Вулиця Юрка Тютюнника (Житомир)

Вулиця Юрка Тютюнника
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Населений пунктЖитомир
МісцевістьСтаре місто
РайонБогунський
Історичні відомості
Назва на честьукраїнського військовика, генерала-хорунжого Армії УНР Юрка Тютюнника
Колишні назвиОлександрівська вулиця, вулиця Коденка, вулиця Марка Вовчка, вулиця Войкова
Загальні відомості
Протяжність700 м
Координати50°15′48″ пн. ш. 28°39′14″ сх. д. / 50.2632189° пн. ш. 28.6539493° сх. д. / 50.2632189; 28.6539493
Поштові індекси10003
Транспорт
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Інфраструктура
Забудовасадибна житлова, багатоповерхова житлова, громадська
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 2692156 ·R (Житомир)
Мапа
Мапа

Вулиця Юрка Тютюнника — вулиця в Богунському районі міста Житомир. Названа на честь українського військовика, генерала-хорунжого Армії УНР Юрка Тютюнника.

Розташування

[ред. | ред. код]

Розташована в центральній частині міста[1][2], у Старому місті[3].

Місцевість, де пролягає вулиця відома також як Коденка. Русло річки Коденки перетинає вулицю Юрка Тютюнника в підземних трубопроводах[4].

Історія

[ред. | ред. код]

Історія назви

[ред. | ред. код]

Історична назва вулиці — Олександрівська — вживалася починаючи з другої половини ХІХ століття. Паралельно відома назва вулиця Коденка. У 1919 році тимчасово називалася вулицею Марка Вовчка. У 1929 році Олександрівська вулиця перейменована на вулицю Войкова.[5]

Відповідно до розпорядження Житомирського міського голови від 19 лютого 2016 року № 112 «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятних знаків у м. Житомирі», перейменована на вулицю Юрка Тютюнника[6].

Під час громадських обговорень щодо перейменувань розглядалась пропозиція назвати цю вулицю на честь Сотника Савінського[7].

Історія формування вулиці

[ред. | ред. код]

Вулиця виникла й сформувалася у другій половині ХІХ століття згідно з генеральними планами першої половини — середини ХІХ століття. Вулиця передбачалася більшою протяжністю та мала з'єднувати вулицю Іларіонівську (нині Михайла Грушевського) з Північною вулицею (нині Миколи Сціборського).[8] У першій половині ХІХ століття за місцем розташування майбутньої вулиці знаходилися переважно вільні від забудови земельні угіддя між забудовою вулиць Прохорівської (нині Лесі Українки) та Черняхівської (нині Старовільська та Перемоги), а також русло річки Коденки.[9]

Вулиця та її забудова почали формуватися у 1850-х роках. Перші житлові будинки знаходилися між вулицею Прохорівською (нині Лесі Українки) та руслом річки Коденки.[10] До кінця ХІХ століття вулиця та її історична забудова сформувалися. Згідно з мапами 1909 —1913, 1915 рр. та аерофотознімком 1918 року, вулиця сформувалася між вулицями Іванівською та Сінною (нині Домбровського); запроєктований початок вулиці (між вулицями Іларіонівською та Іванівською) знаходився на території Волинської духовної семінарії.[8][11] За радянських часів вищевказаний початок вулиці відійшов до території заводу ім. Сталіна та забудувався у другій половині ХХ століття.[5] Сучасна багатоповерхова забудова вулиці формувалася протягом 1970 — 1990-х рр.[8][12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мокрицький Г.П. (2003). Всі вулиці Житомира: Топографічний і топонімічний довідник. Житомир: Волинь. ISBN 966-690-030-0.
  2. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 51. ISBN 966-690-084-X.
  3. З історії Житомира. Район “Старе місто”. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
  4. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 367. ISBN 966-690-084-X.
  5. а б Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 52. ISBN 966-690-084-X.
  6. Сергій Сухомлин підписав розпорядження про перейменування вулиць у Житомирі. old.zt-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  7. Краєзнавець Мокрицький пояснив логіку перейменування вулиць та провулків Житомира. www.zhitomir.info. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  8. а б в Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 4 березня 2024.
  9. Ричков, Петро. Картографічні джерела до урбаністичної історії губернського Житомира.
  10. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 91. ISBN 966-690-084-X.
  11. Двохверстовий лист Південного поясу № XXXI-26(Левков). Ситуація на 1909-1913рр.
  12. Карта житлових об'єктів. zhytomyr.gistechnologies.pro. Процитовано 4 березня 2024.