Tsuga dumosa
| Tsuga dumosa | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Соснові (Pinaceae) |
| Рід: | Тсуґа (Tsuga) |
| Вид: | T. dumosa |
| Біноміальна назва | |
| Tsuga dumosa (D. Don) Eichler 1887 | |
Tsuga dumosa (тсуґа гімалайська) — вид хвойних рослин родини соснових.
Поширення, екологія[ред. | ред. код]
Країни проживання: Бутан; Китай (Сичуань, Тибет, Юньнань); Індія (Ассам, Сіккім, Уттар-Прадеш); М'янма; Непал; В'єтнам. Росте в Гімалаях в поясі між 2600 м і 3200 м над рівнем моря, в широкому діапазоні середовищ існування, як правило, на альпійських літозолях. У Китаї найбільш поширена між 2200 м і 2800 м над рівнем моря, але від 1700 м і до 3500 м над рівнем моря в провінції Сичуань і Юньнань. Клімат вологий мусонний, з рясними опадами, вологий у Східних Гімалаях і Верхній Бірмі, де може випасти до 10 000 мм опадів на рік. Вид є майже постійним супутником інших хвойних, наприклад, Abies, Picea; Cedrus deodara в західних Гімалаях, і Larix griffithii в східних Гімалаях; вид особливо рясний на північних схилах, де він є найбільш тіньовитривалим деревом.
Морфологія[ред. | ред. код]
Дерево 20–25(40) м у висоту і 40–50(100) см діаметром. Кора сірувато-коричнева, тріщинувата. Гілки косі або горизонталі; Крона пірамідальна. Листи розташовані по спіралі по гіллях, лінійні, 10–25 мм завдовжки і 2–2,5 мм шириною, тупі або округлі, рідко виїмчасті, верхня поверхня зелена і блискуча, нижня поверхня з 2 широких смугами. Чоловічі шишки кулясті, поодинокі й пахвові, зелено-жовтий пиляки без повітряного мішка. Жіночі шишки кругло-яйцеподібні, поодинокі. Насіння довжиною 9 мм, яйцеподібне, коричневе. Цвіте у квітні-травні, плодоносить у жовтні-листопаді.
Використання[ред. | ред. код]
Деревина має певне значення на місцях, але на думку індійських лісників, цінується нижче декількох інших хвойних. Деревина може бути розділена на черепиці і разом з корою традиційно використовується в покрівлі дерев'яних будинків. Листя іноді спалюють, як фіміам в буддійських релігійних святинях. Цей вид був введений в Європі (Англія) в 1838 році. Його насадження зазвичай обмежуються дендраріями і ботанічними садами з живими колекціями хвойних в регіонах з м'якою зимою і рясними опадами.
Загрози та охорона[ред. | ред. код]
Загрожує експлуатації в частинах ареалу (наприклад, у В'єтнамі і в деяких частинах Китаю), але вид має такий широкий ареал і велику чисельність, що це не вважається серйозною загрозою. У В'єтнамі цей вид, як відомо, живе в Національному Парку Хоанг Льен, і, ймовірно, в багатьох інших охоронних територіях по всьому великому ареалу.
Посилання[ред. | ред. код]
- The Gymnosperm Database [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про родину соснові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||
| ||||||||