IYOV
| Опера «IYOV» | ||||
|---|---|---|---|---|
 Афіша опери-реквієма «IYOV» | ||||
| Композитор | Григорів Роман, Разумейко Ілля | |||
| Джерело сюжету | книга Йова зі Старого Заповіту | |||
| Рік створення | 2015 | |||
| Перша постановка | 1 березня 2015 | |||
| Місце першої постановки | ДК "КПІ" (Київ) | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
«IYOV» (ЙОВ) — опера-реквієм для підготовленого фортепіано, віолончелі, ударних та голосів, створена формацією NOVA OPERA режисером Владиславом Троїцьким (режисура, відео та костюми) та композиторами Романа Григорівим та Іллі Разумейком (музика, лібрето та драматургія).
Міжнародний конкурс Music Theatre NOW включив оперу IYOV до десятки найвидатніших музично-театральних вистав театральних сезонів 2015–2018[1]. У 2020 році Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка відзначив авторський колектив опери переможцем у номінації театральне мистецтво[2].
Створення і постановки
Опера IYOV створена 2015 і вперше виконана в ДК «КПІ» 1 березня 2015 року[3]. Згодом оновлена версія була представлена на фестивалі Gogolfest[4]. Пізніше «Йова» ставили в різних містах України та в Європі — у Польщі, Австрії, Македонії, Данії, а у січні 2018 року — на фестивалі Prototype у Нью-Йорку[5]. 7 квітня 2018 року «Йова» вперше було поставлено на сцені Національної опери України[6].
Характеристика[ред. | ред. код]
«Йов» поєднує риси античної грецької драми, барокової опери, ораторії, реквієму та риси постмодерного театру. Драматургія спектаклю заснована на контрастних зіставленнях читань книги Йова і частин католицької заупокійної меси, в основі яких — традиційний латинський текст.
Музика Йова поєднує в собі мінімалізм і авангард, неокласицизм і рок. Хорові епізоди та інструментальні інтермедії, яких нараховується 14, чергуються з частинами, що використовують повний спектр людського голосу: від класичного джазового та народного співу до дихання, лементу, шепоту і обертонового співу.
Інструменти при цьому розташовані на сцені й інтегровані в сценічну дію.[7] На думку музичного критика Л. Морозової, головний герой дійства — це препарований рояль, і завдання шести вокалістів, двох піаністів (Ілля Разумейко грає в основному на клавіатурі, а Роман Григорів, професійний контрабасист, на струнах і корпусі інструменту) і навіть віолончелістки Жанни Марчинської з ударником Андрієм Надольським — змусити рояль чревомовити.[8]
Виконавці[ред. | ред. код]
| Виконавці | Прем'єра, вересень 21, 2015 (Диригент: Роман Григорів) |
|---|---|
| сопрано | Мар'яна Головко |
| сопрано | Анна Марич |
| мецо-сопрано | Олександра Мельє |
| баритон | Андрій Кошман |
| баритон | Руслан Кірш |
| бас | Антон Литвинов |
| віолончель | Жанна Марчинська |
| ударні | Андрій Надольський |
| фортепіано | Ілля Разумейко |
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Цензор.НЕТ. Українська опера IYOV увійшла до десятки найкращих у світі. ВІДЕО. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. suspilne.media. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 27 лютого 2020.
- ↑ Опера "IYOV" - 1 березня 2016 - Палац "КПІ". facebook.com. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 7 квітня 2018.
- ↑ (1) ГОГОЛЬFEST - Дописи. facebook.com. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 7 квітня 2018.
- ↑ Prototype Festival: “Iyov”. newyorker.com. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 7 квітня 2018.
- ↑ Афіша театру - Національна опера України. opera.com.ua. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 7 квітня 2018.
- ↑ Музична скриня: IYOV як мінімалістична ораторія. music-ukr.blogspot.com. Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 7 квітня 2018.
- ↑ Любов Морозова (4 березня 2016). Опера IYOV: Сеанс черевомовлення. composer.ucoz.ua. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 7 квітня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Любов Морозова. Опера IYOV: Сеанс черевомовлення [Архівовано 8 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Півтон Безвухий. IYOV як мінімалістична ораторія [Архівовано 7 квітня 2018 у Wayback Machine.]
