New Shepard

New Shepard
Призначення Суборбітальна ракета-носій
Виробник Blue Origin
Країна США США
Розміри
Маса до 100 000 кг
Ступенів 1
Споріднені ракети
Історія запусків
Космодроми Corn Ranch, Техас, США
Всього запусків 15
Успішних 14
Частково невдалих 1
Перший ступінь
Двигуни 1 BE-3
Тяга 490 кН
Тривалість горіння 110 с
Паливо Рідкий водень/Рідкий кисень LOX
Частина серії про
Космічну програму США[en]

New Shepard — це система космічного запуску багаторазового використання з вертикальним зльотом і вертикальною посадкою[1], суборбітальна пілотована ракета, яка розробляється Blue Origin, компанією, що належить Amazon.com, її засновник — Джефф Безос. Розробляється як комерційна програма для суборбітального космічного туризму. New Shepard — названа на честь американського астронавта Алана Шепарда.

Тестування прототипу двигуна і космічного корабля розпочались у 2006 році, а повномасштабна розробка двигуна BE-3 розпочалась на початку 2010-х і була завершена у 2015 році[2]. Непілотований тестовий політ капсули New Shepard разом з руховим модулем розпочався у 2015 році. Польоти з пасажирами планується здійснити 2018 року, комерційні запуски  наприкінці 2018 року[3][4].

23 листопада 2015 року після досягнення висоти 100.5 км, космічний апарат успішно здійснив вертикальну м'яку посадку — це був перший раз, коли ракета повернулась з космосу і здійснила вертикальну посадку[5][6]. Три додаткові тестові польоти були здійснені тим самим засобом впродовж перших шести місяців 2016 року. П'ятий і фінальний політ ракети був здійснений у жовтні 2016 року для тестування рятувальної системи капсули[7]. Перші пілотовані тести планується здійснити у 2018 році[8].

У травні 2021 року компанія оголосила, що вже у липні 2021 року запустить перший космічний корабель на висоту 100 км. Серед 4 членів екіпажу буде один пасажир, який купить своє місце на аукціоні[9]. Станом на 20 травня 2021 року ціна за місце на аукціоні виросла до 2,8 млн дол. Зрештою ціна сягла $28 мільйонів;[10] однак, цей пасажир потім відмовився через нестикування в розкладах і його замінив 17-річний Олівер Демен.

20 липня 2021 року корабель здійснив перший політ із космонавтами, серед них - Джеф Безос[11].

Історія[ред. | ред. код]

Перший транспортний засіб Blue Origin і розробка двигуна[ред. | ред. код]

Перший транспортний засіб кампанії — Goddard був сконструйований на потужностях Blue Origin біля Сіетлу, Вашингтон. Розробка системи почалася компанією в 2006 році. Тоді ж компанія купила ділянку площею близько 668 км² в штаті Техас для будівництва стартового комплексу й інших будівель. Випробувальний політ першого прототипу відбувся 13 листопада 2006 року[12][13]. Проєктний менеджер Роб Майєрсон зазначив, що Техас обраний як пусковий майданчик частково через історичні зв'язки штату з аерокосмічною галуззю, також він додав, що виготовлення транспортних засобів здійснюватиметься не в Техасі[14].

Для розробки системи New Shepard необхідно було створити також і капсулу, проєктування конструкції капсули розпочалось на початку 2000-х. 19 жовтня 2012 року, Blue Origin успішно здійснила випробування рятувальної системи повномасштабного макету пілотованої капсули на пусковому майданчику у Техасі. Під час тестування капсула запустила спеціальний двигун і від'єдналась від симулятора ракети-носія. Пілотована капсула піднялась на висоту в 703 м, після чого безпечно здійснила посадку за допомогою парашутів[15][16].

У квітні 2015 року, Blue Origin анонсувала, що вони закінчили тестування BE-3, який буде встановлений на космічному кораблі New Shepard. Компанія також зазначила, що початок польотних випробувань New Shepard запланований на 2015 рік. Того ж місяця Федеральне управління цивільної авіації США повідомило, що документи для здійснення тестових польотів вже затверджена, тестові випробування планується розпочати в середині травня 2015 року[17].

