B-2 Spirit

B-2 Spirit, 2006 рік.
Тип малопомітний стратегічний бомбардувальник
Розробник Northrop Grumman Corporation
Виробник Northrop Grumman Corporation
Перший політ 15 липня 1989 року
Початок експлуатації 1 січня 1997
Статус експлуатується
Основні експлуатанти Повітряні сили США
Роки виробництва 1989–1999
Виготовлено 21
Вартість розробки $44 млрд[1]
Вартість одиниці $2,1 млрд (1997 рік)[1] (~$ 3.1 млрд з урахуванням інфляції станом на 2018 р.)
CMNS: B-2 Spirit у Вікісховищі

B-2 Spirit (укр. «Спі́ріт»)[2][a] — американський малопомітний стратегічний бомбардувальник, збудований за схемою «літаюче крило».

Призначений для прориву щільної ППО супротивника і доставки звичайного або ядерного бомбового навантаження. Для забезпечення малопомітності на літаку широко використані стелс-технології: літак покритий радіопоглинаючими матеріалами, створений за аеродинамічною схемою «літаюче крило», реактивні струмені двигунів екрануються[3][4]. Точне значення ЕПР для B-2 невідоме. За різними оцінками, це величина від 0,0014[5] до 0,1 м ²[4].

Історія створення[ред. | ред. код]

Проєкт «ATБ»[ред. | ред. код]

Створення важкого бомбардувальника почалося в 1979 році за програмою «Advanced Technology Bomber» (ATB). Холодна війна йшла повним ходом, і під час передвиборної кампанії в 1979–1980 роках Рональд Рейган обіцяв відновлення американських збройних сил. 22 серпня 1980 року міністерство оборони США відкрито оголосило, що ведуться роботи зі створення перспективних малопомітних літаків, включаючи проєкт «ATB».

Після оцінки проєктів, конкурс ATB було скорочений до двох команд — Northrop/Боїнг та Lockheed/Rockwell, кожна команда отримала контракт на подальші дослідження. Проєкт «ATB» фінансувався під кодовою назвою «Aurora». 20 жовтня 1981 команда Northrop/Боїнг була визначена переможцем у конкурсі.

Проєкт Northrop отримав позначення B-2 з ім'ям «Spirit». Дизайн літака був змінений в середині 80-х років, що затримало перший політ на два роки і змусило витратити ще 1 млрд доларів США на програму розробки. До 1989 році на розробку бомбардувальника було витрачено в цілому 23 млрд доларів США.

Первісно Міністерством оборони США було замовлено побудову 132 бомбардувальників. Але через закінчення Холодної війни, внаслідок розпаду СРСР, серію збудованих літаків скоротили до 21 екземпляра.

Вперше B-2 показали громадськості 22 листопада 1988 року на заводі ПС № 42 в Палмдейлі, Каліфорнія, де його і зібрали. Перший публічний політ відбувся 17 липня 1989 року.

Виробництво[ред. | ред. код]

ПС США спочатку планували замовити 132 літаки B-2, але закінчення холодної війни і відповідне скорочення фінансування, змусило зменшити цю кількість спочатку до 75 одиниць, а згодом і до 21 літака такого типу.[6] В цю кількість ввійшли прототип, п'ять передсерійних літаків і п'ятнадцять серійних. Майже всі вони названі на честь американських штатів[7][8][9].

