Брутто-тоннаж

Бру́тто-тонна́ж, валови́й тонна́ж (англ. gross tonnage, скорочено GT) — нелінійна міра загального внутрішнього об'єму судна. Поряд з нетто-тоннажем, один з прийнятих зараз методів вимірювання тоннажу суден. Його слід відрізняти від брутто-реєстрового тоннажу, що вимірюється в реєстрових тоннах.

Історія[ред. | ред. код]

Міжнародна конвенція з вимірювання тоннажу кораблів (англ. The International Convention on Tonnage Measurement of Ships, 1969) прийнята ММО в 1969 році^[1]. Конвенція приписувала перехід від колишніх вимірювань брутто-реєстрового й нетто-реєстрового тоннажу до брутто- й нетто-тоннажу^[1]. То була перша успішна спроба впровадження всесвітньої системи вимірювання тоннажу^[1].

Раніше використовувалися різноманітні методи обчислення тоннажу торгових суден, але розбіжності викликали незручності, внаслідок чого виникла потреба в міжнародній системі^[1]. Один з таких ранніх методів розроблений у 1854 р. Джорджем Мурсомом з британської Торгової палати^[en][1].

Правила визначення тоннажу застосовні до всіх суден, побудованих після 18 липня 1982 р. включно^[1]. Суднам, побудованим до цієї дати, було приписане протягом 12 років перейти з колишнього брутто-реєстрового тоннажу (GRT) на брутто-тоннаж (GT) і нетто-тоннаж (NT)^[1]. Перехідний період був покликаний надати судновласникам час пристосуватися до нових правил економічно, бо на основі тоннажу засновуються правила комплектування і безпеки суден^[1]. Крім того, він також є основою для обчислення реєстраційних і портових зборів^[1]. Однією з цілей конвенції було забезпечення того, щоб виміряні по-новому тоннажі «не надто відрізнялися» від традиційних брутто-реєстрового й нетто-реєстрового^[1].

Брутто- і нетто-тоннаж обчислюються на основі вимірювань об'єму й застосування математичної формули^[1]. Брутто-тоннаж заснований на «теоретичному об'ємі всіх закритих просторів корабля» (the moulded volume of all enclosed spaces of the ship), нетто-тоннаж — на «теоретичному об'ємі всіх вантажних просторів корабля» (the moulded volume of all cargo spaces of the ship)^[1]. Також, нетто-тоннаж не повинен бути менше брутто-тоннажу на більш ніж 30 %^[1].

Обчислення[ред. | ред. код]

Обчислення брутто-тоннажу визначено в Положенні 3 Додатка 1 до Міжнародної конвенції з вимірювання тоннажу кораблів 1969 року^[2]. Воно засноване на двох змінних і є зростаючою ін'єктивною функцією об'єму корабля:

• V — загальний об'єм корабля в кубічних метрах (м³), та
• K — множник, заснований на об'ємі корабля.

Значення множника K розрізнюється відповідно до загального об'єму корабля (в кубічних метрах) і застосовується як коефіцієнт посилення у визначенні значення брутто-тоннажу. Множник K тим більший, чим більше судно. Обчислюється за формулою, що використовує звичайний десятковий логарифм:

${\displaystyle K=0.2+0.02\times \log _{10}(V)\,}$

Коли V and K знайдені, брутто-тоннаж (GT) обчислюється за такою формулою, де GT є функцією V:

${\displaystyle GT=V\times K\,}$

або шляхом підстановки:

${\displaystyle GT=V\times (0.2+0.02\times \log _{10}(V))}$

Слід звернути увагу на те, що одиниці брутто-тоннажу, хоча й виводяться з одиниць об'єму, не мають фізичного значення (на відміну від реєстрових тонн брутто-реєстрового тоннажу, що позначають об'єм).

Зворотне обчислення об'єму на основі значення брутто-тоннажу є досить складним. Для отримання наближеного значення об'єму за відомим брутто-тоннажем можна використати метод Ньютона. Точна формула:

${\displaystyle V={\frac {50\times \ln 10\times GT}{W(5\times 10^{14}\times \ln 10\times GT)}}}$

де ${\displaystyle ln}$ — натуральний логарифм, а ${\displaystyle W}$ — W-функція Ламберта.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• International Convention on Tonnage Measurement of Ships, 1969. 23 червня 1969. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 23 березня 2008.
• International Maritime Organization (1982). International Convention on Tonnage Measurement of Ships, 1969. International Maritime Organization. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 19 серпня 2018.
• Hayler, William B. (2003). American Merchant Seaman's Manual. Cornell Maritime Press. ISBN 0-87033-549-9.
• Turpin, Edward A.; McEwen, William A. (1980). Merchant Marine Officers' Handbook (вид. 4th). Centreville, MD: Cornell Maritime Press. ISBN 978-0-87033-056-8.