Ut queant laxis

Wikipedia open wikipedia design.

Ut queant laxisкатолицький гімн Івану Хрестителю, написаний латинською мовою. Традиційно приписується Павлу Диякону, лангобардському історику, який жив у VIII столітті. Автором мелодії гімну нині прийнято вважати Гвідо Аретинського (перша третина ХІ ст.)[1]. Перші склади кожного рядка першої строфи гімну (за типом акровіршу) послужили назвами ступенів звукоряду (нот). У традиційній католицькій літургії (див. Григоріанський хорал) розспів «Ut queant laxis» приурочений до свята Різдва Івана Хрестителя[2][3].

Коротка характеристика[ред. | ред. код]

Особливість гімну така, що кожен рядок першої строфи виконується на щабель вище попередньої. В XI столітті Гвідо Аретинський придумав систему сольмізації, в якій встановив збережені до наших днів складові назви ступенів звукоряду: ут (згодом замінена на до), ре, мі, фа, соль, ля. Спочатку, назв було шість, оскільки Гвідо використовував гексахорд. Склад сі був доданий в XVIII столітті за першими літерами слів Sancte Ioannes. Оскільки закритий склад ут незручно виконувати, в XVII столітті Джованні Баттіста Доні запропонував замінити його на до в честь Господа (лат. Dominus). Він же запропонував сьому сходинку позначати складом бі.

Текст[ред. | ред. код]

Перша строфа:

Ut queant laxis
resonare fibris,
Mira gestorum
famuli tuorum,
Solve polluti
labii reatum,
Sancte Iohannes.

Переклад[ред. | ред. код]

Запис мелодії квадратною нотацією
Запис мелодії у сучасній нотації
Щоб слуги твої
голосами своїми
змогли оспівати
дивні діяння твої,
очисти гріх
з наших зганьблених вуст,
о, Святий Іоанн.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лебедєв С. Н. Послання Гвідо: знайомий текст про незнайомому розспіви // Науковий вісник Московської консерваторії, 2015, № 1, с. 33.
  2. Liber usualis, p.1504-1505 (розспів Гвідо другого тону).
  3. Рідше на те саме свято використовується інша (не приналежна Гвідо) мелодія — четвертого тону; див., наприклад, в айнзидельнском монастирському антифонарии (Antiphonarium Eremi Beatae Mariae Близько.

Література[ред. | ред. код]

  • Chailley J. Ut queant laxis et les origines de la gamme // Acta musicologica 56 (1984), p.48-69.
  • Лебедев С.Н. Послание Гвидо: знакомый текст о незнакомом распеве // Научный вестник Московской консерватории, 2015, № 1, с.23-47 (русский перевод «Послания» с комментариями).

Посилання[ред. | ред. код]



This page is based on a Wikipedia article written by contributors (read/edit).
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.

Destek