Станом на лютий 2016, побудовано три космічні кораблі New Shepard. Перший було втрачено під час тесту у квітні 2015, другий здійснив два польоти, третій вже було виготовлено на фабриці Blue Origin у Кенті, Вашингтон.

Програма політних випробувань[ред. | ред. код]

Кількарічна програма тестових польотів розпочалась у 2015 році[18] і тривала до 2017. В середині 2016 року програма тестів була успішною і Blue Origin почала здійснювати суборбітальні дослідження для університетів і НАСА[19].

Дата Транспортний
засіб		 Примітки
29 квітня 2015 New Shepard 1 29 квітня 2015 року капсула досягла висоти 93.5 км і успішно приземлилася, посадка ракети не вдалася[20].
23 листопада 2015 New Shepard 2 Успішна посадка на Землю ракети «New Shepard» після запуску[21].
22 січня 2016 New Shepard 2 Здійснено другий успішний запуск. «New Shepard» досяг висоти 101,7 км, після чого капсула і двигун м'яко повернулися на землю для відновлення і повторного використання[22]
2 квітня 2016 New Shepard 2 Ракета-носій New Shepard виконала третій політ, досягши висоти у 103,8 км і успішно приземлившись у визначеному місці[23].
19 червня 2016 New Shepard 2 Здійснено новий політ ракети-носія New Shepard. Цього разу непілотована капсула із науковим обладнанням, від'єднавшись від носія, досягла висоти у 101 км, після чого успішно приземлилася. Носій також успішно приземлився у визначеному місці[24].
5 жовтня 2016 New Shepard 2 Здійснено п'ятий тестовий запуск ракети «New Shepard» з випробуванням системи аварійного порятунку (САП)[25].
12 грудня 2017 New Shepard 3 Успішний суборбітальний політ і приземлення. Перший запуск New Shepard 3 і нової капсули для екіпажу 2.0[26].

New Shepard 1[ред. | ред. код]

New Shepard2 у 2017 році

Перший політ повномасштабного транспортного засобу New Shepard 1 (NS-1)[27] було здійснено 29 квітня 2015 року. Ракета досягла висоти 93.5 км. Під час тестового польоту капсула успішно здійснила посадку за допомогою парашутів, ракета-носій розбилась під час спуску через помилку в роботі гідравліки системи управління транспортного засобу[28][29].

New Shepard 2[ред. | ред. код]

New Shepard 2 (NS-2), другий повномасштабний тестовий транспортний засіб. Він здійснив 5 успішних тестових польоти у 2015 і 2016 роках і був списаний після п'ятого польоту у жовтні 2016 року.

Перше вертикальне м'яке приземлення[ред. | ред. код]

Після втрати апарату NS-1, був побудований новий зразок — NS-2. Його перший політ[27], який є другим тестовим польотом транспортних засобів New Shepard загалом, відбувся 23 листопада 2015 року. Апарат досяг висоти 100.5 км і успішно приземлився на землю, так само як і капсула[5][6]. Ракета-носій успішно здійснила м'яку вертикальну посадку[6]. Це був перший успішний політ ракети, яка здійснила вертикальне приземлення на Землю після досягнення 3140 км транспортним засобом McDonnell Douglas DC-X у 1990-х. Джефф Безос зазначив, що прискорювач New Shepard має використовувати ту ж саму архітектуру орбітального транспортного засобу[30].

Друге вертикальне м'яке приземлення[ред. | ред. код]

22 січня 2016 Blue Origin успішно повторила політ 23 листопада 2015 року, використавши той самий транспортний засіб. New Shepard досяг висоти 101,7 км і, після від'єднання, капсула і прискорювач повернулись на Землю. Таким чином була продемонстрована багаторазовість системи New Shepard з часом для підготовки наступного запуску — 61 день[31][32].

Третє вертикальне м'яке приземлення[ред. | ред. код]

2 квітня 2016 року корабель New Shepard 2 піднявся в небо втретє, він досяг висоти 103,8 км і успішно повернувся на Землю[23].