Бортовий номер Власне ім'я Прийнятий на озброєння Примітки
82-1066 Дух Америки 14 липня 2000 року Прототип. Здійснив перший політ 17 липня 1989 року.
82-1067 Дух Аризони 4 грудня 1997 року
82-1068 Дух Нью-Йорка 10 грудня 1997 року
82-1069 Дух Індіани 22 травня 1999 року
82-1070 Дух Огайо 18 липня 1997 року
82-1071 Дух Міссісіпі 23 травня 1997 року
88-0328 Дух Техасу 21 серпня 1994 року
88-0329 Дух Міссурі 31 березня 1994 року Перший B-2, прийнятий на озброєння.
88-0330 Дух Каліфорнії 17 серпня 1994 року
88-0331 Дух Південної Кароліни 30 грудня 1994 року
88-0332 Дух Вашингтона 29 жовтня 1994 року Серйозно пошкоджений під час пожежі.
89-0127 Дух Канзасу 17 лютого 1995 року розбився 23 лютого 2008 року. Див. Авіакатастрофа на Гуамі
89-0128 Дух Небраски 28 червня 1995 року
89-0129 Дух Джорджії 14 листопада 1995 року
90-0040 Дух Аляски 24 січня 1996 року
90-0041 Дух Гаваїв 10 січня 1996 року
92-0700 Дух Флориди 3 липня 1996 року
93-1085 Дух Оклахоми 15 травня 1996 року
93-1086 Дух Кітті Хоука 30 серпня 1996 року Названий на честь батьківщини Братів Райт, які були родом зі штату Північна Кароліна.
93-1087 Дух Пенсильванії 5 серпня 1997 року
93-1088 Дух Луїзіани 10 листопада 1997 року

Модернізації[ред. | ред. код]

B-2 під час дозаправки в повітрі над Тихим океаном.
General Electric F118-GE-100
B-2 у супроводі винищувачів F-22 «Раптор», 2010 рік.
  • У 2008 році Конгресом США було профінансовано програму модернізації систем керування озброєнням для ураження рухомих наземних цілей.[10]
  • 29 грудня 2008 року був підписаний контракт на модернізацію радіолокаційних систем B-2. Під час модернізації радіолокаційні системи були переведені на інший частотний діапазон. Контракт обійшовся США приблизно в 468 млн доларів.[11][12] 22 червня 2009 року стало відомо, що всі B-2 пройшли модернізацію до «другої ревізії», яка передбачала покращення можливостей БРЛС.
  • 28 квітня 2009 було оголошено, що модернізований B-2 може нести до 13500 кг корисного навантаження в кожному відсіку.[13]
  • На початку 2010 року компанія Northrop Grumman оголосила про завершення розрахунків, які дозволять усунути неполадку B-2 Spirit, яка регулярно виникала протягом останніх 20 років. Неполадка полягає в розтріскуванні металевої панелі, що знаходиться між двигунами та прикриває композитний каркас від розпеченого реактивного струменя. Проблема була викликана втомою металу, яка проявлялася через дії високих температур, а також вібрації, що виникають під час роботи силових установок. Впоратися з неполадкою Northrop Grumman планує за рахунок застосування нових матеріалів, а також внесення невеликих змін в конструкцію хвостової частини B-2. Модернізація діючих бомбардувальників у складі ПС США буде недорогою і не зажадає проведення значних робіт зі зміни конструкції[14].
  • 4 квітня 2012 року, завершені випробування B-2 з модернізованим програмним забезпеченням, навігаційними та комунікаційними системами, розробленими за програмою The Extremely High Frequency (EHF) Increment 1. Під час випробувань B-2 виконали ряд польотів на Північний полюс та назад. Метою перельотів була перевірка модернізованого бомбардувальника, на можливість здійснювати польоти на великій висоті в суворих кліматичних умовах. Після виконаного польоту на Північний полюс бомбардувальник скинув чотири навчальних некеровані бомби BDU-38. Скидання боєприпасів та випробування в цілому, були визнані успішними.[15]
  • 24 вересня 2012 року Northrop Grumman оголосила про завершення модернізації бомбардувальників B-2, в рамках якої на літаки були встановлені нові БРЛС AN/APQ-181 з АФАР. Вартість модернізації, замовленої [Повітряні сили США|ПС США]] в 2008 році, склала близько $468 млн. На літаки також було встановлено нове бортове обладнання та системи зв'язку. Завдяки модернізації бомбардувальники одержали доступ до єдиної бойової інформаційно-керівної системи Пентагону.[16]
  • 25 серпня 2022 року компанія Northrop Grumman повідомила про успішну модернізацію парку літаків B-2 Spirit, яка передбачає можливості застосовувати крилаті ракети JASSM-ER, ядерні бомби B61 mod 12, нову систему цілевказання з радіолокаційним керуванням — RATS (Radar Aided Targeting System)[17].

Вартість[ред. | ред. код]

B-2 є найдорожчим літаком у світі (і, ймовірно, найдорожчим літаком в історії авіації). Станом на 1998 рік вартість одного B-2 без урахування НДДКР становила 1,157 млрд доларів[18]. Вартість всієї програми B-2 на 1997 оцінювалася майже в 45 млрд доларів; таким чином, з урахуванням НДДКР вартість однієї машини на той момент досягала 2,1 млрд доларів[19].

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Скидання бомб Mk 82 під час навчань у Тихому Океані недалеко від Пойнт Мугу (Каліфорнія)
  • Перший випадок бойового застосування було зафіксовано під час операції НАТО в Югославії в 1999 р. Тоді було скинуто понад 600 високоточних бомб JDAM, які також були застосовані вперше[20]. При цьому B-2 здійснювали безпосадкові перельоти з бази ПС «Вайтмен» у штаті Міссурі в Косово та назад. За перші вісім тижнів бойових дій B-2 знищили третину намічених цілей[18]. Шість бомбардувальників виконали безпосадковий переліт з авіабази в Міссурі до Югославії, завдали авіабомбових ударів по цілях і повернулися назад. Такі польоти тривали 30 годин. За час війни B-2 скинули 11 % усіх авіабомб, скинутих на Югославію в ході операції, хоча здійснили лише 50 бойових вильотів, при загальній кількості 34000[21].
  • B-2 застосовувалися у війнах в Іраку та Афганістані. Тоді з дозаправкою в повітрі, але без посадки, B-2 здійснив один із найдовших своїх бойових вильотів, злетівши з авіабази «Вайтмен» у штаті Міссурі, виконавши бойове завдання та повернувшись на рідну базу[18].
  • Під час військової операції «Іракська свобода» в 2003 р., B-2 здійснювали бойові вильоти з атола Дієго-Гарсіа та іншої передової бази, назва якої не розголошується. З двох цих позицій було здійснено 22 бойових вильоти. З авіабази «Вайтмен» було здійснено 27 бойових вильотів. Під час 49 вильотів було скинуто понад 300 тонн боєприпасів. Тривалість бойових вильотів склала більше 30 годин. Під час одного з вильотів B-2 залишався в повітрі без посадки протягом 50 годин[18].
  • 19 березня 2011 року, під час військової операції «Одіссея. Світанок», з бази ПС «Вайтмен», штат Міссурі, були підняті три B-2 американських ПС. Разом із двома бомбардувальниками B-1B з Південної Дакоти вони були направлені в Лівію. За час усієї операції B-2 знищили 45, а B-1B — 105 цілей. Серед яких були склади озброєння, об'єкти ППО, командно-контрольні пункти, об'єкти обслуговування авіаційної та іншої військової техніки[22][23].
  • 20 травня 2013 року пара B-2 здійснила переліт з авіабази «Вайтмен» до полігону в Південній Кореї, де виконали навчальне бомбометання[джерело?].
  • 18 січня 2017 року два B-2 завдали удару по ісламістах в Лівії, скинувши майже 50 000 кг керованих авіабомб JDAM[джерело?].
  • 12 січня 2024 року США, разом з Великобританією нанесли удари крилатими ракетами та авіабомбами по території Ємену, а саме по таким містам: Ходейда, Таїс, Сана, Саада, Забід[джерело?]

Повідомлення про збиті B-2 під час війни в Югославії[ред. | ред. код]

На думку аргентинського журналіста Дієго Зампіні, під час військової операції НАТО в Югославії (1999) були збиті два літаки B-2: перший (88-0329, «Дух Міссурі») збитий 20 травня над передмістям Белграда ЗРК С-300П, другий (88-0332, «Дух Вашингтона») підбитий 1 червня і впав у Хорватії[24].

На думку Зампіні, системи С-300П було поставлено в Югославію в обхід міжнародного ембарго за наказом прем'єр-міністра Росії Віктора Черномирдіна. Відсутність офіційних заяв з боку югославського керівництва він пояснює міркуваннями секретності та інструкціями Віктора Черномирдіна[24]:

Подібна заява зробило б очевидною можливість росіян нейтралізовувати сучасні американські бомбардувальники, тому Мілошевич, що отримав відповідні інструкції від Черномирдіна, замовчав факт знищення чотирьох американських літаків.

