Mammillaria phitauiana
| Mammillaria phitauiana | |
|---|---|
.jpg) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Кактусові (Cactaceae) |
| Підродина: | Cactoideae |
| Рід: | Мамілярія (Mammillaria) |
| Вид: | M. phitauiana |
| Біноміальна назва | |
| Mammillaria phitauiana | |
| Синоніми | |
| Mammillaria verhaertlana Boed., 1912 | |
Mammillaria phitauiana (укр. Мамілярія фітауїана, мамілярія Фі Тау)[1] — сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).
Історія[ред. | ред. код]
.jpg)
Вид вперше описаний американським ботаніком Едгаром Мартіном Бакстером[es] (англ. Edgar Martin Baxter, 1903—1967) у 1931 році в журналі Американського товариства любителеів кактусів і сукулентів (англ. Cactus and Succulent Society of America) «Cactus and Succulent Journal» як Neomammillaria phitauiana[2]. Того ж року німецький колекціонер кактусів, мандрівник, експерт і систематик кактусів Курт Баккеберг (нім. Curt Backeberg, 1894—1966) відніс цей вид до роду Mammillaria.
Етимологія[ред. | ред. код]
Видова назва дана на честь американського студентського об'єднання «Фі Каппа Тау»[en], до якого належав Едгар Мартін Бакстер.[3]
Ареал і екологія[ред. | ред. код]
Mammillaria phitauiana є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штаті Баха-Каліфорнія-Сюр. Рослини зростають на висоті від 200 до 700 метрів над рівнем моря на нижніх схилах майже в повній тіні дерев в низькому листяному лісі.
Морфологічний опис[ред. | ред. код]
| Орган | Опис |
| Рослини | формують кластери з лежачих в основі стебел. |
| Коріння | |
| Стебло | циліндричне, до 25 см заввишки, в діаметрі 3-6 см. |
| Епідерміс | Епідерміс сіро-зелений. |
| Маміли | конічні, чотиригранні в основі, кілевидні, із зовні з молочним соком. |
| Ареоли | |
| Аксили | приблизно з 20 щетинками. |
| Центральні колючки | 4, прямі, білі з темними кінцями, завдовжки 4-6 мм, одна з гачком. |
| Радіальні колючки | 24, білі, щетиноподібні, завдовжки 4-12 мм, нижні найдовші. |
| Квіти | білі, 12-15 мм завдовжки і в діаметрі. |
| Бутони | |
| Зовнішні пелюстки | |
| Внутрішні пелюстки | |
| Тичинки | |
| Маточка | |
| Плоди | кулясті до булавоподібних, червоні, до 10 мм завдовжки. |
| Насіння | чорне. |
Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню[ред. | ред. код]
Mammillaria phitauiana входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).
Вид має площу розміщення, що не перевищує 5000 км². Субпопуляції рясні, зниження чисельності рослин не є серйозним, оскільки вид має високий коефіцієнт відновлення через насінневе та вегетативне розмноження.
Основною загрозою для Mammillaria phitauiana є випас великої рогатої худоби, головним чином через витоптування, що розмиває ґрунт, і це впливає на утворення нових рослин.
Mammillaria phitauiana зустрічається в межах охоронюваної території Сьєрра-де-ла-Лагуна.
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]
Систематика та споріднені види[ред. | ред. код]
Mammillaria phitauiana має деякі спільні риси з Mammillaria armillata. З іще однією назвою Mammillaria verhaertiana, яку присвоїв даному виду німецькмй ботанік Фрідріх Бедекер (нім. Friedrich Bödeker, 1867—1937), пов'язано багато плутанини, і неясно, чи застосовувалася вона до Mammillaria angelensis або до даного виду, або до чого-небудь ще. Втім на сайті спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічниого саду The Plant List Mammillaria phitauiana розглядається як синонім Mammillaria verhaertiana. Але Едвард Фредерік Андерсон — член Робочої групи Міжнародної організації з вивчення сукулентних рослин (IOS), колищній її президент у своїй фундаментальній монографії з родини кактусових «The Cactus Family» подає Mammillaria phitauiana як основну назву, а Mammillaria verhaertiana відносить до її синонімів зі знаком питання.
Використання та торгівля[ред. | ред. код]
Про використання або торгівлю видом відомостей немає.
Утримання в культурі[ред. | ред. код]
У культурі зростає повільно, і отримати велику колонію, як це буває з іншими представниками серії, непросто. Рекомендована проникна ґрунтова суміш з 40 — 50 % крупного піску. Горщик має бути не більше, ніж потрібно, щоб вмістити коріння. Для розвитку колючок і квіток необхідно хороше освітлення.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Journal of the Cactus and Succulent Society of America. 2: 471, 472, fig. 1931
- ↑ Urs Eggli, Leonard E. Newton. Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). — Berlin/Heidelberg : Springer, 2010. — ISBN 978-3-642-05597-3. (англ.)
- ↑ Mammillaria phitauiana. CITES. Архів оригіналу за 14 січня 2019. (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
- Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
- Hernández Macías, H. M. & C. Gómez-Hinostrosa. 2015. Mapping the cacti of Mexico. Part II Mammillaria. Succ. Pl. Res. 9: 1–189. (англ.)
- David R. Hunt: Mammillaria Postscript. Band 6, 1997. (англ.)
- John Pilbeam. Mammillaria. The Cactus File Handbook 6. — Cirio Publishing Services Ltd, 1999. — 376 с. — ISBN 0-9528302-8-0. (англ.)
- Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 376 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
- Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
- Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
- Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Mammillaria phitauiana. Mammillarias.net. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 13.01.2019. (англ.)
- Mammillaria phitauiana. Королівські ботанічні сади в К'ю. Архів оригіналу за 14 січня 2019. Процитовано 13.01.2019. (англ.)
- Mammillaria phitauiana. Desert-tropicals. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 13.01.2019. (англ.)
- Mammillaria phitauiana. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 14 січня 2019. Процитовано 13.01.2019. (англ.)
- Mammillaria phitauiana. Cactiguide. Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 13.01.2019.(англ.)
- Mammillaria phitauiana. Cactus and Succulent Field Number Finder — Results (укр. Польові номера результатів знахідок кактусів і сукулентів). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 13.01.2019. (англ.)
- Mammillaria phitauiana. Plantsystematics. Процитовано 13.01.2019. (англ.)
- Mammillaria phitauiana. Dave's Garden. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 13.01.2019. (англ.)
- Mammillaria theresae. Московський клуб любителів кактусів. Архів оригіналу за 13.01.2019. Процитовано 10.07.2019. (рос.)
| ||||||||