Четверте вертикальне м'яке приземлення[ред. | ред. код]

19 червня 2016 року, суборбітальний корабель NS-2 здійснив свій четвертий політ, він досяг висоти 100,5 км, після чого успішно приземлився[33]. Капсула здійснила посадку за допомогою парашутів, проте цього разу під час спуску були використані лише два парашути, вони загальмували спуск капсули до 32 км/год, а не до 25 км/год, коли використовувались три парашути[34].

П'ятий і фінальний випробувальний політ NS-2[ред. | ред. код]

П'ятий і фінальний випробувальний політ NS-2 відбувся 5 жовтня 2016 року[35]. Після 45 секунд польоту ракети була активована Система аварійного порятунку. Капсула для пасажирів та екіпажу відокремилася від ракети на висоті 4893 метрів, полетіла у бік, і після досягнення висоти в 7092 метрів почала спускатися. Приземлення капсули відбулося штатно. Ракета після спрацювання системи аварійного порятунку продовжила підйом, досягнувши висоти 93713 метрів. Після 7 хв. 29 сек. польоту ракета успішно приземлилася. Під час приземлення була можливість безпечного приземлення капсули з використанням двох парашутів замість передбачених трьох, а також безпечного використання траєкторій зльоту із більшим нахилом у напрямку до місця приземлення. Передбачалось, що New Shepard 2 після цього тестового польоту буде розміщений у музеї[7][35].

New Shepard 3[ред. | ред. код]

New Shepard 3 (NS-3) має модифікації: підвищено багаторазовість і поліпшено термальний захист. Ракета-носій також була модифікована для покращення багаторазовості: були додані нові панелі доступу для більш швидкого обслуговування і покращено термальний захист. Капсула третьої версії має справжні вікна[8].

New Shepard 3 — це третій зразок ракети-носія. Він був сконструйований і доправлений на стартовий майданчик у вересні 2017 року[8], також деякі детали були створені на початку березня 2016[27].

Тестовий політ відбувся 12 грудня 2017 року[36]. Це був перший політ, здійснений за ліцензією, наданою Федеральним управлінням цивільної авіації США. Попередні тестові польоти мали експериментальний дозвіл і не дозволяли компанії запускати комерційний вантаж. Це був перший політ New Shepard 3, який мав корисне навантаження: капсула містила 12 експериментів, а також тестовий манекен «Скайуокер»[37].

New Shepard 4[ред. | ред. код]

New Shepard 4 (NS-4) — четвертий зразок корабля, матиме конструкцію, яка дозволяє розмістити пасажирів в капсулі. Станом на вересень 2017 року, Blue Origin планує здійснити перший політ з пасажирами у 2018 році[8].

Наступні кораблі ще будуються. Планується побудувати шість кораблів, для виготовлення кожного потрібно від 9 до 12 місяців. Після будівництва і тестових польотів, Blue Origin зазначила «нехай попит на космічний туризм і дослідження визначають, скільки додаткових транспортних засобів може знадобитися»[4].

Подальші місії New Shepard[ред. | ред. код]

Перший безпілотний політ місії New Shepard 14 (NS-14) було здійснено 14 січня 2021 року[38].

Місія NS-15 стартувала 14 квітня 2021 року і досягла 106 км висоти. На борту був манекен Люка Скайвокера[39].

Станом на травень 2021 року компанія планує перший пілотований політ у липні 2021 року. На борту буде чотири космонавти, один з них завдяки купленому на аукціоні квитку. Планується підйом до висоти 100 км і спуск на парашутах. Станом на 20 травня 2021 року, ціна на місце в космічному корабля виросла до 2,8 млн дол. Остаточну ціну планувалось визначити 12 червня 2021 року[40].

18 грудня 2023 року, компанія Blue Origin повідомила, що старт NS-24, який був запланований на 9:30 за східним стандартним часом (17:30 за київським часом), після годинної затримки через несприятливі погодні умови в районі стартового майданчика Blue Origin у Західному Техасі (США), було скасовано. Запуск NS-24 мав бути непілотованим. В його рамках було заплановано виведення на низьку навколоземну орбіту 33 науково-дослідних вантажів. Більш ніж половина з них було розроблено NASA, інші були підготовлені учнями різних старших американських шкіл, університетів та інших освітніх організацій[41].

