Pilatus PC-12

PC-12
PC-12 «Сентінел» бюро іміграції США.
Тип літак загального призначення
Виробник Швейцарія Pilatus Aircraft
Перший політ 31 травня 1991
Початок експлуатації 1994
Статус експлуатується
Основні експлуатанти цивільні замовники
Повітряні сили США

CMNS: Pilatus PC-12 у Вікісховищі
«Авіатаксі» Pilatus PC-12 і М-101Т «Гжель» російської авіакомпанії «Dexter» на МАКС-2007
PC-12 заходить на посадку. Цей літак призначений для гоночної команди Sauber F1 і пофарбований у її фірмові кольори (станом на 2001 рік)

Пілатус ПС-12 (англ. Pilatus PC-12) — одномоторний турбогвинтовий літак, розроблений швейцарською компанією «Пілатус Ейркрафт». PC-12, як правило, використовується як корпоративний літак або регіональний лайнер. Позначення у ВПС СШАU-28A.

Історія[ред. | ред. код]

Компанія Pilatus оголосила про створення нової моделі PC-12 в жовтні 1989 року на щорічній сесії NBAA[en].[1] Перший політ першого з двох прототипів відбувся 31 травня 1991 року.

Модифікації[ред. | ред. код]

  • PC-12/41 — оригінальний варіант був сертифікований в 1994 році і устатковувався двигуном PT6A-67B (Pratt & Whitney, Канада). Більшість випущених PC-12/41 пройшло модернізацію і перетворилися в PC-12/45.
  • PC-12/45 — сертифікований в 1996 році з двигуном PT6A-67B (Pratt & Whitney, Канада). Максимальна вага була збільшена до 4500 кг
  • PC-12/47 — сертифікований в 2005 році з двигуном PT6A-67B (Pratt & Whitney, Канада). Максимальна вага була збільшена до 4740 кг
  • PC-12/47E — сертифікований в 2008 році, отримав модернізовану авіоніку і двигун PT6A-67P (Pratt & Whitney, Канада). Іноді на ринках зустрічається під назвою PC-12 NG (англ. Next Generation, «Нове Покоління»)
  • U-28A — варіант для ВПС США.
  • РС-12М Eagle — багатоцільовий розвідувальний літак, розроблений швейцарською фірмою Pilatus. Був орієнтований на ринок США. В залежності від конфігурації розвідувального обладнання літак може виконувати такі місії: радіоелектронна розвідка і патрулювання (SAR РЛС і ІЧ-датчики), РЕБ та цілевказання (ФАР, РЛС, ІЧ-датчики, апаратура РЕП та апаратура радіо-і радіотехнічної розвідки), патрулювання прибережних кордонів і проведення операцій проти контрабанди наркотиків (ІК-датчики і мультиспектральна оптична камера MSOC). Як додаткові функції передбачаються конфігурації літака в ролі: медичного евакуаційного, фоторозвідки, пасажирського і транспортного літака, VIP-транспорту. Перший політ літака РС-12М відбувся в жовтні 1995 року. Існують два основних варіанти літака, перший : PC-12M (HB-FOB) — обладнаний оптико-електронними датчиками під управлінням системи Northrop Grumman Sensor Management System (SMS). Система SMS включає трьохпроцесорну станцію на базі процесорів Intel Pentium. До складу датчиків входять — ІК-датчики WF-160DS FLIR, оптична камера з варіооб'єктивом від 20 до 280 мм і американська система RISTA (Reconnaissance, Infra-red Surveillance, Target Acquisition). Другий варіант: PC-12M (HB-FOG) — обладнаний датчиками Northrop Grumman WF-160DS IR/E-O, РЛС Raytheon Sea Vue SV 1021, системою РЕР Delfin Systems (30 МГц до 2 ГГц), системою цифрової та відео-передачі даних на відстань до 200 км).

Технічні дані (PC12 NG)[ред. | ред. код]

  • Екіпаж: 1-2 чол.
  • Максимальна швидкість: 520 км/год
  • Висота польоту: 9144 м
  • Розбіг: 450 м
  • Злітна дистанція: 808 м
  • Пробіг: 228 м
  • Посадкова дистанція: 558 м
  • Швидкопідйомність на рівні моря: 585 м/хв
  • Дальність польоту: 3417 км
  • Вага без вантажу: 2810 кг
  • Максимальна вага: 4760,9 кг
  • Злітна вага: 4740 кг
  • Посадкова вага: 4500 кг
  • Вага без палива: 4100 кг
  • Місткість палива: 1227 кг
  • Місткість вантажу: 467 кг
  • Висота: 4,26 м
  • Довжина: 14,4 м
  • Розмах крила: 16,27 м
  • Стандартна місткість: 9 чол.
  • Виробник двигунів: Pratt & Whitney (Канада)
  • Модель: PT6A-67P (1)
  • Вихідна потужність: 1 200 к. с.
  • Час напрацювання на ремонт: 300 год

Ціна і ринки[ред. | ред. код]

Запитувана ціна: 2,15—3,45 млн $.

Прямі експлуатаційні витрати: 668 $/год.

Постійні витрати: 210 926 $/рік.[2]

Станом на липень 2010 року продано понад 1000 літаків PC-12 всіх модифікацій; більшість з них використовується в цивільній авіації[3].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. "Booming Business." Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 21 лютого 2018.
  2. Журнал «Jet», № 4, 2010, стор 28
  3. "Pilatus press release." [Архівовано 2009-09-17 у Wayback Machine.] pilatus-aircraft.com. Retrieved: Серпень 1, 2011.