USS Independence (CVL-22)

Авіаносець «Індепенденс»
Авіаносець «Індепенденс», Сан-Франциско, 15 липня 1942 року
Служба
Тип/клас Авіаносець,
тип «Індепенденс»
Держава прапора
Спущено на воду 22 серпня 1942 року
Введено в експлуатацію 1 січня 1943 року
Виведений зі складу флоту 28 серпня 1946 року
Статус потоплений
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 11 496 тонн (стандартна)
14 750 тонн (повна)
Довжина 189,7 м
Ширина 33,3 м
Осадка 7,4 м
Бронювання пояс - відсутнє
Технічні дані
Рухова установка 4 парові турбіни, 4 котли
Потужність 100 000 к.с. (74 600 кВт)
Швидкість 31-32 вузли
Екіпаж 2 951 чоловік
Озброєння
Зенітне озброєння 24 40-мм зенітних гармат,
22 20-мм зенітних автоматів
Авіація (згідно планів)
30 літаків:
9 бомбардувальників,
9 торпедоносців,
12 винищувачів;
(протягом більшої частини війни)
33–34, 24–26 винищувачів і
8–9 торпедоносців;
(на листопад 1943 року)
9 торпедоносців TBF «Евенджер»,
28 винищувачів F6F «Хелкет»

«Індепенденс» (англ. USS Independence (CVL-22)) - легкий авіаносець США однойменної серії.

Історія створення[ред. | ред. код]

Закладений 1 травня 1941 року як крейсер типу «Клівленд» (англ. «Cleveland») під назвою «Амстердам» (англ. USS Amsterdam (CL-59)). 10 травня 1942 року перекласифікований в авіаносець і тоді ж перейменований в «Індепенденс». Спущений на воду 22 серпня 1942 року. В строю з 31 серпня 1943 року.

Історія служби[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Прибув на театр військових дій з авіагрупою CVGL-22. Брав участь в рейдах на острів Маркус (31 серпня 1943 року), Вейк (5-6 жовтня 1943 року), Рабаул (11 листопада 1943 року). Забезпечував висадку на острови Гілберта (13-20 листопада 1943 року).

20 листопада 1943 року був пошкоджений влучанням торпеди, скинутої японським літаком G4M «Бетті». Вибух стався в кормовій частині з правого борту. Були затоплені кормові машинне та котельне відділення, швидкість впала до 13,5 вузлів. Втрати екіпажу склали 17 чоловік вбитими та 43 пораненими. Був відправлений в США на ремонт.

Повернувся в серпні 1944 року з авіагрупою CVGL-41. Забезпечував висадку десантів на Західні Каролінські острови (28 серпня - 24 вересня 1944 року), здійснив рейд на острови Рюкю, Формоза та Лусон (10-19 жовтня 1944 року). Прикривав десантні операції (20 жовтня - 27 листопада 1944 року), брав участь в битві в затоці Лейте (23-26 листопада 1944 року). 25 листопада легко пошкоджений внаслідок падіння американського літака. Завдавав ударів по аеродромах на островах Формоза, Рюкю, Лусон, в Індокитаї та Гонконгу (30 грудня 1944 року - 22 січня 1945 року).

Після заміни авіагрупи (13 березня 1945 року взяв на борт CVGL-46) здійснив рейд на Токіо та військово-морську базу Куре (14-19 березня 1945 року). Потім брав участь в бомбардуванні японських аеродромів на островах Окінава, Рюкю і Кюсю (23-31 березня 1945 року), прикривав десантну операцію на Окінаву (8 квітня - 13 червня 1945 року).

1 липня 1945 року відбулась заміна авіагрупи. Літаки CVGL-27 завдали ударів по Токіо, Кобе, Нагої, Куре, Майдзуру, острову Хоккайдо (10-18 та 24-30 липня, 9-15 серпня 1945 року).

Всього за час війни винищувачі з «Індепенденса» збили 78 японських літаків

Післявоєнний час[ред. | ред. код]

Виведений зі складу флоту 28 серпня 1946 року. Використовувався як мішень при випробуваннях атомної зброї біля атолу Бікіні. Залишився на плаву, в червні 1947 року відбуксирований у Сан-Франциско.

Потоплений 29 червня 1951 року при випробуванні нових видів зброї.

Література[ред. | ред. код]

  • Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А.Е.Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. - Москва: Омега,2006 — 256 с.
  • Авианосцы Второй мировой. Новые властелины океанов. //С.А.Балакин, А.В.Дашьян, М.Э.Морозов. - М.:Коллекция, Яуза, 2006. ISBN 5-699-17428-1

Див. також[ред. | ред. код]