Toray Pan Pacific Open


Toray Pan Pacific Open
Sony Ericsson WTA Tour
КраїнаТокіо
Японія Японія
КатегоріяПрем'єрний
ПокриттяХард / відкриті корти
Сітка28M/32Q/16D
Призові$1,340,000
Сайтtoray-ppo.co.jp

Toray Pan Pacific Open (яп. 東レ・パン・パシフィック・テニス) — щорічний тенісний турнір, який проводить Жіноча тенісна асоціація починаючи з 1984 в Токіо, Японія. Належав до турнірів першої категорії (з 1993), а з 2014 року — до турнірів прем'єрного рівня. На початку турнір проводився на закритих килимних кортах Токійського палацу спорту, але з 2008 року його перенесено на відкриті хардові корти арени Ariake Coliseum. Турнір проводиться протягом третього тижня вересня.

Історія турніру[ред. | ред. код]

Турнір проводиться з 1984 року. У 1993-2013 роках змагання мало вищий статус в регулярному календарі жіночого туру, але у 2014 році, втративши частину спонсорів, організатори змушені були добровільно знизити статус свого призу, продавши колишню ліцензію турніру Wuhan Open, а самим викупивши місце в календарі у змагання молодшої прем'єр серії в Карлсбаді.

Довгий час турнір проводився в залі Токійського палацу спорту на кортах з килимовим покриттям, але з 2008 року, змінивши строки проведення та розширивши сітку турніру змагання переїхало на відкриті корти Ariake Tennis Forest Park. Головна арена цього комплексу має розсувний дах, який організатори змагання часто використовують у періоди дощу в цьому районі Токіо.

Переможниці та фіналістки

Двом тенісисткам вдавалося перемагати в Токіо відразу по чотири рази. Ліндсі Девенпорт і Мартіна Хінгіс виграли на пару всі турніри в одиночному розряді між 1997 і 2003 роками. Єдиною японкою, яка перемагала в цьому розряді токійського турніру є Кіміко Дате, яка виграла змагання 1995 року. Двічі фінал одиночного розряду проходив за скороченою програмою: 1997 року Штеффі Граф не вийшла на вирішальний матч, а 12 років по тому Єлена Янкович знялася після семи геймів.

Найтитулованішими тенісистками в історії парного розряду є американка Ліза Реймонд і чешка Гелена Сукова, які п'ять разів брали головний трофей змагань. Найкращий виступ японок на домашньому турнірі датується 2018 роком, коли Като Мію та Ніномія Макото виграли турнір.

Фінали[ред. | ред. код]

Одиночний розряд[ред. | ред. код]

Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
1973 США Біллі Джин Кінг США Ненсі Річі 7–6, 5–7, 6–3
1974 Японія Савамацу Кадзуко США Венді Овертон 6–4, 7–5
1975 Австралія Маргарет Корт Австралія Івонн Гулагонг-Коулі 6–7, 6–1, 7–6
1976 Нідерланди Бетті Стеве Австралія Маргарет Корт 1–6, 6–4, 6–3
1977 Велика Британія Вірджинія Вейд США Мартіна Навратілова 7–5, 5–7, 6–4
1978 Велика Британія Вірджинія Вейд Нідерланди Бетті Стеве 6–4, 7–6
1979 США Біллі Джин Кінг Австралія Івонн Гулагонг-Коулі 6–4, 7–5
1980 США Біллі Джин Кінг США Террі Голледей 7–5, 6–4
1981 США Енн Кійомура ФРН Беттіна Бюнге 6–4, 7–5
1982 ФРН Беттіна Бюнге США Барбара Поттер 7–6, 6–2
1983 США Ліса Бондер США Андреа Єйгер 6–2, 5–7, 6–1
1984 Болгарія Мануела Малеєва ФРН Клаудія Коде-Кільш 3-6, 6-4, 6-4
1985 Болгарія Мануела Малеєва США Гадусек Бонні 7-6(2), 3-6, 7-5
1986 ФРН Штеффі Граф Болгарія Мануела Малеєва 6-4, 6-2
1987 Аргентина Габріела Сабатіні Болгарія Мануела Малеєва 6-4, 7-6(6)
1988 США Пем Шрайвер Чехословаччина Гелена Сукова 7-5 6-1
1989 США Мартіна Навратілова США Лорі Макніл 6-7(3), 6-3, 7-6(5)
↓  Турніри WTA Tier II  ↓
1990 ФРН Штеффі Граф Іспанія Санчес Вікаріо Аранча 6-1, 6-2
1991 Аргентина Габріела Сабатіні США Мартіна Навратілова 2-6, 6-2, 6-4
1992 Аргентина Габріела Сабатіні США Мартіна Навратілова 6-2, 4-6, 6-2
↓  Турніри WTA Tier I  ↓
1993 США Мартіна Навратілова Латвія Савченко-Нейланд Лариса 6-2, 6-2
1994 Німеччина Штеффі Граф США Мартіна Навратілова 6-2, 6-4
1995 Японія Дате Кіміко США Ліндсі Девенпорт 6-1, 6-2
1997 Швейцарія Мартіна Хінгіс Німеччина Штеффі Граф знялася
1998 США Ліндсі Девенпорт Швейцарія Мартіна Хінгіс 6-3, 6-3
1999 Швейцарія Мартіна Хінгіс ПАР Котцер Аманда 6-2, 6-1
2000 Швейцарія Мартіна Хінгіс Франція Тестю Сандрін 6-3, 7-5
2001 США Ліндсі Девенпорт Швейцарія Мартіна Хінгіс 6-7(4), 6-4 6-2
2002 Швейцарія Мартіна Хінгіс США Селеш Моніка 7-6(6), 4-6, 6-3
2003 США Ліндсі Девенпорт США Селеш Моніка 6-7(6), 6-1, 6-2
2004 США Ліндсі Девенпорт Болгарія Магдалена Малеєва 6-4, 6-1
2005 Росія Марія Шарапова США Ліндсі Девенпорт 6-1, 3-6, 7-6(5)
2006 Росія Дементьєва Олена Швейцарія Мартіна Хінгіс 6-2, 6-0
2007 Швейцарія Мартіна Хінгіс Сербія Ана Іванович 6-4, 6-2
2008 Росія Дінара Сафіна Росія Кузнєцова Світлана 6–1, 6–3
2009 Росія Марія Шарапова Сербія Єлена Янкович 5–2, знялася
2010 Данія Каролін Возняцкі Росія Олена Дементьєва 1–6, 6–2, 6–3
2011 Польща Агнешка Радванська Росія Віра Звонарьова 6–3, 6–2
2012 Росія Надія Петрова Польща Агнешка Радванська 6–0, 1–6, 6–3
2013 Чехія Петра Квітова Німеччина Анджелік Кербер 6–2, 0–6, 6–3
↓  Турніри WTA Premier  ↓
2014 Сербія Ана Іванович Данія Каролін Возняцкі 6–2, 7–6(7–2)
2015 Польща Агнешка Радванська (2) Швейцарія Белінда Бенчич 6–2, 6–2
2016 Данія Каролін Возняцкі (2) Японія Наомі Осака 7–5, 6–3
2017 Данія Каролін Возняцкі (3) Росія Анастасія Павлюченкова 6-0, 7–5
2018 Чехія Кароліна Плішкова Японія Наомі Осака 6–4, 6–4
2019 Японія Наомі Осака Росія Анастасія Павлюченкова 6–2, 6–3
2020-2021 Не проводився через пандемію коронавірусної хвороби
↓  Турніри WTA 500  ↓
2022 Людмила Самсонова КНР Zheng Qinwen 7–5, 7–5
2023 Вероніка Кудерметова США Джессіка Пегула 7–5, 6–1

Парний розряд[ред. | ред. код]

