Leone Pancaldo

«Леоне Панкальдо»
Leone Pancaldo
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «Навігаторі»
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Порт приписки Анкона
На честь генуезького мореплавця Леоне Панкальдо
Корабельня CNR, Сестрі-Леванте
Закладено 7 липня 1927
Спущено на воду 5 лютого 1929
Введено в експлуатацію 30 листопада 1929
На службі 1929–1943
Загибель 30 квітня 1943 року потоплений поблизу Тунісу
Бойовий досвід Громадянська війна в Іспанії
Друга світова війна
Середземномор'я
Мальтійські конвої
Бій біля Калабрії
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 930 тонн (стандартна)
2 693 тонн (повна)
Довжина 107 м
Ширина 10,2 м
Висота 3,5 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Odero
Гвинти 2
Потужність 55 000 к.с.
Швидкість 38 вузли (71 км/год)
Дальність плавання 3 100 миль (5 740 км) на швидкості 15 вузлів
Екіпаж 224 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 6 (3 × 2) × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
56 глибинні бомби
Зенітне озброєння 2 × 37-мм зенітних гармати 40/39 Mod. 1915
8 × 13,2-мм зенітних кулеметів Breda Mod. 31

«Леоне Панкальдо» (італ. Leone Pancaldo) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Навігаторі» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.

Есмінець брав активну участь у морських боях та битвах Другої світової війни на Середземноморському театрі дій, бився в битві біля Калабрії, супроводжував конвої країн Осі та переслідував ворожі конвої транспортних суден.

Історія[ред. | ред. код]

«Леоне Панкальдо» закладений 7 липня 1927 на верфі компанії CNR в Сестрі-Леванте. 30 листопада 1929 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.

Протягом 1930-х рр. есмінець діяв у складі сил італійського флоту, залучався до військових навчань у Середземному морі. У період з грудня 1930 року по січень 1931 року він разом з іншими сьома «сістершипами» були розгорнуті в Атлантичному океані на підтримку трансатлантичного перельоту Італо Бальбо з Італії до Бразилії. У період з 1936 по 1938 рік «Леоне Панкальдо» брав участь у громадянській війні в Іспанії, коли італійські військовослужбовці активно залучалися до підтримки сил Франсіско Франка.

Спочатку класифікований як лідер флотилії/крейсер-скаут, у 1938 році «Леоне Панкальдо» був перекваліфікований на есмінець.

На 10 червня 1940 року, на момент вступу Італію у війну, входив разом з есмінцями «Уголіно Вівальді», «Антоніо да Нолі» та «Ланцеротто Малочелло» до складу XVI флотилії ескадрених міноносців IX крейсерської дивізії I ескадри Королівського флоту.

9 липня 1940 року «Леоне Панкальдо» разом з «Вівальді» і «Антоніо да Нолі» (останній через проблеми з рушійною установкою змушений був повернутися на базу) взяли участь у морській битві біля Калабрії. Після завершення бою італійські кораблі ескадри відійшли до Аугусти, де встали на дозаправляння в морському порту. Британський розвідувальний літак виявив зосередження ворожого флоту та наступного ранку торпедоносці «Сордфіш» з авіаносця «Ігл» атакували італійські кораблі. Проте, завдяки радіоперехопленню переважна більшість флоту перейшла на інші бази острову, тільки «Панкальдо» та «Вівальді» залишилися в порту, через те, що не встигли закінчити дозаправку. Італійські засоби ППО відкрили зенітний вогонь по британських торпедоносцях, що наближалися, однак літаки противника змогли скинути торпеди на цілі. Одна з торпед влучила в борт «Леоне Панкальдо» і вибухнула. За декілька хвилин есмінець затонув на 30-метровій глибині, загинуло 16 членів екіпажу.

Після вивчення дайверами затопленого ескадреного міноносця на дні було з'ясовано, що в цілому корпус корабля не зазнав великих пошкоджень і було прийнято рішення підняти його з дна бухти. Для полегшення підйому частина обладнання та озброєння була демонтована й 26 липня 1941 року, більш ніж за рік після затоплення, «Леоне Панкальдо» підняли на поверхню. 1 серпня його ввели в сухий док, де провели перші підготовчі роботи. 27 жовтня 1941 року есмінець вийшов з Аугусти та попрямував до Генуї. До 17 листопада 1942 року на верфі компанії Ansaldo на кораблі тривали роботи з його ремонту та модернізації. 12 грудня 1942 року «Леоне Панкальдо» вдруге ввели до складу Королівського італійського флоту.

Есмінець увійшов до 15-ї дивізії ескадрених міноносців, що базувалася на Трапані, але процес повноцінного введення його до строю тривав аж до березня 1943 року. З цього періоду корабель разом з однотипними есмінцями використовували для супроводу швидкохідних конвоїв, які здійснювали переходи до Тунісу, де билися італійсько-німецькі війська проти армій союзників.

29 квітня 1943 року він разом з німецьким есмінцем ZG3 «Гермес» вийшов з Поццуолі; на борту бойових кораблів перебувало 247 італійських та 215 німецьких воїнів відповідно. На поході їх неодноразово атакувала авіація союзників. Перші дві повітряні атаки вони відбили, але близько 12:30 стався черговий потужний авіаналіт, коли 50 американських P-40 «Вохоук» одночасно напали на есмінці. Унаслідок ураження «Леоне Панкальдо» затонув неподалік від мису Бон. З 527 членів екіпажу та військовиків 199 загинули. Капітан корабля серйозно постраждав, але вижив. ZG3 «Гермес» був також пошкоджений, проте зміг відбитися та прорватися до туніського берега.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Franco Bargoni. Esploratori Italiani. Roma, Ufficio Storico della Marina Militare, 1996.
  • Maurizio Brescia. Cacciatorpediniere Classe «NAVIGATORI». Parma, Ermanno Albertelli Editore, 1995 ISBN 88-85909-57-4
  • Aldo Cocchia, Convogli. Un marinaio in guerra 1940—1942, Milano, Mursia, 2004. ISBN 88-425-3309-2
  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. VIII: La Guerra nel Mediterraneo — La difesa del Traffico coll'Africa Settentrionale: dal 1º ottobre 1942 alla caduta della Tunisia, Roma, USMM, 1964.
  • Giorgio Giorgerini, La guerra italiana sul mare. La marina tra vittoria e sconfitta 1940—1943, Mondadori, 1994


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Leone_Pancaldo&oldid=40464580