Будова[ред. | ред. код]

Капсула[ред. | ред. код]

Капсула New Shepard 3, 12 грудня 2017 року

Герметична капсула призначена для 6 осіб, вона має систему аварійного рятування з парашутами. Після вертикального прискорення ракетою-носієм капсула відділяється на висоті 40 кілометрів і здійснює підйом по інерції до висоти понад 100 кілометрів, умовно прийнятої як кордон між атмосферою і космосом. Таким чином, пасажири капсули можуть претендувати на звання астронавта (не здійснюючи при цьому орбітального польоту).

Ракета[ред. | ред. код]

Ракета-носій капсули — це одноступенева багаторазова ракета, з двигуном РРД BE-3, який працює на водні (паливо) і кисні (окислювач). Тяга двигуна близько 50 тонн-сил (490 кілоньютонів). Причому тяга двигуна може регулюватися від 1 до 50 тонн-сил. У ході польоту ракета здійснює вертикальне прискорення тривалістю близько 110 секунд і досягає висоти близько 40 км, де відбувається відділення капсули. Ракета потім здійснює самостійний спуск і посадку за допомогою маршового двигуна.

Опис суборбітального польоту[ред. | ред. код]

New Shepard запускається вертикально із Західного Техасу і, після польоту тривалістю 110 с, досягає висоти 40 км. Імпульс корабля підіймає капсулу на висоту близько 100 км. При досягненні апогею капсула вдруге запускає двигуни вже за кілька десятків секунд до вертикальної посадки, біля його стартового майданчика[42]. Загальна тривалість всіх етапів польоту — 10 хвилин.

Капсула з пасажирами відділиться від ракети-носія близько апогею і здійснить спуск за допомогою парашутів. Ракета-носій повертається на Землю і за допомогою двигунів здійснює вертикальну посадку. У випадку надзвичайної ситуації капсула з пасажирами має систему аварійного рятування: двигуни відділяють капсулу від ракети-носія і вона спускається за допомогою парашутів на землю[18].

Blue Origin мала плани здійснити політ з «тестовими пасажирами» на початку 2018 року, а невдовзі після цього мали розпочатись комерційні польоти. Але тестування космічного корабля затягнулися.

Станом на травень 2021 перший пілотований політ заплановано на липень 2021 року[43].

Розробка[ред. | ред. код]

Тестові польоти (до 600 м) на зменшеному макеті корабля New Shepard були заплановані на четвертий квартал 2006 року[14]. Пізніше було повідомлено, що тести відбудуться у листопаді 2006 року[12]. Планувалось здійснити до десяти тестових польотів прототипів корабля. Тестовий політ на висоту 100 км планувалось здійснити між 2007 і 2009 роками, це вимагало більших макетів корабля. Повномасштабний варіант тестового корабля планувалось збудувати і провести випробування до 2010 року[14], проте це успішно відбулось лише у 2015 з наступною ціллю: запуск комерційних польотів у 2018 році[4]. Транспортний засіб може здійснювати до 50 запусків на рік. Але спочатку компанія повинна отримати дозвіл на тестові польоти та ліцензію, необхідну для здійснення комерційних польотів. Компанія організувала зустріч 15 червня 2006 року у Ван Горні, як умову для отримання дозволу для тестових польотів[14]. У 2006 році Blue Origin планувала здійснювати до 52 запусків корабля на рік із Західного Техасу. Капсула корабля має три пасажирських місця[44].

Прототип транспортного засобу[ред. | ред. код]

Перший тестовий політ прототипу був здійснений 13 листопада 2006 року[45][46][47]. Це був перший тестовий політ Blue Origin, корабель мав назву Goddard. Запуск на висоту 87 м був успішним. На офіційному сайті компанії можна переглянути відео з цим запуском[48].

