Бистриця-Надвірнянська
| Бистриця-Надвірнянська | |
|---|---|
.jpg)  .jpg) .jpg) | |
| 48°21′09″ пн. ш. 24°15′29″ сх. д. / 48.352611111111° пн. ш. 24.258111111111° сх. д. | |
| Витік | гора Чорна Клева |
| • координати | 48°21′09″ пн. ш. 24°15′29″ сх. д. / 48.352611111111° пн. ш. 24.258111111111° сх. д. |
| • висота, м | 1280 м |
| Гирло | Бистриця |
| • координати | 48°57′39″ пн. ш. 24°44′24″ сх. д. / 48.9608° пн. ш. 24.74° сх. д. |
| Похил, м/км | 4 м/км (у горах 10 м/км) |
| Басейн | басейн Дністра  |
| Країни: |  Україна |
| Регіон | Івано-Франківська область |
| Район | Надвірнянський район Івано-Франківський район |
| Довжина | 94 км |
| Площа басейну: | 1580 км² |
| Притоки: | Салатрук, Хрипелів, Бухтівець, Битківчик, Лукавець, Горохолина (ліві); Довжинець, Зелениця, Ворона (праві). |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Би́стриця-Надвірня́нська (інша назва — Би́стриця Чо́рна) — річка в Україні, в межах Надвірнянського і Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Разом з Бистрицею-Солотвинською утворює Бистрицю — одну з приток Дністра (басейн Дністра).
Довжина річки 94 км, площа водозбірного басейну 1580 км², густота річкової мережі 1,2 км². Похил річки від 10 до 4 м/км. Найвищим за розташуванням є населений пункт Бистриця. Долина річки симетрична, береги високі, круті. Майже до села Пасічної долина річки розширюється і біля міста Надвірної сягає 3 км. Від Надвірної до злиття її з Бистрицею-Солотвинською (при підніжжі Вовчинецького пагорба, що біля села Вовчинця) річка протікає у широкій долині. Річище розтікається на густу мережу рукавів. Швидкість течії значна і коливається від 2 м/с (у горах) до 0,7 м/с. Річка характерна надто нестійким режимом, частими паводками. Модуль стоку коливається від 12—14 л/с (у горах) до 10 л/с.
На річці та її притоках розташовані чисельні водоспади: Кудринець, Черник, Бухтівець, Битківчик, Дзвінка тощо.
Бистриця-Надвірнянська бере початок на північному схилі гори Чорна Клева (масив Ґорґани), на висоті близько 1280 м. Тече переважно на північний схід і лише за кілька кілометрів від свого гирла повертає на північний захід.
Над Бистрицею-Надвірнянською розташовані міста: Надвірна та Івано-Франківськ (східні околиці), а також чимало сіл. Пляж Івано-Франківська вздовж Бистриці дуже добре облаштований. Тут є достатньо смітників, лавочок, біотуалетів та роздягалень[1]. Це одне з найулюбленіших місць відпочинку місцевих жителів.
| Показник | Фактичне значення | ГДК (ОБУВ) | Перевищення нормативу, раз |
|---|---|---|---|
| Азот загальний, мг/дм³ | 1 | ||
| Біохімічне споживання кисню за 5 діб, мгО₂/дм³ | 1,1 | 3 | Немає |
| Завислі (суспендовані) речовини, мг/дм³ | 8 | 15 | Немає |
| Кисень розчинений, мгО₂/дм³ | 8,5 | 4 | Немає |
| Сульфат-іони, мг/дм³ | 41 | 100 | Немає |
| Хлорид-іони, мг/дм³ | 44 | 300 | Немає |
| Амоній-іони, мг/дм³ | 0,63 | 0,5 | 1,26 |
| Нітрат-іони, мг/дм³ | 1,4 | 40 | Немає |
| Нітрит-іони, мг/дм³ | 0,022 | 0,08 | Немає |
| Фосфат-іони (поліфосфати), мг/дм³ | 0,033 |
- Салатрук, Хрипелів, Бухтівець, Битківчик, Лукавець, Горохолина (ліві);
- Довжинець, Зелениця, Ворона (праві).
- ↑ Річковий відпочинок у Франківську. Плюси та мінуси благоустрою пляжів. frankivsk.name (укр.). Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України — Державне агентство водних ресурсів України
- О. О. Кагало. Бистриця-Надвірнянська // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
- Велика українська енциклопедія: Хільчевський В. К. Бистриця Надвірнянська // Велика українська енциклопедія.
- «Каталог річок України» — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 40. — (№ 525).
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 50
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Bystrzyca, 1.) ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 511. (пол.)
