактором у створенні німецької секції старших офіцерів у НАТО. У 1956, зі вступом Західної Німеччини до складу НАТО, утворилися Bundesmarine («Федеральні ВМС»). У тому ж році у Східній Німеччині Volkspolizei See (буквально «Народна морська поліція») була перейменована на Volksmarine («Народні ВМС»). Протягом Холодної війни всі німецькі бойові кораблі підпорядковувалися командуванню ОЗС НАТО на підступах до Балтійського моря.

Після об'єднання зі Східною Німеччиною у 1990 Народні ВМС разом з Національною народною армією (Nationale Volksarmee, ННА) стали частиною Збройних сил Німеччини (Bundeswehr). З 1995 назву Військово-морські сили Німеччини почали використовувати у світі, у той час як назва Marine з 1956 залишається без доповнень. На 16 грудня 2016, у ВМС налічувалося 16137 чоловіків і жінок.

Різні військово-морські сили діяли у різні періоди:

Поточні операції[ред. | ред. код]

Німецькі бойові кораблі постійно беруть!а участь у всіх чотирьох Морських групах НАТО. ВМС Німеччини також беруть участь у міжнародних операціях проти тероризму, наприклад Операція «Нескорена свобода» та Операція «Активні зусилля».

Зараз найбільшою операцією у якій беруть участь ВМС Німеччини є місія UNIFIL у берегів Лівану. З боку Німеччини в операції беруть участь два фрегати, чотири швидких атакуючих судна та два допоміжних судна. Морська частина місії UNIFIL знаходиться під командуванням Німеччини.[5]

Військово-морські сили експлуатують ряд інфраструктур для розробки та випробувань, які є частиною міжгалузевої та міжнародної мережі. Серед них Центр передового досвіду для операцій в закритих водах та на мілині (COE CSW), філія Командування ОЗС НАТО з питань трансформації. COE CSW було створено у квітні 2007 та офіційно акредитовано НАТО 26 травня 2009[6]. Він розташований разом зі штабом німецької 1-ї флотилії у Кілі чий командир є також директором COE CSW.

Бойова техніка[ред. | ред. код]

Кораблі та субмарини[ред. | ред. код]

Військово-морські сили Німеччини налічують 65 кораблів, в тому числі; 10 фрегатів, 5 корветів, 3 тральщики, 10 мисливців за мінами, 6 субмарин, 11 транспортів-заправників та 20 різних допоміжних суден. Загальна водотоннажність складає 220,000 тонн. Крім того, ВМС Німеччини співпрацюють з Королівськими ВМС Данії у «проекті Ковчег». Цей проект відповідав за стратегічне розгортання німецьких збройних сил за допомогою трьох ролкерів та десантних кораблів. Крім того, цими кораблями можуть користуватися інші країни-учасниці НАТО у Європі.

Ці три судна мають загальну водотоннажність у 60000 тонн.[7][8] Разом із цими кораблями загальна водотоннажність кораблів німецького флоту складає 280000 тонн.

Протягом 1995—2010 років планувалося побудувати п'ять спільних кораблів підтримки, два JSS800 та три JSS400, але програма була скасована, про неї не згадували у двох останніх оглядах оборони. Найбільший корабель повинен був стати десантним транспортом-амфібією, з водотоннажністю від 27000 до 30000 тонн на 800 солдатів.[9] ВМС Німеччини будуть використовувати спільний корабель підтримки HNLMS Karel Doorman (A833) Королівських ВМС Нідерландів в рамках інтеграції морської піхоти Німеччини (Seebatallion) до Королівської морської піхоти Нідерландів на 2016.

Літаки[ред. | ред. код]

Морська авіація ВМС Німеччини має назву Marinefliegerkommando. Marinefliegerkommando налічує 55 літальних апаратів.

Тип Походження Клас Роль Поява На службі Всього Примітки
Camcopter S-100 Австрія БПЛА Розвідка, спостереження та дослідження Замовлено 6.
Dornier Do 228 Німеччина Гвинтовий Контроль за забрудненням 5[10] [11]
H135 Німеччина Гвинтокрил Тренувальний 2 [11]
Lockheed P-3C Orion — CUP США Гвинтовий Морський патрульний літак 8 Належали Королівським ВМС Нідерландів[11]
NH90 Sea Lion Німеччина Гвинтокрил SAR/транспорт Замовлено 18.[11]
Westland Lynx Велика Британія Гвинтокрил Ударник 22 [11]
Westland Sea King Mk.41 Велика Британія Гвинтокрил SAR/транспорт 21 [11]
Westland WG-13 Super Lynx Mk88a ВМС Німеччини
Боєць штурмової команди ВМС Німеччини на фрегаті Augsburg (F213) у обороні з пістолетом P8, прикриваючи висадку інших членів команди

Структура[ред. | ред. код]

ВМС Німеччини командує інспектор ВМС (Inspekteur der Marine) за підтримки Командування ВМС (Marinekommando) у Ростоку.

