Безплатний громадський транспорт
Безплатний громадський транспорт — це система перевезення пасажирів без плати за проїзд. Кошти на експлуатацію й обслуговування транспортних засобів та роботу персоналу платить з бюджету держава, місцева влада або великі компанії.
При використанні безплатного громадського транспорту знижуються витрати на продаж і виготовлення квитків та проїзних. Відсутня необхідність контролю проїзду в транспорті пасажирів, що дозволяє відмовитися від використання турнікетів у метро або в наземних засобах транспорту, а також від роботи контролерів.
У великих містах підвищується привабливість користування таким транспортом місцевими мешканцями та туристами, що може призводити до зменшення використання особистого автотранспорту, а відповідно й меншого навантаження на інфраструктуру та екологію, зниження ймовірності виникнення дорожніх заторів.
Експерименти з запровадження безплатного громадського транспорту почалися в 1960-х роках у США. Кількість міст у світі, де використовується безплатний громадський транспорт поступово зростає, з 2013 року він частково діє у Талліні[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Заробити на безплатному: як Таллінн скасував оплату в міському транспорті та що з цього вийшло. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Войцех Кебловски. Бесплатный общественный транспорт возможен [Архівовано 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Спільне, 26.09.2018.
- Денис Горбач. Передаємо за проїзд! Що не так з громадським транспортом в Києві [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Економічна правда, 25.06.2018
- Олександр Ярощук. Громадський транспорт for free. Чи стане в Україні проїзд безплатним [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Економічна правда, 6.07.2018.
 | Це незавершена стаття про транспорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |