Ostwind
Flakpanzer IV Ostwind | |
---|---|
Тип | Зенітна самохідна установка (ЗСУ) |
Походження | Третій Рейх |
Історія використання | |
На озброєнні | 1944–1945 |
Війни | Друга світова війна |
Історія виробництва | |
Виробник | Ostbau Werke |
Виготовлена кількість | 29 |
Характеристики | |
Вага | 25 т |
Довжина | 5,9 м |
Ширина | 2,95 м |
Висота | 3 м |
| |
Броня | 25-50 мм |
Головне озброєння | 1× 37 -мм зенітна гармата Flak 43 |
Другорядне озброєння | 1× 7,92-мм кулемет MG34 |
Двигун | Maybach HL 120TRM 300 кс/т |
Питома потужність | 12,5 кс/т |
Дорожній просвіт | 0,4 м |
Операційна дальність | 200 км |
Швидкість | 38 км/год (по дорозі) |
| |
Ostwind у Вікісховищі |
«Оствінд» (нім. Flakpanzer IV Ostwind; Східний вітер) — це німецька самохідна зенітна установка з відкритою баштою, встановленою на шасі танка «Panzer IV» і виготовлена компанією Ostbau на замовлення Третього Рейху під час Другої світової війни.
Опис[ред. | ред. код]
«Оствінд», заснований на шасі танка Panzer IV, зберіг той самий двигун Maybach HL 120TRM, який міг рухати автомобіль на швидкості до 38 км/год по дорозі. Двома іншими компонентами, котрі залишилися від корпусу танка: «Panzer IV», були: трансмісія з шістьма передачами вперед та однією назад, а також підвіска.
Озброєння складалося з однієї 37-мм зенітної установки Flak 43, встановленої в коробчастій башті, а також 7,92-мм кулемета MG 34, встановленого у корпусі. Товщина лобової броні становила близько 50 мм; товщина башти була вдвічі менша — 25 мм. Однак найбільшою проблемою для «Оствінда» залишалося те, що він мав башту з відкритим верхом, що означало, що піхота поблизу мала можливість кинути гранату в установку та з легкістю вбити весь екіпаж.
Загальна вага автомобіля становила близько 25 000 кг, а довжина — 5,92 метра. Для того, щоб працювати, «Оствінд» також потребував «екіпаж», який щонайменше, складався б із семи чоловік. Хоча спочатку він був розроблений для протиповітряної оборони, як і багато інших мобільних зенітних машин Вермахту, які використовували швидкострільні 20-мм або 37-мм зенітні гармати, «Оствінд» був особливо корисним у протипіхотній ролі. В одному випадку «Оствінд», який діяв під час битви при Балджі, зміг успішно вибити розрахунок американської протитанкової гармати одним 37-мм снарядом після того, як його конвой потрапив у засідку.
Модифікації[ред. | ред. код]
Також був розроблений, але так і не запущений у виробництво, «Ostwind II», який мав дві 37-мм гармати Flak 44, встановлені один біля одного. Завод Ostbau мав розпочати виробництво, але після його захоплення Союзниками, виробництво фактично було скасовано.
Історія створення та використання[ред. | ред. код]
«Flakpanzer IV Ostwind» був розроблений на початку 1944 року через побоювання, що попередній Flakpanzer IV Wirbelwind просто недостатньо добре виконував свою роль. Найважливішим аргументом було те, що навіть якщо 20-міліметрові снаряди гармати Wirbelwind потраплять у зустрічний літак, пошкоджень просто не буде достатньо, щоб вивести його з ладу. Таким чином, ту саму 37-мм автоматичну гармату, яка раніше використовувалася у Flakpanzer IV Möbelwagen, помістили в раму значно вдосконаленої конструкції Wirbelwind, і було створено «Оствінд». До серпня того ж року німецькі військові запросили щонайменше 100 машин для використання. Однак до кінця війни лише 37 шасі Panzer IV вдалося переобладнати, ще один «Оствінд» було побудовано з нуля. Роблячи те, що вони могли, «Оствінди» служили в обмеженій кількості до кінця Другої світової війни.
Література[ред. | ред. код]
- Seherr-Thoss, Hermann von. Anti-Aircraft Tanks versus Ground Attack Aircraft. (англ.) // Interavia: Review of World Aviation. — Geneva: Interavia S.A., 1954. — Vol.9 — No.8 — P.541.
Джерела[ред. | ред. код]
- https://tanks-encyclopedia.com/flakpanzer-iv-3-7-cm-zwillingflak-43-ostwind-ii/amp/
- https://www.wehrmacht-history.com/heer/anti-aircraft-vehicles/ostwind.html
- https://war-book.ru/zsu-37-cm-flak-ostwind/
|