Вацлав Гулевич

Вацлав Гулевич
Помер не раніше 8 серпня 1678 і не пізніше 28 січня 1679
Поховання Basilica of the Dominican Friars in Lublind[1]
Країна  Річ Посполита
Посада Придворні чини, посол Сейму Речі Посполитої[d], брацлавський каштелян, учасник виборів короля Польщіd, депутат[d], Q65952505?[1] і Q114633678?[2]
Військове звання ротмістр
Рід Q63440316?

Вацлав Гулевич гербу Новина (? — між 1676 та 1679 роками) — руський (український) волинський шляхтич, політичний та військовий діяч Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). Представник роду Гулевичів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Юрія Дем'яновича Гулевича та його дружини з Сеницьких гербу Бонча. Синівець Філона Дем'яновича Гулевича (дідич Губина, Радошина, посесор Свинарина), дідич Конюх.

Був підсудком, потім підкоморієм луцьким (волинським). Брав участь у битві під Чудновом як ротмістр, де куля вбила його коня, а Вацлав отримав пошкодження від падіння. 9 разів був послом від Волинського воєводства на сейми Республіки Обох Націй 1632—1647 роках (всього 11).[3]

Як брацлавський каштелян (згаданий у 1676 році) — наступник Францішека Корицінського, попередник Станіслава Яна Конєцпольского.

Перша дружина — Ева з Харленських (згадано про шлюб у 1663 році) — луцька старостянка. З нею мали доньку Анну (Катерину) — дружину польного коронного писаря, канівського старости Стефана Станіслава Чарнецького гербу Лодзя, сина Ієроніма, можливо, каштеляна.[4] Друга дружина — Маріанна Стемпковська, у 1679 році її згадано як удову.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. WolskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 86. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  2. Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. WolskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 88–89. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  3. Петро Кулаковський (Острог). Представництво Волинського воєводства на сеймах Речі Посполитої 1632—1647 рр. Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 4 червня 2014.
  4. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] — T. 2. — S. 381.

Посилання[ред. | ред. код]