Формація[ред. | ред. код]

  • Штаб ВМС Німеччини (Marinekommando), Росток
  • 1-ша ескадра Корветів (1. Korvettengeschwader), Варнемюнде
  • 1-ша ескадра субмарин (1. Ubootgeschwader), Екернферде
    • Центр навчання підводників (Ausbildungszentrum Unterseeboote), Екернферде
  • 3-тя ескадра тральщиків (3. Minensuchgeschwader), Кіль
  • 5-та ескадра тральщиків (5. Minensuchgeschwader), Кіль
  • 7-ма ескадра швидких патрульних катерів (7. Schnellbootgeschwader), Варнемюнде
  • Батальйон захисту ВМС, (Seebataillon), Екернферде
  • Командування спеціальними силами ВМС, (Kommando Spezialkräfte Marine), Екернферде
  • Командування Базою ВМС Кіль (Marinestützpunktkommando Kiel)
  • Командування Базою ВМС Екернферде
  • Командування Базою ВМС Варнемюнде
  • Штаб 2-ї флотилії
  • 2-га ескадра фрегатів (2. Fregattengeschwader), Вільгельмсгафен
  • 4-та ескадра фрегатів (4. Fregattengeschwader), Вільгельмсгафен
  • Допоміжна ескадра (Trossgeschwader), Вільгельмсгафен
  • Командування Базою ВМС Вільгельмсгафен
  • Командування авіації ВМС (Marinefliegerkommando), Нордхольц
  • Авіакрило 3 (Marinefliegergeschwader 3), Нордхольц
  • Авіакрило 5 (Marinefliegergeschwader 5), Нордхольц
  • Командування підтримки (Marineunterstützungskommando — MUKdo)
  • Військово-морський медичний інститут (Schiffahrtsmedizinisches Institut[de]), Кіль
Військово-морська академія у Мюрвіку
  • Військово-морська академія (Marineschule Mürwik), Фленсбург
  • Школа унтерофіцерів (Marineunteroffiziersschule), Плен
  • Інженерна школа (Marinetechnikschule), Паро, поблизу Штральзунда
  • Школа військово-морських операцій (Marineoperationsschule), Бремергафен
  • Навчальний центр з контролю над ушкодженнями (Ausbildungszentrum für Schiffssicherung), Нойштадт

Звання[ред. | ред. код]

Офіцери[ред. | ред. код]

Код НАТО OF-10 OF-9 OF-8 OF-7 OF-6 OF-5 OF-4 OF-3 OF-2 OF-1 OF(D) Курсант
Німеччина Німеччина
(Правка) 		Жодного еквівалента













Зарахований ранг плюс зірка
із зазначенням кар'єри кадетів
Admiral Vizeadmiral Konteradmiral Flottillen-
admiral 		Kapitän zur See Fregatten-
kapitän 		Korvetten-
kapitän 		Stabskapitän-
leutnant 		Kapitän-
leutnant 		Oberleutnant
zur See 		Leutnant
zur See 		Oberfähnrich
zur See 		Fähnrich
zur See 		Seekadett

Унтерофіцери та матроси[ред. | ред. код]

Код НАТО OR-9 OR-8 OR-7 OR-6 OR-5 OR-4 OR-3 OR-2 OR-1
Німеччина Німеччина
(Правка)
Oberstabsbootsmann Stabsbootsmann Hauptbootsmann Oberbootsmann Bootsmann Obermaat Maat Оберштабсєфрейтор Штабсєфрейтор Гауптєфрейтор Оберєфрейтор Єфрейтор Matrose
Німеччина Німеччина
(Призначений офіцер)
(Правка) 		Жодного еквівалента Жодного еквівалента
Oberfähnrich zur See Fähnrich zur See Seekadett
  • Matrose — Seaman Recruit (Матрос-рекрут)
  • Gefreiter — Seaman Apprentice (Матрос-учень)
  • Gefreiter-UA — Seaman Apprentice E2 — Унтерофіцер 2-го класу кандидат
  • Gefreiter-BA — Seaman Apprentice E2 — Унтерофіцер 1-го класу кандидат
  • Gefreiter-OA — Seaman Apprentice E2 — Офіцер-кандидат
  • Obergefreiter — Матрос
  • Hauptgefreiter — Матрос
  • Stabsgefreiter — Унтерофіцер 3-го класу
  • Oberstabsgefreiter — Унтерофіцер 3-го класу
  • Maat — Унтерофіцер 2-го класу
  • Maat-BA — Унтерофіцер 2-го класу — Унтерофіцер 1-го класу випробувальний
  • Obermaat — Унтерофіцер 2-го класу
  • Bootsmann — Унтерофіцер 1-го класу
  • Oberbootsmann — Унтерофіцер 1-го класу
  • Hauptbootsmann — Чиф-петті офіцер
  • Stabsbootsmann — Старший чиф-петті офіцер
  • Oberstabsbootsmann — Майстер чиф-петті офіцер, Command/Fleet/Force Master Chief Petty Officer