Другий тестовий транспортний засіб[ред. | ред. код]

Другий тестовий транспортний засіб здійснив два польоти у 2011. Перший політ був коротким і на невелику висоту, здійснений приблизно на початку червня[49]. Тестовий транспортний засіб мав назву «PM2». Можливо, назва розшифровується як «Руховий модуль»[50].

Другий тестовий транспортний засіб вдруге піднявся у повітря 24 серпня 2011 року у Західному Техасі. Він завершився невдачею через втрату зв'язку і контролю над апаратом. Компанія відновила залишки космічного апарату після аварії[51]. 2 вересня 2011 Blue Origin опублікувала причину аварії апарата. Коли засіб досяг швидкості 1.2 Маха і висоти 14 км, «була вимкнена тяга двигунів»[49].

Співпраця з NASA за програмою Commercial Crew Development[ред. | ред. код]

Компанія Blue Origin отримала $3.7 млн за програмою Commercial Crew Development (фаза 1) для розробки і покращення рятувальної системи і композитного герметичного відсіку New Shepard[52] Станом на лютий 2011 з проведенням другого наземного тесту, Blue Origin завершила всі роботи пов'язані з виконанням фази 1 вищезазначеної програми, які включають рятувальну систему і композитний герметичний відсік корабля New Shepard[53].

Комерційні суборбітальні польоти[ред. | ред. код]

Дослідницьке корисне навантаження NASA[ред. | ред. код]

У березні 2011 року Blue Origin почала співпрацювати з НАСА в рамках програми Flight Opportunities, за якою в капсулу New Shepard буде встановлене наукове обладнання масою 11.3 кг для досліджень[1].

Польоти з пасажирами[ред. | ред. код]

Після п'ятого успішного завершення польотного тесту New Shepard 2 у жовтні 2016 року, Blue Origin зазначила, що вони на шляху до запуску капсули з астронавтами у кінці 2017 року і готові розпочати суборбітальні комерційні польоти у 2018 році[3]. Тестові запуски корабля у 2017 році здійснювались без астронавтів[37].

14 квітня 2021 року Blue Origin Джеффа Безоса провела фінальне безпілотне випробування ракети New Shepard, останнє перед пілотованим польотом[43].

У травні 2021 року очналасьпродаж квитків для космічних туристів.2 0 липня 2021 відбувся успішний політ з пасажирами. У перший політ літали Джефф Безос, його брат Марк Безос, Воллі Фанк та 17-річний данський студент Олівер Демен. Одне місце на свій перший туристичний політ у космос компанія Blue Origin продала за 28 млн доларів[11][54][55][56].

12 жовтня мав відбутися другий політ, але його було перенесено на 13 жовтня 2021 через несприятливі погодні умови. Загалом політ тривав близько 11 хвилин, капсула з екіпажем піднялася на висоту понад 100 кілометрів над поверхнею Землі. Запуск ракети транслювався онлайн. Серед членів екіпажу зірка Стар Трек актор Вільям Шетнер та підприємець Глен де Вріс. Останній загинув у авіакатастрофі через місяць після здійснення космічного польоту[57][58][59][60][61][62][63][64][65].

