Івано-Франківськ (станція)

Станція Івано-Франківськ

Ходорів — Хриплин
Івано-Франківськ — Стрий
Івано-Франківськ — Делятин
Львівська залізниця
Івано-Франківська дирекція
м. Івано-Франківськ

Вокзал станції Івано-Франківськ
Вокзал станції Івано-Франківськ
Вокзал станції Івано-Франківськ
48°55′30.83″ пн. ш. 24°43′24.51″ сх. д. / 48.9252306° пн. ш. 24.7234750° сх. д. / 48.9252306; 24.7234750
Дата відкриття 1 вересня
Рік відкриття 1866 (159 років)
Попередня назва Stanisławów, Stanislau, Станиславів
Тип вузлова
Колій 8
Платформ 3
Тип платформ(и) 1 бічна та 2 острівні
Форма платформи прямі
Вулиця Привокзальна
Пересадка на тролейбус: № 2, 3, 6, 8

автобуси: № 21, 22, 23, 24, 27, 28, 30, 37, 38, 40, 41, 44, 46, 48

Відстань до Києва, км 699 (через Львів (маршрутом через Здолбунів);
748 (через Жмеринку)
Відстань до Львова, км 141
Відстань до Чернівців, км 126
Код станції 388404 ?
Код «Експрес-3» 2218200 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Камера схову Оформлення багажу
Супутні послуги Автобус Таксі Кафе Таксофон Ресторан
Мапа
Івано-Франківськ. Карта розташування: Івано-Франківська область
Івано-Франківськ
Івано-Франківськ
Івано-Франківськ на Вікісховищі

Іва́но-Франкі́вськ — головна вузлова залізнична станція Івано-Франківської дирекції Львівської залізниці на перетині ліній Ходорів — Хриплин, Івано-Франківськ — Делятин та Івано-Франківськ — Стрий. Розташована в однойменному обласному центрі.

Історія

[ред. | ред. код]

Вокзал Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці у місті Станиславові (нині — Івано-Франківськ) побудований у 1866 році[1], яка зафіксована на металевих стовпах перону станції. Через три роки на станцію прибув перший поїзд з Харкова[2].

У будівництві вокзалу були використані елементи мавританського стилю: вузькі напівкруглі вікна, ребристі колони.

1 вересня 1866 року поїзд із декількома сотнями галичан виїхав зі Львова до Чернівців. Час в дорозі складав 12 годин, на станції Станиславів мав тривалу зупинку (47 хвилин).

На початку 1890-х років станція Станиславів набула статусу вузлової, від якої відгалужувалися лінії у п'яти напрямках: до Львова, Чернівців — Ясси (18661869), Стрия (1875), Гусятина (1884), Вороненко (1891).

Вокзал увійшов в історію електрифікації міста як перша споруда, що була електрифікована лампами. Роботи з електрифікації здійснювала відома німецька фірма «Сіменс і Гальске», перші лампи на вокзалі засвітились 13 січня 1897 року.

У 1904 році міська дирекція залізниці знову звернулась до міністерства з питанням про розширення вокзалу. Роботи з перебудови вокзалу були розпочаті навесні 1903 року та закінчені у 1906 році під керівництвом віденського інженера пана Є. Балдішу. Одночасно поруч із вокзалом будувався будинок залізничної пошти, який наприкінці 1905 року був введений в експлуатацію. Після перебудови вокзалу його вестибюль мав висоту 20 м, в основі 20,5×14,3 м, довжина фасаду 200 м.

Вокзал побудований з цегли у стилі неоренесансу. Має форму, яка наближається до сильно витягнутого прямокутника. Архітектурним акцентом споруди є великий купол, який є можливість побачити з різних районів міста. У перші десятиліття після реконструкції над куполом була встановлена скульптура крилатої богині, яка з часом була втрачена та не відновлена досі.

У 1999 році проведена реконструкція головної будівлі вокзалу, посадкових платформ, привокзальної площі. Після цього вокзал набув сучасного та естетичного вигляду. Вокзал був наново відреставрований ззовні, відновлені інтер'єри, розширені та вистелені новою тротуарною плиткою посадкові платформи, встановлені сучасні світильники.

Будівля розташована за приблизно за 600 м на схід від вулиці Михайла Грушевського та на північ від вулиці Богдана Лепкого, що є межею історико-архітектурного заповідника Івано-Франківська.

