ISO 216
| серія A | |
|---|---|
| A0 | 841 × 1189 |
| A1 | 594 × 841 |
| A2 | 420 × 594 |
| A3 | 297 × 420 |
| A4 | 210 × 297 |
| A5 | 148 × 210 |
| A6 | 105 × 148 |
| A7 | 74 × 105 |
| A8 | 52 × 74 |
| A9 | 37 × 52 |
| A10 | 26 × 37 |
| А11 | 18 × 26 |
| А12 | 12 × 18 |
| А13 | 8 ×12 |
| А14 | 5 × 8 |
| А15 | 3 × 5 |
| А16 | 2 × 3 |
| А17 | 1 × 2 |
| серія B | |
| B0 | 1000 × 1414 |
| B1 | 707 × 1000 |
| B2 | 500 × 707 |
| B3 | 353 × 500 |
| B4 | 250 × 353 |
| B5 | 176 × 250 |
| B6 | 125 × 176 |
| B7 | 88 × 125 |
| B8 | 62 × 88 |
| B9 | 44 × 62 |
| B10 | 31 × 44 |
| серія C | |
| C0 | 917 × 1297 |
| C1 | 648 × 917 |
| C2 | 458 × 648 |
| C3 | 324 × 458 |
| C4 | 229 × 324 |
| C5 | 162 × 229 |
| C6 | 114 × 162 |
| C7/6 | 81 × 162 |
| C7 | 81 × 114 |
| C8 | 57 × 81 |
| C9 | 40 × 57 |
| C10 | 28 × 40 |
| DL | 110 × 220 |
ISO 216 — стандарт розмірів паперу, що використовується більшістю країн в наш час. Цей стандарт визначає добре відомий формат паперу А4.
Історія стандарту[ред. | ред. код]
Найдавніша збережена письмова згадка з ідеєю використання квадратного кореня з 2 у пропорціях сторін паперу — лист написаний 25 жовтня 1786 німцем Георгом Ліхтенбергом (нім. Georg Christoph Lichtenberg). [1] [Архівовано 31 грудня 2011 у Wayback Machine.]
У французькому законі про оподаткування паперу «Loi sur le timbre (no. 2136)», опублікованому 3 листопада 1798, вказувались формати, розміри яких точно відповідали сучасним форматам A2, A3, B3, B4, B5. Однак ці формати не стали популярними та про них швидко забули. [2] [Архівовано 26 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Серії форматів паперу A, B, C, котрі розраховувались за ідентичним принципом що і «Loi sur le timbre», винайдені заново, цілком незалежно від французьких, німцем Dr. Walter Porstmann. Вони були затверджені у німецькому стандарті DIN 476 від 1922.
Протягом 1924–1975 стандарти, що базувались на німецькому DIN 476, затверджені багатьма країнами для власного використання. Як результат у 1975 на основі DIN 476 прийнятий стандарт ISO 216. Нині він використовується більшістю країн світу, окрім Канади, США та частково Мексики. [3] [Архівовано 15 січня 2008 у Wayback Machine.]
Серія A[ред. | ред. код]
Папір серії A має співвідношення сторін , хоча заокруглене до міліметра. A0 визначений так, щоб його площа становила 1 м² (з заокругленням до міліметра). Наступні розміри паперу в серії A1, A2, A3 тощо, визначені шляхом зменшення вдвічі попереднього формату паралельно до його коротшої сторони, і знову ж таки з заокругленням. Найчастіше використовується папір А4 (210 × 297 мм).
Серія B[ред. | ред. код]
Формат серії В — це середнє геометричне між форматом серії А з відповідною цифрою та форматом серії А з цифрою меншою на 1. Наприклад В1 — середнє геометричне між A1 та A0. Сторони B0 наступні 1 м до м.
Серія C[ред. | ред. код]
Формат серії С — середнє геометричне між форматами В та А з однаковими цифрами. Наприклад C2 — середнє геометричне між B2 та A2. Формати серії С використовуються переважно для конвертів. Якщо зігнути аркуш формату A4, отримаємо формат A5, який чудово ввійде у конверт C5.
Допуски[ред. | ред. код]
У стандарті визначені такі допуски
- ±1.5 мм для розмірів до 150 мм,
- ±2 мм для розмірів в межах від 150 до 600 мм,
- ±3 мм для розмірів понад 600 мм.
Порівняння серій A, B, C[ред. | ред. код]
| формати серії A | формати серії B | формати серії C | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| цифра | міліметри | дюйми | міліметри | дюйми | міліметри | дюйми |
| 0 | 841 × 1189 | 33,1 × 46,8 | 1000 × 1414 | 39,4 × 55,7 | 917 × 1297 | 36,1 × 51,1 |
| 1 | 594 × 841 | 23,4 × 33,1 | 707 × 1000 | 27,8 × 39,4 | 648 × 917 | 25,5 × 36,1 |
| 2 | 420 × 594 | 16,5 × 23,4 | 500 × 707 | 19,7 × 27,8 | 458 × 648 | 18,0 × 25,5 |
| 3 | 297 × 420 | 11,7 × 16,5 | 353 × 500 | 13,9 × 19,7 | 324 × 458 | 12,8 × 18,0 |
| 4 | 210 × 297 | 8,3 × 11,7 | 250 × 353 | 9,8 × 13,9 | 229 × 324 | 9,0 × 12,8 |
| 5 | 148 × 210 | 5,8 × 8,3 | 176 × 250 | 6,9 × 9,8 | 162 × 229 | 6,4 × 9,0 |
| 6 | 105 × 148 | 4,1 × 5,8 | 125 × 176 | 4,9 × 6,9 | 114 × 162 | 4,5 × 6,4 |
| 7 | 74 × 105 | 2,9 × 4,1 | 88 × 125 | 3,5 × 4,9 | 81 × 114 | 3,2 × 4,5 |
| 8 | 52 × 74 | 2,0 × 2,9 | 62 × 88 | 2,4 × 3,5 | 57 × 81 | 2,2 × 3,2 |
| 9 | 37 × 52 | 1,5 × 2,0 | 44 × 62 | 1,7 × 2,4 | 40 × 57 | 1,6 × 2,2 |
| 10 | 26 × 37 | 1,0 × 1,5 | 31 × 44 | 1,2 × 1,7 | 28 × 40 | 1,1 × 1,6 |
 |  |  | ||||
Застосування[ред. | ред. код]
До прийняття ISO 216 у світі використовувались різноманітні формати паперу. Ці формати не були пов’язаною системою і визначались на основі не метричних одиниць. Формати ISO 216 організовані навколо співвідношення , два однакових аркуша разом утворюють аркуш з таким же співвідношенням сторін. Простіше, при зменшенні два аркуша А4 копіюються на один, а аркуш A4 при збільшенні копіюється на A3, половина аркуша A4 при збільшенні копіюється на A4.
Основні країни, у яких стандарт ISO 216 не є поширеним — США та Канада (використовується система Letter, Legal, та Executive).
Посилання[ред. | ред. код]
- International standard paper sizes [Архівовано 15 січня 2008 у Wayback Machine.]: ISO 216 опис та обґрунтування
- ISO 216 at iso.org[недоступне посилання з лютого 2019]
Примітки[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||||||||