{|

Подібна заява зробило б очевидною можливість росіян нейтралізовувати сучасні американські бомбардувальники, тому Мілошевич, що отримав відповідні інструкції від Черномирдіна, замовчав факт знищення чотирьох американських літаків.

|}

Це повідомлення ставиться під сумнів рядом експертів. Так, під час операції НАТО сербський бік взагалі не володів системами С-300[25]. Фотографії російських військовослужбовців у сербській формі біля комплексу С-300 в 1998 році були зняті в Підмосков'ї та «випадково» розголошені для дезінформації противника про системи ППО Югославії[26].

Американська сторона втрату вказаних бомбардувальників не визнала. Існують також свідчення, які підтверджують, що літаки із зазначеними бортовими номерами продовжували експлуатуватися після 1999 року. Зокрема, «Дух Міссурі» був сфотографований під час військової операції коаліційних сил в Іраку в 2003 році[27], а в 2004 році на ньому вперше здійснив політ повністю жіночий екіпаж[28]. «Дух Вашингтона» сфотографований на авіабазі «Вайтмен» у 2008 році[29] та на кількох інших авіабазах у 2006 — 2007 роках[30].

Аварії та катастрофи[ред. | ред. код]

За офіційними даними США у 2010 році в мирний час було втрачено один бомбардувальник B-2: 23 лютого 2008 року літак B-2 (серійний номер 89-0127, «Дух Канзасу») зазнав аварії біля берегів тихоокеанського острова Гуам на американській військовій базі Андерсен. Це був перший випадок аварії літака цього типу. Двом пілотам вдалося катапультуватися[31]. Після аварії польоти всіх літаків цього типу були припинені. Наприкінці квітня 2008 польоти були відновлені[32].

Комісія з розслідування дійшла висновку, що причиною аварії стала недбалість наземного персоналу, який не включив обігрів приймача повітряного тиску для видалення з його поверхні конденсату[33]. Через це система керування літака отримувала завищене значення швидкості та передчасно дала команду на відрив від землі. Дії екіпажу визнані правильними, інших відхилень від штатного режиму в роботі бортових систем не виявлено, а моделювання ситуації на тренажері показало, що врятувати літак було неможливо[33].

26 лютого 2010 року через виникнення пожежі в одному з двигунів довелось аварійно припинити зліт літака з авіабазі на Гуам. Попри запевнення ПС США про «незначні» ушкодження, ремонт літака тривав два роки[34].

23 жовтня 2018 року літак B-2 Spirit ПС США здійснив аварійне приземлення на авіабазі в Колорадо-Спрінгз. Характер несправності та її причина офіційно повідомлена не була. Обидва члена екіпажу ушкоджень не отримали[34].

14 вересня 2021 року під час виконання навчального польоту на борту B-2 Spirit сталась несправність, під час аварійного приземлення на авіабазі «Вайтмен» (штат Міссурі) літак було пошкоджено, він вислизнув за межі злітно-посадкової смуги. Внаслідок інциденту ніхто не постраждав, пожежі не було[35].

Льотно-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Габаритне креслення бомбардувальника B-2

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Екіпаж: 2 людини
  • Довжина: 20,90 м
  • Розмах крила: 52,12 м
  • Висота: 5,10 м
  • Площа крила: 460 м ²
  • Маса:
    • порожнього: 71700 кг
    • нормальна злітна маса: 152600 кг
    • максимальна злітна маса: 171000 кг
    • маса палива: 73000 кг
    • маса корисного навантаження: до 22730 кг (до 27000 кг після модернізації[13])
  • Навантаження на крило:
    • при максимальній злітній масі: 372 кг/м ²
    • при нормальній злітній масі: 332 кг/м ²
  • Двигун:
  • Тягооснащеність:
    • при нормальній злітній масі: 0,20 кгс/кг
    • при максимальній злітній масі: 0,18 кгс/кг

Льотні характеристики[ред. | ред. код]

