Іліодор (Голованицький)

Іліодор
Ім'я при народженні	рос. Иван Фёдорович Голованицкий
Народився	1795  Київська губернія, Російська імперія
Помер	28 липня (9 серпня) 1879  невідомо
Країна	Російська імперія
Діяльність	православний священник
Конфесія	православ'я

Іліодор Голованицький (у миру Іван Федорович; 1795—1879) — схіархімандрит Російської православної церкви.

Іван Голованіцький народився 1795 року в селі Старосілля Київської губернії у родині місцевого православного священника. З 1806 навчався в Київській духовній семінарії, але утискується своїм власним братом — учителем, в 1813 залишив семінарію і вступив до Нижньогородського ополчення.

У 1815 році Іван Голованицький вступив послушником до Києво-Печерської лаври, потім був у Іверсько-Софронієвій та Глинській пустинях і в останній прийняв мале постриження з ім'ям Іоіля, а в 1824 році — повне з ім'ям Іоанніка; того ж року висвячений на ієродиякона.

У 1826 році Іліодор Голованицький переведний у Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир Чернігівської єпархії на посаду скарбника.

6 серпня 1840 року отець Іліодор призначений архімандритом Петропавлівського монастиря Глухівського повіту.

6 вересня 1845 року Іліодор Голованицький звільнений з посади за станом здоров'я і оселився в Глинській пустині, взявши на себе «подвиг миротворця». Був духовним наставником Миколи Дробязгіна.

У 1851 році подорожував до Палестини та на Афон.

У 1858 році прийняв схиму з ім'ям Іліодора.

З 1863 зовсім усамітнився в лісі, де помер 11 липня (28.06.ст.ст.) 1879 року.

За відгуками сучасників: він був чернець дуже суворого життя; казали, що він мав дар прозорливості; протягом свого життя йому довелося зустріти чимало недоброзичливців, заздрісників та наклепників.

• Иассон. «Илиодор, архимандрит Глинской пустыни», М. 1887 год.