Десантні кораблі на повітряній подушці класу LCAC
| Десантні кораблі на повітряній подушці класу LCAC | ||
|---|---|---|
| Landing Craft Air Cushion | ||
 | ||
| LCAC з корабля USS Kearsarge | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Десантний корабель на повітряній подушці | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} США | |
| Належність | .svg){kind=small} Військово-морські сили США | |
| Корабельня | Textron Marine and Land Systems Avondale Gulfport Marine | |
| Введено в експлуатацію | з 1986, всього збудовано 97 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 200 т | |
| Довжина | 26,4 м | |
| Ширина | 14,3 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 газові турбіни Avco-Lycoming | |
| Гвинти | 2 привідних 4 наддуву повітряної подушки | |
| Потужність | 12.280 к.с. (9.032 кВт) | |
| Швидкість | 93 км/год. | |
| Автономність плавання | 200 миль (40 вузлів) 300 миль (35 вузлів) | |
| Екіпаж | 5 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2×12,7-мм кулемет Browning M2 2×гранатомет Mk 19 | |
Десантні кораблі на повітряній подушці класу LCAC (англ. LCAC (ang. Landing Craft, Air Cushion)) використовуються для транспортування техніки, морської піхоти з універсальних десантних кораблів на берег, виконання гуманітарних операцій.
Історія[ред. | ред. код]
Кораблі LCAC розробляли з 1980, прийняли на озброєння 1989 та доволі широко застосовувалися під час війни в Перській затоці, 1993 біля узбережжя Сомалі. LCAC здатні пересуватись зі швидкістю до 93 км/год по воді, перетятій місцевості, перевозячи транспортні засоби, устаткування, вантажі. Вони можуть висаджуватись на 80% узбереж морів, пересуватись по кризі, мокрому піску без загрози забуксувати, долати перешкоди висотою до 1,3 м.
Їх використали у Шрі-Ланці для перевезення гуманітарної допомоги після цунамі у Тихому океані 2004, на пляжі у Білоксі після урагану Катріна (2005).
В Армії США знаходиться 91 LCAC, з яких 74 у дієвих підрозділах, решта на зберіганні, резерві. Вони можуть перевозити вантажі з кораблів на віддалі 80 км від берега. На Універсальних десантних кораблях може розміщуватись 2, 3, 4 LCAC в залежності від їхньої модифікації (LHD, LPD, LSD).
Останні модифікації LCAC мають економнісніші і потужніші мотори, легші матеріали кузова, що дозволяє збільшити навантаження, швидкість. Подальшим розвитком LCAC був Heavy Lift Landing Craft Air Cushion (HLCAC) вантажопідйомністю 144 т і на 33% збільшеною вантажною платформою, що дозволяло перевозити два танки M1 Abrams чи 10 БТР.
Технічні дані[ред. | ред. код]
- Швидкість - 40 вузлів з вантажем, 70 вузлів без вантажу
- Витрата пального - 3800 л/год
- Вантаж 60-75 т
- Автомашини
- 12×HMMWV
- 4×LAV-25
- 2×Assault Amphibious Vehicle
- 1×M1 Abrams
- 4×M939
- 2×M923 + 2×M198 + 2×HMMWVs
Посилання[ред. | ред. код]
- Landing Craft, Air Cushion - LCAC [Архівовано 21 грудня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Landing Craft, Air Cushion (LCAC) [Архівовано 9 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: LCAC |