На пероні вокзалу перебували цісар Франц Йосиф I, відомий композитор Микола Лисенко, звитяжці польські, румунські, німецькі, українські.

У 1930-ті роки з вокзалу була можливість дістатися без пересадок до Берліна та Відня.

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

Івано-Франківськ є транспортним хабом, де є можливість здійснити пересадку на міжміські та приміські автобусні маршрути до Карпат або за кордон. Станція Івано-Франківськ щоденно приймає і відправляє поїзди, серед яких в Івано-Франківську мають кінцевий пункт призначення, а також транзитні поїзди[3]. Усі пасажирські поїзди (крім групових замовлень), які прямують через Івано-Франківськ, мають на станції тривалі зупинки.

Приміське сполучення:

Приміські поїзди прямують у сполученні:

У 2006 році курсував рейковий автобус PESA Bydgoszcz за маршрутом Львів — Ворохта, який доїжджав до Львова за півтори години, проте згодом був скасований.

Вранці приміські поїзди до станцій Яремче та Стрия мають узгоджену пересадку з прибуваючого нічного швидкого поїзда із Києва.

Далеке сполучення:

Поїзди далекого сполучення від станції Івано-Франківськ прямують до кінцевих станцій: Дніпро-Головний, Запоріжжя I, Київ-Пасажирський (через Львів, Тернопіль, Хмельницький, Вінницю та через Здолбунів, Шепетівку, Коростень), Кривий Ріг-Головний, Ковель, Одеса-Головна, Рахів, Харків-Пасажирський, Черкаси, Чернівці, Чернігів, Ясіня.

З 11 грудня 2016 року призначався нічний швидкий поїзд до Миколаєва через Білу Церкву, Імені Тараса Шевченка, Апостолове, Херсон, а також поїзди до станцій Новоолексіївка, Херсон, Маріуполь (тимчасово скасовані через російське вторгнення в Україну).

До 2011 року курсував пасажирський поїзд № 675/676 сполученням Івано-Франківськ — Шепетівка[4].

До 18 березня 2020 року курсували поїзди № 605/606 сполученням Львів — Рахів та № 667/668 Ковель — Львів — Чернівці, в складі яких були вагони із загальними місцями.

Швидкісні та регіональні поїзди:
ДПКр-2 «Обрій»-001 сполученням Чернівці — Львів на станції Івано-Франківськ

У 2018 році вокзал станції Івано-Франківськ увійшов у Топ-10 найбільш завантажених вокзалів України, який обслужив 1,6 млн пасажирів у далекому сполученні (з них посадка — 823,3 тис. /висадка — 830,4 тис. пасажирів)[7].

11 грудня 2022 року на вокзалі станції Івано-Франківськ були впорядковані стенди із розкладом руху поїздів. Раніше інформація про маршрути поїздів містила виправлення у вигляді наліпок. Деякі дані були нечитабельними, що створювало незручності для пасажирів. Наразі, всі рядки з інформацією про рейси поїздів та час відправлення/прибуття оновлено та приведено до єдиного стандарту[8].

Туристичний потенціал

[ред. | ред. код]

Донедавна вокзал був для більшості туристів та гостей міста вікном у Карпати, хоча останнім часом значна частина туристів обирає варіант без пересадок нічними швидкими поїздами сполученням Київ — Рахів, що зупиняюттся у Івано-Франківську, або ж поїздом № 357/358 «Гуцульщина» сполученням Київ — Ясіня, на який є можливість здійснити пересадку на станції Коломию.

Див. також

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Інформація на сайті ivfrankivsk.if.ua. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 10 травня 2010.
  2. Інформація на сайті stanislaw.in.ua. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  3. Розклад руху поїздів далекого та приміського сполучення по станції Івано-Франківськ на сайті poizdato.net.
  4. Надлишкової залізничної інфраструктури не буває. Пасажирський транспорт. Процитовано 22 серпня 2022.
  5. Регіональний експрес Львів — Чернівці. 5.ua. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015.
  6. «Укрзалізниця» скасувала розрекламований поїзд до Івано-Франківська. ТСН.ua. 29 липня 2016. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
  7. Топ-10 найбільш завантажених вокзалів України у 2018 році. Економічна правда. 1 березня 2019. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 24 березня 2019.
  8. На вокзалі Івано-Франківська спростили життя пасажирам: про що йдеться. РБК-Україна. Процитовано 15 грудня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]