Радіостанції та станції зв'язку[ред. | ред. код]

  • DH038
  • DHJ58
  • DHJ59

Майбутні розробки[ред. | ред. код]

  • Перша партія фрегатів класу F125 (клас Baden-Württemberg), які спеціалізуються на постійних місіях за стабілізації, повинна замінити вісім ракетних фрегатів класу Bremen. Кожен F125 буде мати два екіпажи. Їх планують прийняти на службу з 2016 по 2018.
  • Планується прийняти на озброєння шість великих надводних кораблів під назвою 'Mehrzweckkampfschiff 180' (MKS 180). Фрегати широкого використання
  • Ще дві субмарини Type 212A повинні бути прийняті на озброєння протягом наступного десятиліття[12].
  • Протягом 2019—2023 років будуть закуплені корвети класу Braunschweig[13].
  • Замовлено 18 гелікоптерів NH90 NFH для заміни гелікоптерів Lynx у ролі ASW/AsuW, спочатку було замовлено армією Німеччини у варіанті NH90 TTH.
  • Планується замінити 12 гелікоптерами середнього розміру теперішніх 22 гелікоптери Sea King авіакрила 5
  • Перша партія з шести БПЛА Camcopter S-100 була замовлена для корветів класу Braunschweig (планується ще більше замовлення). Поставка відбулася у 2013[14].
  • Об'єднання морської піхоти Німеччини з (Seebatallion) із Корпусом морської піхоти Нідерландів і використання амфібійних кораблів Королівських ВМС Нідерландів з 2016.
  • У травні 2013 міністерства оборони Німеччини та Данії повідомили про спільні операції субмарин, навчання та створення майбутніх замін.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Після відставки віцеадмірала Кая-Ахіма Шенбаха обов'язки інспектора ВМС тимчасово виконує Ян Крістіан Каак
  1. ↑ Die Stärke der Streitkräfte [Personnel strength of German Armed Forces]. 9 лютого 2017. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 10 лютого 2017.
  2. ↑ Marine-Chef Kay-Achim Schönbach tritt ab!. Bild (німецькою) . 23 січня 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
  3. ↑ Marine Konteradmiral Kaack ist neuer Befehlshaber der Flotte. Бундесвер (німецькою) . 24 вересня 2021. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 3 травня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Bilanz und Ausblick. Архів оригіналу за 1 січня 2009. Процитовано 18 грудня 2009.
  6. ↑ Deutsche Marine — press release: Neues Nato-Expertenzentrum an der Kieler Förde nimmt Fahrt auf; Faermann, 2009
  7. ↑ The ships chartered for the ARK Project. Архів оригіналу за 8 червня 2011. Процитовано 27 жовтня 2010.
  8. ↑ The ARK project. Архів оригіналу за 28 листопада 2010. Процитовано 27 жовтня 2010.
  9. ↑ Inspekteur der Marine : Zielvorstellung Marine 2025+ (PDF). Geopowers.com. Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2010. Процитовано 14 березня 2016.
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 3 травня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ а б в г д е World Air Forces 2017. Flightglobal: 10. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 10 лютого 2017.
  12. ↑ Nachrichtenfernsehen, n-tv. Marine stellt U36 in Dienst: Bundeswehr bekommt neue U-Boote. n-tv.de. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 8 листопада 2016.
  13. ↑ Koalition will Boote kaufen: Bundeswehr soll fünf neue Korvetten bekommen. Frankfurter Allgemeine Zeitung. 14 жовтня 2016. ISSN 0174-4909. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 8 листопада 2016.
  14. ↑ Camcopter. Архів оригіналу за 20 травня 2009. Процитовано 2 травня 2009.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Jan Wiedemann: COE CSW celebrates fifth anniversary; in: NAVAL FORCES III/2014 p. 90 f.
  • Hans-Joachim Stricker: Centre of Excellence for Operations in Confined and Shallow Waters COE CSW — Das COE als Ausdruck unserer besonderen nationalen Fähigkeiten im Bündnis; in: Marineforum 6-2007 p. 3 f.
  • Fritz-Rudolf Weber: Centre of Excellence for Operations in Confined and Shallow Waters — Think Tank für die NATO; in: Marineforum 1/2-2010 p. 11 ff.
  • Hans Georg Buss, Stefan Riewesell: Maritime C-IED and Harbour Protection: A Joint Effort; in: The Transformer Fall 2013 Vol 9 Issue 2 p. 18

Посилання[ред. | ред. код]

   
Командування
Оснащення
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Військово-морський_флот_Німеччини&oldid=41721209