23 листопада Blue origin анонсувала наступний суборбітальний політ космічної ракети New Shepard. Екіпаж з шести туристів відправився на орбіту 11 грудня 2021 року. Політ тривав 10 хвилин та 13 секунд, а максимальна швидкість ракети склала 3,611 тисячі кілометрів на годину. В якості почесних гостей пасажирами стали телеведучий та зірка НФЛ Майкл Стрейхен, Лора Шепард Черчлі – старша дочка першого американця, який полетів у космос, Алана Шепарда на честь якого і названо корабель New Shepard. Чотири космічні туристи оплатили політ: бізнесмен Ділан Тейлор, інвестор Еван Дік, а також венчурний капіталіст Лейн Бесс та його син Кемерон Бесс[66][67][68][69][70][71].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б sRLV platforms compared. NASA. 7 березня 2011. Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 10 березня 2011. New Shepard: Type: VTVL/Unpiloted
  2. ↑ Foust, Jeff (13 квітня 2015). Blue Origin’s suborbital plans are finally ready for flight. Архів оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 18 квітня 2015. We’ve recently completed acceptance testing, meaning we’ve accepted the engine for suborbital flight on our New Shepard vehicle, [the end of a] very, very long development program [of] 450 test firings of the engine and a cumulative run time of more than 500 minutes. The completion of those tests sets the stage for Blue Origin to begin test flights of the vehicle later this year at its facility in West Texas [where they] expect a series of flight tests with this vehicle ... flying in autonomous mode.... We expect a series of dozens of flights over the extent of the test program [taking] a couple of years to complete.
  3. ↑ а б Foust, Jeff (14 жовтня 2016). Blue Origin on track for human suborbital test flights in 2017. SpaceNews. Процитовано 15 жовтня 2016. We’re still on track to flying people, our test astronauts, by the end of 2017, and then starting commercial flights in 2018.
  4. ↑ а б в Foust, Jeff (5 березня 2016). Blue Origin plans growth spurt this year. SpaceNews. Процитовано 9 березня 2016.
  5. ↑ а б Blue Origin Makes Historic Rocket Landing. Blue Origin. 24 листопада 2015. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 24 листопада 2015.
  6. ↑ а б в Amos, Jonathan (24 листопада 2015). New Shepard: Bezos claims success on second spaceship flight. BBC News. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
  7. ↑ а б Blue Origin plans next New Shepard test for October – SpaceNews.com. 8 вересня 2016.
  8. ↑ а б в г Blue Origin enlarges New Glenn's payload fairing, preparing to debut upgraded New Shepard [Архівовано 22 вересня 2021 у Wayback Machine.], Caleb Henry, SpaceNews, accessed 15 September 2017
  9. ↑ Blue Origin запустить туристичний політ в космос вже цього року [Архівовано 26 травня 2021 у Wayback Machine.], Економічна правда, 6 травня 2021
  10. ↑ $28M is winning bid for seat aboard Blue Origin's 1st human space flight. ABC News. 12 червня 2021. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
  11. ↑ а б Безос благополучно приземлився після польоту до межі космосу. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
  12. ↑ а б Blue Origin Flight Test Update. SpaceFellowship.com. 2 January 2007. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25 січня 2018. Our first objective is developing New Shepard, a vertical take-off, vertical-landing vehicle designed to take a small number of astronauts on a sub-orbital journey into space. On the morning of November 13, 2006, we launched and landed Goddard – a first development vehicle in the New Shepard program.
  13. ↑ Boyle, Alan (13 January 2006). Amazon founder unveils space center plans. MSNBC. Архів оригіналу за 7 липня 2006. Процитовано 28 June 2006.
  14. ↑ а б в г David, Leonard (15 червня 2006). Public Meeting Details Blue Origin Rocket Plans. Space.com. Архів оригіналу за 24 травня 2009. Процитовано 10 березня 2016.
  15. ↑ Lindsay, Clark (22 жовтня 2012). Blue Origin carries out crew capsule pad escape test. NewSpace Watch. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 23 жовтня 2012. {{cite news}}: Cite використовує застарілий параметр |subscription= (довідка)
  16. ↑ [1][недоступне посилання з 01.04.2015]
  17. ↑ Foust, Jeff (21 квітня 2015). Blue Origin To Begin Test Flights Within Weeks. Space news. Процитовано 22 квітня 2015.