  • Максимальна швидкість:1010 км/год (1 М)
  • Крейсерська швидкість:775 км/год (0,73 М)
  • Дальність польоту:
    • максимальна:11100 км
    • бойовий радіус дії:5300 км
  • Тривалість польоту:до 6,5 год
  • Практична стеля:15000 м
  • ЕПР:за деякими даними, від ~0,0014 до ~ 0,1 м²

Озброєння[ред. | ред. код]

  • Бойове навантаження:до 22 730 кг (до 27 000 кг після модернізації[13])
  • Ядерна зброя: 16 х В61-11 (340 кілотонн) або 16 х B83 (1,1 мегатонн) або 16 х AGM-129 ACM або 16 х AGM-131 SRAM II[en]
  • Звичайні бомби: 80 х Mk.82 або 16 х Mk.84 або 36 касетних бомб х CBU-87/CBU-89 GATOR
  • Високоточне озброєння: 8 х GBU-27 або AGM-154 JSOW або 12 х JDAM
  • Крилаті ракети: 16 х AGM-158 JASSM[36]

На озброєнні[ред. | ред. код]

Станом на кінець 2016 року в ПС США було 20 літаків B-2, 19 з них знаходяться в складі 509 Бомбардувального авіаційного крила глобального ударного командування (авіабаза Вайтмен[en], штат Міссурі), в складі двох бойових ескадрилей (13 і 393) а також однієї навчально-бойової (394 ескадрильї). Остання своїх B-2 не має, для навчань переганяються машини з бойових ескадрилей. Ще один B-2 використовується для випробувань.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Від англ. spirit — дух
    Індекс B (bomber) у чинній системі позначення авіації та ракет означає «бомбардувальник».
  1. ↑ а б B-2 Bomber: Cost and Operational Issues (Letter Report, 08/14/97, GAO/NSIAD-97-181). Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 5 жовтня 2012.
  2. ↑ Model Designation Of Military Aerospace Vehicles (PDF) (англійською) . Department Of Defense Office Of The Under Secretary Of Defense For Acquisition And Sustainment. 2018. Архів оригіналу (PDF) за 19 січня 2022.
  3. ↑ PART 1 — GENERAL
  4. ↑ а б PASSIVE MULTISTATIC RADARS IN ANTI-STEALTH AIR DEFENCE. By Lieutenant Colonel Paul E. Hudson, BSc, CD1 (англ.)
  5. ↑ B-2A Spirit. Архів оригіналу за 24 лютого 2013. Процитовано 5 жовтня 2012.
  6. ↑ «Air Force names final B-2 bomber 'Spirit of America'.» [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.] fas.org, 14 July 200. Retrieved 16 June 2010.
  7. ↑ B-2 Spirit (fas.org). Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 5 жовтня 2012.
  8. ↑ Pace 1999, p. Appendix.
  9. ↑ «B-2.» [Архівовано 12 жовтня 2007 у Wayback Machine.] fas.org. Retrieved 16 June 2010.
  10. ↑ «Northrop Grumman Adding Mobile Targets to B-2 Bomber Capabilities.» [Архівовано 18 серпня 2012 у Wayback Machine.] Northrop Grumman, 7 February 2008. Retrieved: 13 September 2009.
  11. ↑ «B-2 radar modernization program contract awarded.» US Air Force, 30 December 2008. Retrieved: 13 September 2009.
  12. ↑ «USAF Awards B-2 Radar Upgrade Production.»[недоступне посилання] Aviation Week, 30 December 2008. Retrieved: 13 September 2009.
  13. ↑ а б в Mayer, Daryl. Northrop Grumman and USAF Verify Proper Fit of 30,000lb Penetrator Weapon on B-2 Bomber [Архівовано 21 серпня 2009 у Wayback Machine.] defpro.com, 22 July 2009. Retrieved: 13 September 2009.
  14. ↑ Бомбардувальник B-2 позбавлять від 20-літньої неполадки. Архів оригіналу за 22 червня 2012. Процитовано 5 жовтня 2012.
  15. ↑ [Бомбардувальник B-2 завершив випробування над Північним полюсом(рос.). Архів оригіналу за 30 вересня 2012. Процитовано 5 жовтня 2012. Бомбардувальник B-2 завершив випробування над Північним полюсом(рос.)]
  16. ↑ [Бомбардувальники B-2 отримали нові радари(рос.). Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 5 жовтня 2012. Бомбардувальники B-2 отримали нові радари(рос.)]
  17. ↑ Northrop Grumman модернізує стратегічні бомбардувальники B-2 Spirit. Мілітарний. 25 серпня 2022.
