USS Washington (BB-56)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: USS Washington.

USS «Вашингтон» (BB-56)
USS Washington (BB-56)

Американський лінійний корабель «Вашингтон» у тихоокеанській затоці П'юджет-Саунд. 10 вересня 1945
Служба
Тип/клас	лінійний корабель типу «Норт Керолайна»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Військово-морські сили США
На честь	дев'ятий корабель флоту на ім'я «Вашингтон»^{[Прим. 1]}
Корабельня	Philadelphia Naval Shipyard, Філадельфія
Закладено	14 червня 1938
Спущено на воду	1 червня 1940
Введено в експлуатацію	15 травня 1941
На службі	1941–1947
Статус	24 травня 1961 року проданий на брухт
Нагороди	13 бойових відзнак
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва за Атлантику Арктичні конвої * Конвой PQ 15 * Конвой PQ 16 * Конвой QP 12 * Конвой PQ 17 Тихоокеанський ТВД Кампанія в центральній частині Тихого океану * Маріансько-палауська операція * Битва у Філіппінському морі Битва в затоці Лейте Битва за Іодзіму Битва за Окінаву
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	37 486 тонн (стандартна) 44 379 тонн (повна)
Довжина	* 217,8 м (КВЛ) * 222,1 м (повна)
Ширина	33,0 м
Висота	10,0 м
Бронювання	Пояс: 168—305 мм Траверси: 282 мм Палуба: 140+37+19 мм Барбет: 292—406 мм Бойова рубка: 376—406 мм Гарматні башти: 249—406 мм
Технічні дані
Рухова установка	4 × ТЗА «General Electric» 8 × парових котлів Babcock & Wilcox
Гвинти	4
Потужність	121 000 к. с. (89 МВт
Швидкість	28 вузли (52 км/год)
Дальність плавання	15 000 миль (27 780 км) на швидкості 15 вузлів
Екіпаж	1880
Озброєння
Артилерія	9 (3 x 3) × 406-мм гармат 16"/45 8 (4 × 2) 127-мм корабельних гармат Mark 12 5"/38
Зенітне озброєння	24 (4 × 4; 8 × 2) × 28-мм автоматичних зенітних гармати 1.1"/75
Авіація	4 гідролітаки OS2U «Кінгфішер»

«Вашингтон» (BB-56) (англ. USS Washington (BB-56) — військовий корабель, лінійний корабель типу «Норт Керолайна» військово-морських сил США за часів Другої світової війни.

Історія створення[ред. | ред. код]

Лінійний корабель «Вашингтон» був закладений 14 червня 1938 року на верфі Philadelphia Naval Shipyard, Філадельфія. 1 червня 1940 року корабель спущений на воду, а 15 травня 1941 року увійшов до складу ВМС США.

Історія служби[ред. | ред. код]

Після декількох місяців навчань «Вашингтон» увійшов до складу 6-ї дивізії лінкорів Атлантичного флоту. Після вступу США у війну «Вашингтон» був перекинутий у Скапа-Флоу для посилення британського флоту. У переході з Портленда з 26 березня по 4 квітня брали участь «Вашингтон», авіаносець «Восп», крейсери «Вічита» та «Тускалуза». Під час переходу 27 березня на борту «Вашингтона» стався інцидент — упав за борт і загинув командувач лінійними силами Атлантичного флоту адмірал Вілкокс.

З 28 квітня по 5 травня 1942 року «Вашингтон» входив в далеке прикриття арктичного конвою PQ 15. Під час походу отримав пошкодження від вибуху глибинних бомб есмінця «Паджабі», що потопав після зіткнення з лінкором «Кінг Джордж V». Ремонтувався на плаву у Хваль-фіорді (Ісландія).

З 1 по 6 липня прикривав конвой PQ 17. З 21 липня по 23 серпня 1942 року пройшов ремонт у Нью-Йорку. Перейшов на Тихий океан і 15 вересня включений до складу оперативної групи TF.17^[1]^[2].

У ніч на 15 листопада 1942 року у складі оперативної групи TF.64 взяв участь у нічному бою біля Гуадалканала. Американське з'єднання у складі лінкорів «Вашингтон», «Саут Дакота» й чотирьох есмінців зустрілося в бою з японським з'єднанням у складі лінкора, чотирьох крейсерів та 9 есмінців. За допомогою радара лінкор «Вашингтон» практично впритул розстріляв японський лінійний крейсер «Кірішіма», який потім був затоплений власним екіпажем^[3]^[2].

