Чернігівський обласний історико-меморіальний музей-заповідник П. Куліша «Ганнина Пустинь»
Історико-меморіальний музей-заповідник «Ганнина Пустинь»  | |
|---|---|
 | |
| 51°14′57″ пн. ш. 32°19′53″ сх. д. / 51.24922095971474789° пн. ш. 32.33145575841141550° сх. д.Координати: 51°14′57″ пн. ш. 32°19′53″ сх. д. / 51.24922095971474789° пн. ш. 32.33145575841141550° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Чернігівська область, Борзнянський район, село Оленівка, вул. Куліша, 13 |
| Адреса | вулиця Куліша, 13, Оленівка, Чернігівська область, Україна |
| Засновано | 11 березня 2002 року[1] |
| Директор | Блоха Юрій Анатолійович |
  Чернігівський обласний історико-меморіальний музей-заповідник П. Куліша «Ганнина Пустинь» (Україна) | |
 | |
Історико-меморіальний музей-заповідник «Ганнина Пустинь» — маєток Білозерських-Кулішів на хуторі Мотронівка на Чернігівщині (нині частина с. Оленівка). Усипальниця українського письменника, поета, фольклориста, етнографа, автора історичного роману «Чорна Рада» Пантелеймона Куліша.
Історія музею[ред. | ред. код]
Хутір Мотронівка був заснований батьком української письменниці Олександри Михайлівни Білозерської-Куліш, яка більше відома як Ганна Барвінок, Михайлом Білозерським серед старого гаю. Це була предківщина його дружини Мотрони Василівни — тому і хутір, на честь її, було названо Мотронівкою. інші назви — Кулішівка, Ганнина Пустинь: коли згорів перший український рукописний переклад Біблії, Пантелеймон Куліш на честь дружини перейменував Мотронівку на Ганнину пустинь, а та в свою чергу назвала хутір Кулішівкою по смерті Куліша.
Пантелеймон Куліш з дружиною Ганною Барвінок оселився в Мотронівці лише в 1883 році. Тут він знайшов землю, про яку мріяв, про яку написав багато творів. Саме на хуторі у письменника дозрів задум роману «Чорна Рада», тут він перекладав Шекспіра, Гете, Байрона, завершив працю «Отпадение Малоросии от Польши»…
У 1999 році тодішній Президент України Леонід Кучма і Голова Верховної Ради Іван Плющ заклали на хуторі Мотронівка на Борзнянщині закладний камінь з написом: «Тут буде споруджено історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша „Ганнина Пустинь“». Того ж літа розпочалося будівництво комплексу. Було впорядковано місце поховання подружжя Кулішів та брата Ганни Барвінок — Василя Білозерського, встановлені мармурові надмогильні плити та хрести. Поряд розташована капличка святого Пантелеймона, споруджена в 2001 році та реконструкція хреста, поставленого Ганною Барвінок на честь свого чоловіка в 1897 році, відтворена за історичними документами з архівів Чернігівського історичного музею імені Тарновського.
Згідно з постановою № 889 Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2005 року «Ганнина Пустинь» внесена до числа переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України[2].
Експозиція[ред. | ред. код]
-
-
-
Колодязь-журавель в історико-меморіальному музеї «Ганнина Пустинь» -
Обласний історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша «Ганнина Пустинь» — ландшафтний парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва. Загальна площа музею-заповідника становить 9,2 га.
Основні об'єкти:
- Садиба-музей, де народилася, жила і стала на весільний рушник Олександра Білозерська (Ганна Барвінок). В середині будинку — музейна експозиція. Привертає увагу вітальня із простим, покритим скатертиною столом, за яким частували гостей. Тут же — улюблений стіл Тараса Шевченка, за яким він полюбляв працювати. Серед експонатів музею — експозиція «Рушник, що вміє промовляти». Серед рушників почесне місце займає кролевецький рушник, на якому вишито «1894 рік», подарований Кулішам на їхньому золотому весіллі.
- Реконструкція хати Куліша (5 кімнат), побудованої у 1877 році за порадою дружини Ганни Барвінок. На сволоку хати був напис: «За доброю порадою своєї дружини побудував Пантелеймон Куліш». Поруч — скульптурна композиція — пам'ятники Пантелеймона Куліша і Ганни Барвінок. Поряд — реконструкція господарських споруд — клуня, колодязь-журавель, стежка до копанки Куліша, на березі якої стоїть Шевченкова альтанка.
- Алея кохання, яка веде до меморіального поховання подружжя Кулішів і Василя Білозерського. В парку поруч — клен П. Куліша, якому 137 років.
Уся територія заповідника розбита доріжками, квітниками, газонами, алеями по якими в далекі Кулішівські часи ходили Тарас Шевченко, Віктор Забіла, Іван Франко, Іван Пулюй, Марко Вовчок, Опанас Маркевич, Микола Костомаров.
До хутора часто приїздять відвідувачі. Тут проводяться літературні гостини, історико-культурні конференції, мистецьки заходи.
На могилі Пантелеймона Куліша, на мармуровій плиті висічені слова поета «Зовсім інша була б річ, як би ми єдиними устами і єдиним серцем трудились над пробудженням суспільно-національної свідомості України». Ці слова Куліш сказав більше ніж 100 років тому, але вони не втратили своєї актуальності і сьогодні.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Чернігівської ОДА Про створення обласного історико-меморіального музею-заповідника Пантелеймона Куліша «Ганнина Пустинь». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 11 червня 2011.
- ↑ Постанова КМУ від 12 вересня 2005 р. N 889 Про доповнення переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України
Джерела[ред. | ред. код]
- Історико-меморіальний музей-заповідник П.Куліша «Ганнина Пустинь» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації [Архівовано 2 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Обласний історико–меморіальний музей–заповідник П. Куліша «Ганнина Пустинь» [Архівовано 27 березня 2014 у Wayback Machine.] на сайті «Музеї Чернігівщини» [Архівовано 5 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Історико-меморіальний музей-заповідник П.Куліша «Ганнина Пустинь» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на порталі «Еврика» [Архівовано 29 червня 2011 у Wayback Machine.]