Scaled Composites Stratolaunch Model 351
| Scaled Composites Stratolaunch Model 351 | |
|---|---|
| Тип | літак-носій |
| Розробник | Scaled Composites |
| Виробник | Scaled Composites |
| Головний конструктор | Берт Рутан |
| Перший політ | 13 квітня 2019 |
| Початок експлуатації | 2019 |
| Статус | випробування |
| Виготовлено | 1 |
| | |
 Scaled Composites Stratolaunch Model 351 у Вікісховищі | |
Stratolaunch Model 351 — американський літак-носій, складова частина авіаційно-космічної системи повітряного старту аерокосмічної компанії Stratolaunch Systems. Літак має двофюзеляжну конструкцію й оснащений шістьма двоконтурними турбореактивними двигунами Pratt & Whitney PW4056. На кінець 2010-х є літаком з найбільшим розмахом крила в історії (117 м). Перша публічна демонстрація літака відбулася 31 травня 2017 року у Мохаве (Каліфорнія)[1].
Історія та перспективи проєкту[ред. | ред. код]
На початку 2011 року компанія Dynetics почала вивчати проєкт, а в момент публічного оголошення в грудні 2011 року над ним вже працювало близько 40 співробітників[2].
У травні 2012 року на базі Мохаве, штат Каліфорнія (США) для майбутнього літака було побудовано спеціальний ангар[3]. У жовтні того ж року, було відкрито першу виробничу будівлю площею 88000 м² для будівництва композитних секцій крила і фюзеляжу[4].
У серпні 2015 року було зібрано 91 т конструкції першого літака-носія[5].
На червень 2016 року в компанії Scaled Composites над проєктом літака-носія працювало 300 осіб[6].
Конструкція[ред. | ред. код]
Stratolaunch Model 351 є двофюзеляжним монопланом з розмахом крила 117 метрів, на якому в пілонах встановлені шість ТРД Pratt & Whitney PW4056. Довжина літака 73 метра, максимальна злітна вага 590 тонн, маса підвісного корисного навантаження 230 тонн. Система шасі має 8 стійок (6 основних і 2 носових) з 28 колесами. Конструкційно Stratolaunch дуже нагадує американський проєкт Conroy Virtus[en] запропонований на початку 70-х років для транспортування Спейс шаттл, а також російський проєкт 1990-х — літак-триплан «Геракл» (Молнія-1000)[7][8].
Під час створення літака багато чого було взято або адаптовано від літака Boeing 747-400, включно із двигунами, авіонікою, шасі, для того, щоб зменшити вартість розробки[2].
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
- Екіпаж:
- Довжина: 73 м
- Розмах крила: 117 м
- Висота: 4,69 м
- Площа крила: 30,75 м²
- Профіль крила:
- Маса порожнього: 226,796 кг
- Зовнішня корисне навантаження:
- Нормальна злітна маса:
- Максимальна злітна маса: 589,670 кг
- Двигун 6 х Pratt & Whitney PW4056
- Потужність: 6 х 56.750 к.с. (252,40 кН)
- Максимальна швидкість: 853 км/год[5].
Випробування[ред. | ред. код]
13 квітня 2019 року літак вперше вилетів з повітряного та космічного порту Мохаве[9].
9 березня 2024 року літак-носій Roc, створений компанією Stratolaunch, під час свого 14-го випробувального польоту, взяв участь у польоті експериментального апарату Talon-A, що має на меті розробку першого в США гіперзвукового транспортного засобу, придатного для багаторазового використання. Після успішного зльоту Roc з повітряно-космічного порту Мохаве, Talon-A відділився від лытака-носія, активував свої двигуни та здійснив історичний політ[10].
Див. також[ред. | ред. код]
- Conroy Virtus[en] — проєкт двофюзеляжного транспортного літака для транспортування Спейс шаттл
- «Геракл» — радянський проєкт надважкого літака
- White Knight Two — двофюзеляжний літак-носій повітряного старту.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.ng.ru/photo/4002/?el=1 [Архівовано 5 липня 2017 у Wayback Machine.] Самый большой самолет в мире был выкачен на летное поле
- ↑ а б Michael Mecham and Frank Morring, Jr. (19 грудня 2011). Allen Places Big Bet On Air Launches. Aviation Week & Space Technology. Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 14 квітня 2019.
- ↑ Doug Messier (5 травня 2012). Space Goose’s Nest Grows in the Mojave. Parabolic Arc. Архів оригіналу за 7 жовтня 2012. Процитовано 14 квітня 2019.
- ↑ Chris Bergin (24 травня 2013). Stratolaunch and Orbital – The Height of Air Launch. NASASpaceFlight.com. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 14 квітня 2019.
- ↑ а б Jason Silverstein (26 лютого 2015). SEE IT: World’s largest plane under construction in Calif. NY Daily News. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 14 квітня 2019.
- ↑ Gates, Dominic (19 червня 2016). Paul Allen's giant plane takes shape in the desert, but its market is unclear. Seattle Times. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 14 квітня 2019.
- ↑ Летающий космодром Пола Аллена: как Россия снова утратила приоритет. 10 июня 2017. Архів оригіналу за 14.06.2017.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13-06-2017. Процитовано 29-06-2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Flightradar24. Live Flight Tracker - Real-Time Flight Tracker Map. Flightradar24. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019.
- ↑ Найбільший у світі літак здійснив свій історичний політ. // Автор: Андрій Неволін. 13.03.2024
Посилання[ред. | ред. код]
- Stratolaunch Systems офіційний сайт проєкту [Архівовано 1 липня 2017 у Wayback Machine.]
- У США вперше викотили з ангара літак, здатний запускати ракети-носії [Архівовано 3 червня 2017 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |