Megaconus

Megaconus
Період існування: келовейський ярус, ~165 млн р. т.
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клада: Терапсиди (Therapsida)
Клада: Цинодонти (Cynodontia)
Ряд: Haramiyida
Родина: Eleutherodontidae
Рід: Megaconus
Zhou et al., 2013
Типовий вид
Megaconus mammaliaformis
Zhou et al., 2013
Вікісховище: Megaconus

Megaconus — вимерлий рід ссавцеподібних із середньоюрської формації Тяодзішань Внутрішньої Монголії, Китай. Тип і єдиний вид, Megaconus mammaliaformis[1], був вперше описаний у журналі Nature у 2013 році. Вважається, що Мегаконус був травоїдною твариною, яка жила на землі, маючи позу, подібну до сучасних броненосців і скельних даманів. Мегаконус є членом групи під назвою Haramiyida. Філогенетичний аналіз, опублікований разом із його першим описом, показав, що хараміїди виникли ще до появи справжніх ссавців, але супровідний опис хараміїданів Arboroharamiya в тому ж номері Nature показує, що хараміїдани були справжніми ссавцями[2]. Мегаконус мав хутро, що вказує на те, що хутро розвинулося у предків ссавців, а не в самих ссавців[3].

Назва роду Megaconus означає «великий горбок», що походить від латинського mega («великий») і грецького conus («горбок»), що стосується пари великих премолярів у нижній щелепі. Назва виду mammaliaformis вказує на характеристики предків ссавців[2].

Мегаконус — одна з небагатьох ранніх ссавцеподібних тварин, відомих за повним скелетом. Скелет включає як кістки щелепи, так і зуби, які є найбільш інформативними ознаками, тому що вони дозволяють порівняти з іншими ссавцеподібними, відомими лише за зубами. Мегаконус має зубний ряд, подібний до зубів гризунів, з великими різцями на передній частині щелеп і широкими корінними зубами ззаду. Однією з відмінних рис мегаконуса є пара збільшених премолярів на нижній щелепі. Зуби мегаконуса мають багато горбків, що дозволяє їм щільно змикатися, коли щелепи закриті. Якщо мегаконус не відноситься до ссавців, то це одна з найбільш базальних форм ссавцеподібних, яка має такі складні зуби[2].

Середнє вухо мегаконуса більш примітивне, ніж у сучасних ссавців. Три кістки, які складають середнє вухо у сучасних ссавців походять від нижньої щелепи у предків ссавців. У Мегакона ці кістки все ще пов'язані з нижньою щелепою, розташовані в борозенці позаду зубної кістки нижньої щелепи[2].

Вважається, що Мегаконус важив близько 250 грамів. Ймовірно, зовні він був схожий на багатогорбкозубих, основної групи мезозойських ссавців. Однак його тіло довше, ніж у багатогорбкозубих та більшості інших мезозойських форм ссавців, має більше задніх хребців (24), ніж у інших ранніх ссавців. Перехід між грудними та поперековими хребцями у Megaconus більш поступовий, а межа між передніми та задніми епаксіальними м’язами (м’язи, що покривають відповідно передню частину та задню частину спини) розташована далі назад[2].

Вважається, що мегаконус ходив по землі. Його кігті короткі, що означає, що вони не придатні для копання, і лише злегка вигнуті, що означає, що вони не придатні для лазіння. Відсутність подовженої п'яткової кістки або «п'яти» на щиколотці означає, що він не міг швидко бігати. Проте Megaconus відрізняється від більшості наземних ссавців тим, що має зрощені гомілкові та малогомілкові кістки в гомілці, особливість, яка зазвичай спостерігається у стрибаючих або двоногих ссавців. Серед єдиних живих наземних ссавців, які мають зрощену гомілкову та малогомілкову кістки, є броненосець і трубкозуб[2].

На частинах скелета збереглися залишки хутра. Хутро складається з темних захисних волосків і більш світлого шару підшерстя. Здається, що на нижній стороні живота шерсть відсутня. Кератинова шпора на задній нозі, можливо, використовувалася для доставлення отрути, як шпора сучасного качкодзьоба[2].

Взаємовідносини

[ред. | ред. код]

Нижче наведено кладограму, змінену на основі аналізу[2]:

Mammaliaformes

Adelobasileus

Sinoconodon

Morganucodon

Megazostrodon

Haramiyida

Thomasia (тварина)

Haramiyavia

Eleutherodontida

Megaconus

Eleutherodon

Sineleutherus

Castorocauda

Haldanodon

Hadrocodium

Crown group Mammalia

Australosphenida (однопрохідні та вимерлі родичі)

Boreosphenida

Eutriconodonta

Multituberculata

Spalacotheroidea

Cladotheria (сумчасті, плацентарні ссавці та вимерлі родичі)


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Archived copy. Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 14 серпня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. а б в г д е ж и Zhou, C. F.; Wu, S.; Martin, T.; Luo, Z. X. (2013). A Jurassic mammaliaform and the earliest mammalian evolutionary adaptations. Nature. 500 (7461): 163. doi:10.1038/nature12429. PMID 23925238.
  3. Jurassic squirrel’s secret is out. The Hindu. 9 серпня 2013.