  18. ↑ а б Boyle, Alan (5 березня 2016). Jeff Bezos lifts curtain on Blue Origin rocket factory, lays out grand plan for space travel that spans hundreds of years. GeekWire. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 10 березня 2016.
  19. ↑ David, Leonard (12 серпня 2016). Blue Origin's Sweet Spot: An Untapped Suborbital Market for Private Spaceflight. Space.com. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 14 серпня 2016.
  20. ↑ Harwood, Bill (30 квітня 2015). Bezos’ Blue Origin completes first test flight of ‘New Shepard’ spacecraft. Spaceflight Now via CBS News. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 11 травня 2015.
  21. ↑ Pasztor, Andy (24 листопада 2015). Jeff Bezos’s Blue Origin Succeeds in Landing Spent Rocket Back on Earth. Wall Street Journal. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 24 листопада 2015.
  22. ↑ В США успішно приземлилася багаторазова ракета New Shepard [Архівовано 26 січня 2016 у Wayback Machine.] УНІАН. — 23.01.2016
  23. ↑ а б Calandrelli, Emily (2 квітня 2016). Blue Origin launches and lands the same rocket for a third time. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 3 квітня 2016.
  24. ↑ Blue Origin flies reusable suborbital rocket for fourth time. 19 червня 2016. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 20 червня 2016.
  25. ↑ Приватна аерокосмічна компанія Blue Origin вп'яте успішно посадила багаторазову ракету. УНІАН. 06.10.2016. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 06.10.2016.
  26. ↑ http://spacenews.com/blue-origin-flies-next-generation-new-shepard-vehicle/
  27. ↑ а б в Berger, Eric (9 березня 2016). Behind the curtain: Ars goes inside Blue Origin’s secretive rocket factory. Ars Technica. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 9 березня 2016.
  28. ↑ Bezos, Jeff (27 квітня 2015). First Developmental Test Flight of New Shepard. Blue Origin. Архів оригіналу за 30 квітня 2015. Процитовано 27 квітня 2015.
  29. ↑ Foust, Jeff (30 квітня 2015). Blue Origin’s New Shepard Vehicle Makes First Test Flight. Space News. Процитовано 1 травня 2015.
  30. ↑ Foust, Jeff (24 листопада 2015). Blue Origin Flies — and Lands — New Shepard Suborbital Spacecraft. Space News. Процитовано 1 грудня 2015. We’re going to take that same exact architecture that was demonstrated and use it on our the booster stage of our orbital vehicle
  31. ↑ Foust, Jeff (23 січня 2016). Blue Origin reflies New Shepard suborbital vehicle. SpaceNews. Процитовано 24 січня 2016.
  32. ↑ Berger, Brian (23 січня 2016). Launch. Land. Repeat: Blue Origin posts video of New Shepard’s Friday flight. SpaceNews. Процитовано 24 січня 2016.
  33. ↑ Grush, Loren (19 червня 2016). Blue Origin safely launches and lands the New Shepard rocket for a fourth time. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 19 червня 2016.
  34. ↑ Boyle, Alan (20 липня 2016). Jeff Bezos touts results from Blue Origin spaceship’s test, even with one less chute. GeekWire. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 20 липня 2016.
  35. ↑ а б Foust, Jeff (5 жовтня 2016). lue Origin successfully tests New Shepard abort system. SpaceNews. Процитовано 5 жовтня 2016.
  36. ↑ Jeff Bezos says Blue Origin gives test dummy ‘a great ride’ on New Shepard suborbital spaceship. GeekWire. 13 грудня 2017. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 23 грудня 2017.
  37. ↑ а б Foust, Jeff (19 грудня 2017). Blue Origin a year away from crewed New Shepard flights. SpaceNews. Процитовано 22 січня 2018.
  38. ↑ Burghardt, Thomas (14 січня 2021). Blue Origin tests New Shepard capsule upgrades on NS-14 mission. NASAspaceflight.com. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
  39. ↑ Blue Origin вдруге успішно запустив свою оновлену ракету New Shepard. Цього разу пасажир був лише один ㅡ «Люк Скайвокер» [Архівовано 26 травня 2021 у Wayback Machine.], Громадське, 14 квітня 2021
  40. ↑ Компанія Джеффа Безоса запустила онлайн-аукціон: розігрується політ в космос [Архівовано 27 травня 2021 у Wayback Machine.], 24 Техно, 6 травня 2021
  41. ↑ Blue Origin не змогла виконати космічний запуск New Shepard. 18.12.2023
  42. ↑ [2] [Архівовано 15 травня 2009 у Wayback Machine.]
  43. ↑ а б Blue Origin Джеффа Безоса провела фінальне безпілотне випробування ракети New Shepard [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.], mind.ua, 15 квітня 2021
  44. ↑ David, Leonard (13 червня 2005). Blue Origin: Rocket plans spotlighted. Space.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2006. Процитовано 28 червня 2006.
