Вступ Португалії до Європейських Співтовариств

Португальська заявка на вступ до ЄС
Статус
Держава-членкиня ЄС
Заявку подано 28 березня 1977
Заявку схвалено 19 травня 1978
Прогрес
Португалія вступила до ЄС — 1 січня 1986
Хід скринінгу
100% виконано
Закриті розділи
100% виконано
Хід ратифікації
100% виконано
Статистичне порівняння
Європейський Союз Європейський Союз
Населення 447,007,596[1]
Площа4,233,262 км2
1,634,472 sq mi
ВВП (ПКС) $21,5 трлн.[2]
Повний
$48,304[2]
На душу населення
ВВП (номінал) на душу населення $17,0 трлн.[2]
Повний
$40,995[2]
На душу населення
ІЛР 0,911
Джині30.2
Відмінності після вступу до ЄС
Увесь ЄС
Населення ЄС
Площа ЄС
Нова офіційна мовапортугальська
ІЛР
Джині
Середній член ЄС
Сер. населення членів
Сер. площа членів
ВВП
ВВП на душу населення
Вебсайт

Вступ Португалії до Європейських Співтовариств — це процес, який дозволив Португальській Республіці приєднатися до ЄЕС (який став Європейським Союзом у 1993 році) 1 січня 1986 року. Таким чином Європейське економічне співтовариство розширилося до 12 держав (Португалія увійшла одночасно з Іспанією).

Історія[ред. | ред. код]

Португальські кроки щодо приєднання до Європейського економічного співтовариства почалися після смерті Антоніу де Олівейра Салазара в 1968 році та кінця його диктаторського режиму, Нова Держава. Зобов’язання мати стабільний демократичний політичний режим є необхідною умовою для подання заявки країни на членство Маріо Соарешем 28 березня 1977 року.[3]

Трохи більше ніж через рік після подання заявки, 19 травня 1978 року, Комісія видала позитивний висновок щодо заявки Португалії на членство, після чого були відкриті переговори про членство.[4] Незважаючи на те, що у висновку рекомендовано розглянути португальську заявку, він також підкреслив значні небезпеки, притаманні вступу Португалії в державу країни на той час, зазначивши, що «глибокі соціальні та економічні реформи» будуть потрібні, перш ніж вступ стане успішним.[5]

Після переговорів Португалія вступила до ЄЕС 1 січня 1986 року разом з Іспанією та вийшла з Європейської асоціації вільної торгівлі. Це членство дозволило консолідувати демократичний перехід і сприяти швидкому економічному розвитку. Величезний приплив іноземного капіталу, як завдяки допомозі громади, так і завдяки інвестиціям, спричиненим відкриттям до спільного європейського ринку, уможливив модернізацію економічної структури.[6]

Прагнення до Європи виявляється в активній участі країни в розробці великих європейських проєктів: шенгенська зона, євро чи підтримка інтеграції посткомуністичних демократій. Країна скористалася структурними фондами та фондами згуртованості, фінансуючи понад 35 000 проєктів. ВВП на душу населення зріс з менш ніж 7000 євро в 1986 році до 19 000 євро в 2008 році.[3] Водночас відбувається перебудова відносин з Іспанією, Бразилією та колишніми африканськими колоніями; Іспанія стала головним економічним партнером країни, Португалія входить до числа перших іноземних інвесторів у Бразилії, а процес нормалізації відносин з новими африканськими державами в результаті португальської деколонізації дозволяє створити Співдружність португаломовних країн (CPLP) та інші (комерційні, політичні, культурні тощо) організації.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Population on 1 January. ec.europa.eu. Eurostat. Процитовано 29 січня 2022.
  2. а б в г IMF World Economic Outlook Database, October 2017. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 24 January 2018. Процитовано 22 грудня 2016.
  3. а б в Le Portugal, l'Europe et la crise. le site de La Documentation française. Процитовано 9 janvier 2017..
  4. Commission of the European Communities. (1978). Opinion on Portuguese application for membership : transmitted to the Council by the Commission on 19 May 1978. [Brussels]: European Communities, Commission. ISBN 92-825-0417-4. OCLC 5777562.
  5. McLintock, Peter, ред. (29 травня 1978). Portugal needs help. Winnipeg Free Press. с. 45. Процитовано 20 липня 2020.
  6. Présentation du Portugal. le site Toute l'Europe. Процитовано 9 janvier 2017..

Посилання[ред. | ред. код]