  18. ↑ а б в г B-2 SPIRIT (af.mil). Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 16 липня 2012.
  19. ↑ B-2 Bomber: Cost and Operational Issues (Letter Report, 08/14/97, GAO/NSIAD-97-181). Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 5 жовтня 2012.
  20. ↑ Myers, Dominique (2002), Acquisition Reform-Inside The Silver Bullet (PDF), Acquisition Review Journal, IX, no. 2 (Fall 2002): 312—322, архів оригіналу (PDF) за 26 вересня 2007, процитовано 1 вересня 2007
  21. ↑ Ho, David (30 червня 1999). Air Force Says Bomber Performed Well. Associated Press. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 квітня 2015 — через HighBeam Research. {{cite news}}: Cite використовує застарілий параметр |subscription= (довідка)
  22. ↑ Air Force Magazine — Bombers over Libia (англійською) . Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 5 жовтня 2012.
  23. ↑ Wired Magazine — Two Bombers, 24 Hours, 100 Libyan Targets Destroyed (англійською) . Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 5 жовтня 2012.
  24. ↑ а б [[https://web.archive.org/web/20150527022522/http://artofwar.ru/z/zampini_d_f/text_0580.shtml Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.] [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.] Д. Зампіні «Лицарі короля Лазаря»](рос.) (artofwar.ru)
  25. ↑ Що буде з Косово та Сербією(рос.). Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 5 жовтня 2012.
  26. ↑ [ПІДВОДНИЙ З-300 В СТЕПАХ СЕРБІЇ(рос.). Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 5 жовтня 2012. ПІДВОДНИЙ З-300 В СТЕПАХ СЕРБІЇ(рос.)]
  27. ↑ Обкладинка журналу Air Force Civil Engineer [Архівовано 30 січня 2012 у Wayback Machine.] (Vol. 11, № 4, 2003) і підпис до фотографії на с. 3.
  28. ↑ Див. 1988 USAF Serial Numbers [Архівовано 11 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
  29. ↑ Target Lock: B-2: Production [Архівовано 9 лютого 2008 у Wayback Machine.] (Перевірено 28 травня 2009)
  30. ↑ Photo Search Results|Airliners.net. Архів оригіналу за 27 березня 2008. Процитовано 5 жовтня 2012.
  31. ↑ ПОГЛЯД/Розбився унікальний літак(рос.). Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 5 жовтня 2012.
  32. ↑ [Стрічка новин — PDA.AVIA.RU — Авіаційні новини(рос.). Архів оригіналу за 31 травня 2009. Процитовано 5 жовтня 2012. Стрічка новин — PDA.AVIA.RU — Авіаційні новини(рос.)]
  33. ↑ а б [23 лютого 2008 року: крапельки води призвели до трагедії(рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 10 травня 2022. 23 лютого 2008 року: крапельки води призвели до трагедії(рос.)]
  34. ↑ а б Tom Demerly (25 жовтня 2018). Everything We Know About The B-2 Spirit Emergency Landing in Colorado Springs. The Aviationist. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018.
  35. ↑ Tyler Rogoway (14 вересня 2021). B-2 Stealth Bomber Damaged During Emergency Landing Incident. The War Zone. The Drive. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  36. ↑ Northrop Grumman — B-2 Spirit Weapons (англійською) . Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 5 жовтня 2012.

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Northrop Grumman B-2 Spirit

Література[ред. | ред. код]

  • В. Юрцева. Новий американський бомбардувальник // "Закордонне військовий огляд ", № 2, 1987. Стр.93(рос.)
  • Харук А. Бойові літаки XXI століття. — Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2017. — 400 с. : іл. ISBN 978-617-12-3864-0
За індексом
виробника
За типом
Поршневі винищувачі
Реактивні винищувачі
Бомбардувальники
Штурмовики/Патрульні
Розвідувальні
Транспортні
Цивільні
Інші
За назвою
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=B-2_Spirit&oldid=42344080