Hotchkiss M1914

«Гочкіс» M1914
Hotchkiss M1914
Hotchkiss M1914
Тип станковий кулемет
Походження Франція Франція
Історія використання
На озброєнні 1914-1960-ті
Оператори Франція Франція
Бельгія Бельгія
Польща Польща
Швеція Швеція
СРСР СРСР
Третій Рейх Третій Рейх
США США
та інші
Війни Боксерське повстання
Російсько-японська війна
Мексиканська революція
Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Громадянські війни в Китаї
Польсько-радянська війна
Іспано-франко-марокканська війна
Друга італо-ефіопська війна
Громадянська війна в Іспанії
Японсько-китайська війна
Друга світова війна
Громадянська війна в Китаї
Перша індокитайська війна
Алжирська війна
Війна Іфні
Історія виробництва
Розробник A. Odkolek von Augeza
Laurence V. Benét
Henri Mercié
Розроблено 1917
Виробник Hotchkiss
Виготовлення 1914-1920
Виготовлена
кількість
65 000
Варіанти Mle 1897, Mle 1900, Mle 1914
Характеристики
Вага 23,6
Довжина 1270
Довжина ствола 770

Набій 8-мм
Калібр 8
Дія відведення порохових газів
Темп вогню 450—600 п/хв
Дульна швидкість 724 м/с
Система живлення стрічка на 24 або 30 набоїв

Hotchkiss M1914 у Вікісховищі

«Гочкіс» M1914 (фр. Mitrailleuse Hotchkiss modèle 1914) — 8-мм станковий кулемет виробництва французької компанії Hotchkiss, що перебував на озброєнні французької армії, а пізніше в багатьох арміях світу з часів Першої світової війни до 1960-х років.

Історія[ред. | ред. код]

Кулемет «Гочкіс» розроблявся на основі дизайну автоматичної зброї австрійського капітана барона Адольфа Одколека фон Уезда, випробування якого відбулися в 1893 році в Сен-Дені, поблизу Парижа. 1895 році був придбаний патент фірмою Бенджаміна Гочкіса, вихідця зі Сполучених Штатів, що заснував цю збройову компанію. Під час покупки Бенджаміна Гочкісавже не було в живих, але надалі конструкція Одколека була значно вдосконалена під керівництвом американця Лоуренса Вінсента Бенета.

У 1898 році компанія Hotchkiss запропонувала експортну модель для міжнародних продажів і продала свій кулемет до Бразилії, Чилі, Японії, Мексики, Норвегії та Венесуели того ж року. З деякими конструктивними змінами, такими як додавання п'яти охолоджувальних кілець радіатора на ствол кулемету, була розроблена версія Mle 1900 року. 1901 році кулемет був випробуваний двома батальйонами шассерів, а в 1903—1904 роках кавалерійськими частинами. 1906 році французька армія придбала ще 50 кулеметів Hotchkiss для проведення порівняльних випробувань, але на озброєння її піхотних частин був прийнятий більш складний Puteaux Mle 1905 (модернізований як St. Étienne Mle 1907). Разом з цим, 600 станкових кулеметів Mle 1900 було закуплено французькими військовими для використання своїми колоніальними військами в закордонних колоніях.

На початку Першої світової війни промислові потужності фірми Manufacture d'armes de Saint-Étienne виявилися неспроможними задовольнити конче гостру потребу у виготовленні кулеметів St. Étienne Mle 1907, тому командування французької армії вирішило прийняти на озброєння «Гочкіс» M1900 року. Після внесення деяких незначних модифікацій, цей кулемет надійшов як Mitrailleuse Automatique 1914. Спочатку кулемет «Гочкіс» постачався другорядним військам, але з 1916 року французькі фронтові підрозділи почали використовувати Mle 1914. Того року парламентський слідчий комітет дійшов висновку, що Hotchkiss був більш надійним, ніж «Сент-Етьєн» і виробництво останнього було зупинено.

Французькі легіонери з кулеметом «Гочкіс» на вогневій позиції. Марокко. 1920

Країни-експлуатанти[ред. | ред. код]


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Bruce, Robert. Machine Guns of World War I. 1997: Windrow and Greene Publishers, ISBN 1-85915-078-0
  • Canfield, Bruce. U.S. Infantry Weapons of the First World War. 2000: Andrew Mowbray Publishers, ISBN 0-917218-90-6