Будівельний провулок (Житомир)
Будівельний провулок Україна | |
|---|---|
| Населений пункт | Житомир |
| Місцевість | Старе місто (Новоє Строєніє)— Гончарна Слобода |
| Район | Богунський |
| Історичні відомості | |
| Колишні назви | Осецький (Осецького) провулок, Дзеркальний провулок |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 250 м |
| Поштові індекси | 10029 |
| Інфраструктура | |
| Забудова | малоповерхова житлова, садибна житлова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r13796639 ↑2692156 ·R (Житомир) |
| Мапа | |
Будівельний провулок — провулок у Богунському районі міста Житомира.
Розташування та забудова[ред. | ред. код]
Провулок розташований в північній частині Старого міста, що відома за історичною назвою «Новоє Строєніє» («Нова Будова»).
Провулок бере початок з Хлібної вулиці, прямує у північно-східному напрямку та завершується з'єднанням з вулицею Домбровського.
Забудова провулка — малоповерхова та садибна житлова; історична забудова протягом ХІХ — першої половини ХХ ст.
Історичні відомості[ред. | ред. код]
Історія назви[ред. | ред. код]
Історичні назви провулка — Осецький шлях, Осецький провулок. На планах міста 1915, 1931 років та в документах тих часів зустрічалася назва провулок Осецького. У 1930-х роках перейменований на Будівельний провулок. На німецькомовній мапі міста від липня 1941 року провулок показаний за назвою Bad-Gasse. На плані міста кінця 1960-х років показаний як 2-й Будівельний провулок[1].
Історія формування та забудови[ред. | ред. код]
Провулок розташований на землях колишньої Гончарної Слободи. Частина провулка являє собою збережений відрізок Осецького шляху. Останній розпочинався з Хлібної вулиці та вів у північно-східному напрямку до приміських хуторів.
Історична забудова провулку почала формуватися на початку XIX ст., коли бувши заболоченою раніше, місцевість, унаслідок осушення, почала забудовуватися. На мапах середини XIX ст. показаний як прямий шлях, що виходив до Хлібної вулиці під кутом приблизно 45 градусів відносно вулиці. Частина провулка, що нині виходить до вулиці Домбровського під гострим кутом, продовжувалася на південний схід та виходила до Хлібної вулиці неподалік існуючого нині її перехрестя з вулицею Лесі Українки.
Згодом провулок втратив свою роль шляху. У другій половині ХІХ ст. місцевість почала забудовуватися вздовж нових вулиць, прокладених згідно з Генпланом 1850-х років, та отримала назву Новоє Строєніє. Провулок опинився всередині нового кварталу. На плані 1892 року провулок підписаний як Оставленный переулок, тобто залишений провулок в новій системі планування кварталу, як топографічний рудимент, оскільки вже тоді не виконував первісної функції місцевої дороги, але ще існував фактично.
Сучасний початок провулка, перпендикулярний до Хлібної вулиці сформувався дещо пізніше, аніж закінчення, до початку ХХ ст.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. ISBN 966-690-084-X.
Джерела[ред. | ред. код]
- Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». [Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Генеральний план міста Житомира. План існуючого використання території. [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||
| ||||||||||