Heinkel He 45

Heinkel He 45
Призначення: легкий бомбардувальник
Перший політ: 1931
Прийнятий на озброєння: 1933
Знятий з озброєння: 1943
Період використання: 19331943
На озброєнні у: Люфтваффе Люфтваффе
Царські ПС Болгарії
Королівські ПС Угорщини
Націоналістичні ПС Іспанії
Розробник: Heinkel
Виробник: Третій Рейх Heinkel, Focke-Wulf, Gothaer Waggonfabrik, BFW
Всього збудовано: 512
Конструктор: Третій Рейх Heinkel
Екіпаж: 2 особи
Крейсерська швидкість: 221 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 290 км/год
Дальність польоту: 1200 км
Практична стеля: 5 500 м
Довжина: 10,6 м
Висота: 3,6 м
Розмах крила: 11,5 м
Площа крила: 34,6 м²
Порожній: 2 110 кг
Споряджений: 2 751 кг
Двигуни: 1 × 12-циліндровий V-подібний рідинного охолодження поршневий авіаційний двигун BMW VI 7.3
Тяга (потужність): 750 к.с. (560 кВт)
Підвісне озброєння: до 300 кг бомб
Кулеметне озброєння: 1 × 7,62-мм авіаційний кулемет MG-15 і 1 × 7,92-мм авіаційний кулемет MG-17

Heinkel He 45 у Вікісховищі

«Гейнкель» He 45 (нім. Heinkel He 45) — німецький легкий бомбардувальник-біплан, що перебував на озброєнні Люфтваффе напередодні та на першому етапі Другої світової війни. Літак розроблявся компанією Heinkel паралельно з Hе 46, призначеним для озброєння ескадрилей дальньої повітряної розвідки.

Історія[ред. | ред. код]

На замовлення відділу повітряних сил міністерства оборони компанія «Гейнкель» у 1931 р. отримала технічне завдання на розроблення легкого бомбардувальника та далекого розвідника Не 45 та легкого армійського літака Не 46. Ці дві машини відіграли значну роль у закладанні фундаменту майбутньої повітряної моці нацистської Німеччини. На той час схема літака-біплана вже вважалася застарілою для військових літаків. Не 45 і Не 46 створювалися паралельно, були близькі за обсягами і потужності двигунів, але конструктивно вони відрізнялися. Головними вимогами були слухняність в управлінні, легкість в обслуговуванні, міцність конструкції та гарна вагова віддача. В результаті, як і очікувалося, Не 45 виявився досить звичайним літаком змішаної конструкції з помірними льотними даними.

1931 року здійснив перший політ прототип літака. Серійне виробництво розпочалося влітку 1933 року на заводі фірми Heinkel у Варнемюнді. Також за ліцензією вироблявся на заводах фірм Gothaer Waggonfabrik, Focke-Wulf та BFW. He 45 було знято з виробництва в 1936 році і на той момент був наймасовішим літаком Люфтваффе.

Шість He 45 використовувалися легіоном «Кондор» під час громадянської війни в Іспанії як розвідники. У той же час ще 40 літаків He 45c (іспанське прізвисько «Паво») були доставлені фалангістським ПС генерала Франко, де їх використовували як бомбардувальники, літаки ближньої розвідки та штурмовики. 12 літаків було передано новоствореним ПС Болгарії між 1936 і 1937 роками. З 1938 літак почав зніматися з озброєння Люфтваффе, проте, до вересня 1939 ще залишалася одна ескадрилья, озброєна ними, яка змогла взяти участь у Польській кампанії вермахту. Лише кілька літаків використовувалися як легкі бомбардувальники в нічних місіях на Східному фронті під час Другої світової війни до весни 1943 року.

Модифікації[ред. | ред. код]

Варіант літака HD 61a
  • He 45a — перший прототип літака з двигуном BMW VI 7.3
  • He 45b — другий прототип з чотирилопатевим гвинтом
  • He 45c — третій прототип, озброєний кулеметом MG 17 калібру 7,92 мм і одним кулеметом 7,92 мм MG 15 у задній кабіні
  • He 45A — перший серійний варіант літака
  • He 45A-1 — навчальна версія серійного зразка
  • He 45A-2 — варіант розвідувального літака
  • He 45B — модифікований варіант
  • He 45B-1 — варіант розвідувального літака, озброєний кулеметом 7,92 мм MG 15
  • He 45B-2 — літак зі збільшеним (до 100 кг) бомбовим навантаженням
  • He 45C — серійний варіант He 45c
  • He 45D — незначна варіація He 45C
  • HD 61a — експортна версія розвідувального літака He 45B, призначена для Китаю, оснащена поршневим двигуном BMW VI потужністю 492 кВт (660 к.с.).

Країни-оператори[ред. | ред. код]

 Третє Болгарське царство
 Іспанія
 Республіка Китай (1912–1949)
Третій Рейх Третій Рейх
Угорщина Угорщина

Однотипні літаки за епохою, призначенням[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ketley, Barry, and Mark Rolfe. Luftwaffe Fledglings 1935—1945: Luftwaffe Training Units and their Aircraft. Aldershot, GB: Hikoki Publications, 1996. ISBN 0-9519899-2-8.
  • Smith, J. R.; Kay, Antony L. (1972). German Aircraft of the Second World War. London: Putnam. ISBN 0-85177-836-4.
  • Volker Koos: Ernst Heinkel Flugzeugwerke 1933—1945. Heel, Königswinter 2003, ISBN 3-89880-217-5(нім.)