  45. ↑ Sigurd De Keyser (14 листопада 2006). Blue Origin: Launches test rocket. spacefellowship.com. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 15 жовтня 2016.
  46. ↑ AP (14 листопада 2006). Private Texas spaceport launches test rocket. eastlandspin.com. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 15 жовтня 2016.
  47. ↑ AP (14 листопада 2006). Amazon Founder's Private Spaceport Launches First Rocket. foxnews.com. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 17 жовтня 2016.
  48. ↑ [3] [Архівовано 16 березня 2010 у Wayback Machine.]
  49. ↑ а б Bezos, Jeff (2 вересня 2011). Successful Short Hop, Set Back, and Next Vehicle. Letter. Blue Origin. Архів оригіналу за 2 September 2011. Процитовано 3 вересня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  50. ↑ Blue Origin has a bad day (and so do some of the media). NewSpace Journal. 2 вересня 2011. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 4 вересня 2011.
  51. ↑ Bezos-Funded Spaceship Misfires. Wall Street Journal. 2 вересня 2011. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 3 вересня 2011.
  52. ↑ Jeff Foust. Blue Origin proposes orbital vehicle. Newspacejournal.com. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 23 квітня 2015.
  53. ↑ CCDev awardees one year later: where are they now?. NewSpace Journal. 4 лютого 2011. Архів оригіналу за 5 June 2013. Процитовано 5 лютого 2011. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  54. ↑ Місце на політ у космос з Безосом продали за 28 млн доларів. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.
  55. ↑ Sheetz, Michael (12 червня 2021). Blue Origin auctions seat on first spaceflight with Jeff Bezos for $28 million. CNBC (англ.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.
  56. ↑ Blue Origin розпочне продаж квитків для космічних туристів. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.
  57. ↑ Replay: New Shepard Mission NS-18 Webcast (uk-UA) , архів оригіналу за 14 жовтня 2021, процитовано 14 жовтня 2021
  58. ↑ Другий політ. Корабель BlueOrigin з туристами вдало приземлився. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 14 жовтня 2021.
  59. ↑ https://twitter.com/blueorigin/status/1447236968451088390. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2021. Процитовано 14 жовтня 2021.
  60. ↑ Політ космічних туристів Blue Origin перенесли через негоду. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 14 жовтня 2021.
  61. ↑ Туристичний політ у космос від Blue Origin: пряма трансляція запуску корабля. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 14 жовтня 2021.
  62. ↑ Blue Origin перенесла другий туристичний політ корабля New Shepard: нова дата та причини. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.
  63. ↑ В авіакатастрофі загинув космічний турист, який місяць тому був на орбіті. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  64. ↑ Космічний турист Blue Origin загинув під час аварії літака. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  65. ↑ Business, Kristin Fisher and Pete Muntean, CNN. Blue Origin astronaut Glen de Vries dies in plane crash. CNN. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  66. ↑ Alan Shepard’s daughter Laura Shepard Churchley and GMA co-anchor Michael Strahan to fly on NS-19 alongside four customers. Blue Origin (англ.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  67. ↑ Blue Origin анонсувала наступний туристичний політ до орбіти: дата запуску ракети. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  68. ↑ Blue Origin успішно завершила третій суборбітальний політ: екіпаж повернувся на Землю. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.
  69. ↑ https://twitter.com/blueorigin/status/1469692998569148421. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.
  70. ↑ Останні в 2021 році: Blue Origin відправила до космосу відразу шість космічних туристів. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.
  71. ↑ Донька першого американського астронавта летить у космос: відома дата. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.
Люди
Продукція
Ракети
Ракетні двигуни
Космічні польоти
Виробничі потужності
  • Штаб-квартира в Сіетлі
  • Випробувальний майданчик у західному Техасі
  • LC-36 Флоріда
Скасовані
Компанії
Організації
Космічні кораблі
Життя у космосі
Космічні конкурси[en]
Космічні туристи
Проєкти космічних готелів
Поточні
В розробці
Минулі
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=New_Shepard&oldid=41764061