На початку 1943 року «Вашингтон» продовжував діяти в районі Соломонових островів. У червні-липні пройшов ремонт у Перл-Гарборі, після чого був приданий до швидкохідного авіаносного з'єднання TF.58. У його складі в кінці 1944 року взяв участь у рейді на Маршаллові острови, обстрілі Науру. У січні 1944 бомбардував атоли Таро і Кваджалейн. 1 лютого 1944 року зіткнувся з лінкором «Індіана», ремонт тривав 3 місяці.

Влітку 1944 року в складі оперативної групи TF.58 брав участь у захопленні Маріанських островів і битві у Філіппінському морі. Наприкінці війни брав участь у висадці на Іодзіму, рейді проти японських островів, вів обстріл позицій на Окінаві. У липні 1945 року пройшов ремонт на верфі в П'юджет Саунд і 2 вересня встиг взяти участь у церемонії підписання капітуляції Японії в токійській затоці^[4]^[2].

17 жовтня прибув до Філадельфії. У листопаді-грудні 1945 року в рамках операції «Меджік Карпет» вивіз з Великої Британії 1664 демобілізованих військовослужбовців.

Всього за час війни отримав 13 бойових зірок. 27 червня 1947 лінкор виведено у резерв. 1 червня 1960 року виключений зі списків флоту і 24 травня 1961 року проданий на злам ^[2]^[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

USS Washington (BB 56). на uboat.net. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 23 вересня 2019. (англ.)
BB-56 USS WASHINGTON [Архівовано 3 вересня 2019 у Wayback Machine.]
USS Washington (BB-56) [Архівовано 1 серпня 2019 у Wayback Machine.]
USS Washington BB56 [Архівовано 31 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Washington VIII (BB-56) [Архівовано 1 червня 2019 у Wayback Machine.]
USS Washington (BB-56), 1941—1961 [Архівовано 12 вересня 2019 у Wayback Machine.]
USS Washinghton (1940) [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Последний бой линкора «Кирисима» [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.](рос.)

Література[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Washington (BB-56)

Campbell, John. Naval Weapons of World War Two. — London : Convay Maritime Press, 2002. — ISBN 0-87021-459-4.
Conway’s All the World’s Fighting Ships, 1922—1946. — London : Convay Maritime Press, 1992. — ISBN 0-85177-146-7.
Friedman N. U.S. Battleships: An Illustrated Design History. — Annapolis, Maryland, U.S.A. : Naval Institute Press, 1985. — ISBN 0-087021-715-1.
Robert O. Dulin, William H. Garzke, Thomas G. Webb. United States Battleships, 1935-1992. — Annapolis, Maryland, U.S.A. : Naval Institute Press, 1995. — ISBN 978-1557501745.
Cressman, Robert (2000). The Official Chronology of the U.S. Navy in World War II. Annapolis, MD: US Naval Institute Press. ISBN 1-55750-149-1.
Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea, 1939—1945: The Naval History of World War Two. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-119-8.
Балакин С. А., Дашьян А. В. и др. Линкоры Второй мировой. — М. : Коллекция, Яуза, Эксмо, 2005. — ISBN 5-699-14176-3.
Сергей Сулига. Линкоры типа Норт Кэролайн. — Москва : Цитадель, 1998. — ISBN 5-00-002182-7.

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски

↑ на честь штату Вашингтон. Перші шість кораблів американського флоту носили цю назву на честь першого Президента США Джорджа Вашингтона.

Джерела

↑ Dulin, Garzke, US Battleships, 1995, с. 41.
↑ ^а ^б ^в ^г Линкоры Второй мировой, 2005, с. 169.
↑ Dulin, Garzke, US Battleships, 1995, с. 44.
↑ Dulin, Garzke, US Battleships, 1995, с. 46.
↑ Dulin, Garzke, US Battleships, 1995, с. 47.

Друга світова війна Військова техніка США Війна Морська справа

[1] на честь штату Вашингтон. Перші шість кораблів американського флоту носили цю назву на честь першого Президента США Джорджа Вашингтона.

[FOOTNOTEDulin,_Garzke,_US_Battleships199541-2] Dulin, Garzke, US Battleships, 1995, с. 41.

[FOOTNOTEЛинкоры_Второй_мировой2005169-3] а ^б ^в ^г Линкоры Второй мировой, 2005, с. 169.

[FOOTNOTEDulin,_Garzke,_US_Battleships199544-4] Dulin, Garzke, US Battleships, 1995, с. 44.

[FOOTNOTEDulin,_Garzke,_US_Battleships199546-5] Dulin, Garzke, US Battleships, 1995, с. 46.

[FOOTNOTEDulin,_Garzke,_US_Battleships199547-6] Dulin, Garzke, US Battleships, 1995, с. 47.

[Прим. 1]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]