Рік Чемпіонки Фіналістки Рахунок
1984 ФРН Клаудія Коде-Кільш
Чехословаччина Гелена Сукова
Австралія Елізабет Сеєрс
Франція Катрін Танв'є
6–4, 6–4
1985 ФРН Клаудія Коде-Кільш (2)
Чехословаччина Гелена Сукова (2)
Нідерланди Мерселла Мескер
Австралія Елізабет Сеєрс-Смайлі
6–0, 6–4
1986 ФРН Беттіна Бунге
ФРН Штеффі Граф
Болгарія Катеріна Малєєва
Болгарія Мануела Малеєва
6–1, 6–7(4–7), 6–2
1987 США Енн Вайт
США Робін Вайт
Болгарія Катеріна Малєєва
Болгарія Мануела Малеєва
6–1, 6–2
1988 США Пем Шрайвер
Чехословаччина Гелена Сукова (3)
США Джиджі Фернандес
США Робін Вайт
4–6, 6–2, 7–6(7–5)
1989 США Катріна Адамс
США Зіна Гаррісон
США Мері Джо Фернандес
ФРН Клаудія Коде-Кільш
6–3, 3–6, 7–6(7–5)
1990 США Джиджі Фернандес
Австралія Елізабет Сеєрс-Смайлі
Австралія Джо-Анн Фолл
Австралія Рейчел Маккіллан
6–2, 6–2
1991 США Кеті Джордан
Австралія Елізабет Сеєрс-Смайлі (2)
США Мері Джо Фернандес
США Робін Вайт
4–6, 6–0, 6–3
1992 Іспанія Аранча Санчес
Чехословаччина Гелена Сукова (4)
США Мартіна Навратілова
США Пем Шрайвер
7–5, 6–1
↓ Турнір I рівня ↓
1993 США Мартіна Навратілова
Чехія Гелена Сукова (5)
США Лорі Макнейл
Австралія Ренне Стаббс
6–4, 6–3
1994 Австралія Елізабет Сеєрс-Смайлі (3)
США Пем Шрайвер
Нідерланди Манон Боллеграф
США Мартіна Навратілова
6–3, 3–6, 7–6(7–3)
1995 США Джиджі Фернандес (2)
Білорусь Наташа Звєрєва
США Ліндсі Девенпорт
Австралія Ренне Стаббс
6–0, 6–3
1996 США Джиджі Фернандес (3)
Білорусь Наташа Звєрєва (2)
ПАР Маріан де Свардт
Румунія Іріна Спирля
7–6(9–7), 6–3
1997 США Ліндсі Девенпорт
Білорусь Наташа Звєрєва (3)
США Джиджі Фернандес
Швейцарія Мартіна Хінгіс
6–4, 6–3
1998 Швейцарія Мартіна Хінгіс
Хорватія Мір'яна Лучич
США Ліндсі Девенпорт
Білорусь Наташа Звєрєва
7–5, 6–4
1999 США Ліндсі Девенпорт (2)
Білорусь Наташа Звєрєва (4)
Швейцарія Мартіна Хінгіс
Чехія Яна Новотна
6–2, 6–3
2000 Швейцарія Мартіна Хінгіс (2)
Франція Марі П'єрс
Франція Александра Фусаї
Франція Наталі Тозья
6–4, 6–1
2001 США Ліза Реймонд
Австралія Ренне Стаббс
Росія Анна Курникова
Узбекистан Ірода Туляганова
7–6(7–5), 2–6, 7–6(8–6)
2002 США Ліза Реймонд (2)
Австралія Ренне Стаббс (2)
Бельгія Ельс Калленс
Італія Роберта Вінчі
6–1, 6–1
2003 Росія Олена Бовіна
Австралія Ренне Стаббс (3)
США Ліндсі Девенпорт
США Ліза Реймонд
6–3, 6–4
2004 Зімбабве Кара Блек
Австралія Ренне Стаббс (4)
Росія Олена Лиховцева
Болгарія Магдалена Малеєва
6–0, 6–1
2005 Словаччина Жанетт Гусарова
Росія Олена Лиховцева
США Ліндсі Девенпорт
США Коріна Мораріу
6–4, 6–3
2006 США Ліза Реймонд (3)
Австралія Саманта Стосур
Зімбабве Кара Блек
Австралія Ренне Стаббс
6–2, 6–1
2007 США Ліза Реймонд (4)
Австралія Саманта Стосур (2)
США Ваня Кінґ
Австралія Ренне Стаббс
7–6(8–6), 3–6, 7–5
2008 США Ваня Кінґ
Росія Надія Петрова
США Ліза Реймонд
Австралія Саманта Стосур
6–1, 6–4
Прем'єрний 5
2009 Росія Аліса Клейбанова
Італія Франческа Ск'явоне
Словаччина Даніела Гантухова
Японія Аї Сугіяма
6–4, 6–2
2010 Чехія Івета Бенешова
Чехія Барбора Заглавова-Стрицова
Ізраїль Шахар Пеєр
КНР Пен Шуай
6–4, 4–6, [10–8]
2011 США Лізель Губер
США Ліза Реймонд (5)
Аргентина Хісела Дулко
Італія Флавія Пеннетта
7–6(7–4), 0–6, [10–6]
2012 США Ракель Копс-Джонс
США Абігейл Спірс
Німеччина Анна-Лена Гренефельд
Чехія Квета Пешке
6–1, 6–4
2013 Зімбабве Кара Блек (2)
Індія Саня Мірза
Китайський Тайбей Чжань Хаоцін
США Лізель Губер
4–6, 6–0, [11–9]
Прем'єрного рівня
2014 Зімбабве Кара Блек (3)
Індія Саня Мірза (2)
Іспанія Гарбінє Мугуруса
Іспанія Карла Суарес Наварро
6–2, 7–5
2015 Іспанія Гарбінє Мугуруса
Іспанія Карла Суарес Наварро
Китайський Тайбей Чжань Хаоцін
Китайський Тайбей Чжань Юнжань
7–5, 6–1
2016 Індія Саня Мірза (3)
Чехія Барбора Стрицова (2)
КНР Лян Чень
КНР Ян Чжаосюань
6–1, 6–1
2017 Словенія Андрея Клепач
Іспанія Марія Хосе Мартінес Санчес
Австралія Дарія Гаврилова
Росія Дарія Касаткіна
6–3, 6–2
2018 Японія Като Мію
Японія Ніномія Макото
Чехія Андреа Сестіні Главачкова
Чехія Барбора Стрицова
6–4, 6–4
2019 Китайський Тайбей Чжань Хаоцін
Китайський Тайбей Латіша Чжань
Китайський Тайбей Сє Шувей
Китайський Тайбей Сє Юцзє
7–5, 7–5
2020-2021 Не проводився через пандемію коронавірусної хвороби
↓  Турніри WTA 500  ↓
2022 Канада Габріела Дабровскі
Мексика Джуліана Ольмос
США Ніколь Меліхар
Австралія Еллен Перес
6–4, 6–4
2023 Норвегія Ульрікке Ейкері
Естонія Інгрід Ніл
Японія Ходзумі Ері
Японія Ніномія Макото
3–6, 7–5, [10–5]

Посилання[ред. | ред. код]