Sandoricum koetjape
| Sandoricum koetjape | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Sandoricum koetjape (Burm.f.) Merr., 1912 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми[1][2] | ||||||||||||||||||||||||
* Melia koetjape Burm.f. (basionym)
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Сантол (Sandoricum koetjape) — плодове дерево, рослина родини Малієві (Meliaceae), росте в Південно-Східній Азії. Саме дерево та його плоди мають різні назви на різних мовах, наприклад, гратон (กระท้อน) в Таїланді, компем річ у кхмерів, тонг в Лаосі, донка у сингалів, дикий мангостин в англійській і несправжній мангостин у французькій.
Опис[ред. | ред. код]
Сантол — вічнозелене швидковиростаюче дерево висотою 15-45 м. Складне листя має три еліптичних гладеньких листка — тупих біля основи і загострених на кінчику. Квіти зеленуваті або жовтуваті з 5 пелюстками зібрані у суцвіття 15-30 см довжини. Фрукт круглий чи овальний. Його колір варіюється залежно від сорту.
Плід сферичний, 4-7,5 см діаметром. Існують два види сантолових плодів, раніше вважалися різними видами — з жовтуватою і червоною оксамитовою шкіркою, що містить латекс. Шкірка плоду може бути товстою (червонясті сорти) та тонкою (жовті сорти). Всередині плоду густий білий сік, солодкий у жовтих сортів і кислий у червоних, а також 3-5 великих коричневих неїстівних насінини.
Поширення[ред. | ред. код]
Батьківщина сантола — В'єтнам, Камбоджа, Південний Лаос і Малайський півострів. Звідти він поширився в Індію, Індонезію, на Філіппіни і Маврикій. Сантол широко культивується в цих країнах і дає добрі врожаї.
Рослина не переносить холодів, тому поширена виключно у тропіках. Погано приживається у Америці. Є поодинокі популяції у Флориді та Центральній Америці.
Використання[ред. | ред. код]
Плоди сантола їстівні в необробленому вигляді. З нього також виготовляються джем і, желе, мармелад і алкогольні напої. Перезрілі плоди використовують для бродіння рисового сусла у виготовленні саморобного алкогольного напою.[3] Насіння сантола неїстівне, його вживання може призводити до кишкових розладів[4]. Якщо смоктати насіння рослини — воно буде смакувати. З цього походить народна назва рослини «льодяникове дерево».
Деревина сантола проста в обробці і поліровці.
Листя й кора використовуються в медицині для приготування припарок, деякі частини листя мають протизапальну дію[5]. Також в експериментах було виявлено, що екстракти із стебла сантола мають протираковий ефект[6]. Екстракт із насіння сантола володіє інсектицидними властивостями[7].
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Sandoricum koetjape: інформація на сайті GRIN
- ↑ Julia F. Morton. Santol. Center for New Crops & Plant Products,Purdue University. Архів оригіналу за 22 червня 2011. Процитовано 19 червня 2011.
- ↑ Sandoricum koetjape - Meet the Plants - National Tropical Botanical Garden Plant Database. ntbg.org. Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 31 січня 2016.
- ↑ Abstract29th-25/3 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2011. Процитовано 23 лютого 2016.
- ↑ Rasadah, M. A. et al (2004). Anti-inflammatory agents from Sandoricum koetjape Merr. Phytomedicine. 11:2 261-3.
- ↑ Norito Kaneda, et al. «Plant Anticancer Agents, L. Cytotoxic Triterpenes from Sandoricum koetjape Stems». [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] Journal of Natural Products 55 (May 1992): 654—659.
- ↑ Limonoid antifeedants from seed of Sandoricum koetjape. Архів оригіналу за 7 серпня 2008. Процитовано 23 лютого 2016.