HNoMS B-5
| HNoMS B-5 | ||
|---|---|---|
| KNM B-5 | ||
 | ||
| Аналогічний підводний човен B-4. | ||
| Верф | Horten Navy Yard, Гортен | |
| Під прапором |  Норвегія.svg){kind=small} Третій Рейх | |
| Належність |  Військово-морські сили Норвегії Крігсмаріне | |
| Порт приписки | Крістіансанн | |
| Закладений | грудень 1925 | |
| Спуск на воду | 17 червня 1929 | |
| Введений до складу флоту | 1 жовтня 1929 | |
| На службі | 1929-1940 1940-1942 | |
| Сучасний статус | розібраний на злам | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Норвезька кампанія | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | прибережний дизель-електричний підводний човен | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 15 вузлів (28 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 8,9 вузлів (16,5 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 60 м | |
| Дальність плавання | 2 900 миль (5 400 км) на швидкості 9 вузлів (надводна) 150 миль (280 км) на швидкості 3 вузли (підводна) | |
| Екіпаж | 23 офіцери та матроси | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 51 м | |
| Ширина корпусу найб. | 5,3 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 3,5 м | |
| Водотоннажність надводна | 365 тонн | |
| Силова установка | ||
| Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Sulzer 2 × електродвигуни | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 900 к.с. (дизель) 2 × 700 к. с. (електродвигун) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 76-мм корабельна гармата L/28 Bofors | |
| Торпедно- мінне озброєння | 4 × 450-мм торпедних апаратів 12 торпед | |
HNoMS B-5 (норв. KNM B-5) — військовий корабель, підводний човен типу «B» Королівських ВМС Норвегії та нацистської Німеччини за роки Другої світової війни.
B-5 був закладений у грудні 1925 року на верфі компанії Horten Navy Yard у Гортені. 17 червня 1929 року він був спущений на воду, а 1 жовтня 1929 року увійшов до складу Королівських ВМС Норвегії.
Історія служби[ред. | ред. код]
Після завершення випробувань підводний човен КНМ В-5 був прийнятий на озброєння у флоті. У 1930-х роках разом з В-1, В-2, В-3, В-4 і В-6 діяв в акваторіях Північного та Норвезького морів. На початок Другої світової війни B-5 входив разом з однотипними човнами КНМ B-2 та КНМ B-4 до 2-ї дивізії підводних човнів Королівських військово-морських сил Норвегії з базуванням у Крістіансанні. Вже тоді норвезький човен вважався морально та фізично застарілим. 11 квітня 1940 року в ході висадки морського десанту німецьких військ В-5 був захоплений на базі Крістіансанна разом з іншими норвезькими кораблями, зокрема новітніми есмінцями типу «Слейпнер» «Одін» та «Гіллер».
Після захоплення КНМ B-5 був доставлений до Фіско і 20 листопада 1940 року перейменований на UC-1. B-5 був відправлений до в Готенгафені для проведення модифікації та подальшого використання як навчально-тренувальний підводний човен для екіпажів підводних човнів Крігсмаріне. Модернізація човна була завершена в червні 1940 року і він залишався на озброєнні до 28 березня 1942 року, коли в кінцевому підсумку колишній норвезький човен було визнано непридатним для підготовки або виведенню до резерву, тому пізніше його розібрали на злам.
Командири[ред. | ред. код]
- Корветтен-капітан Вільгельм Кізеветтер (20 листопада 1940 — травень 1941)
- Капітан-лейтенант Георг Ланге (травень — 14 жовтня 1941)
- Оберлейтенант-цур-зее Отто Волльшлегер (15 жовтня — 16 листопада 1941)
- Капітан-лейтенант Георг Ланге (17 листопада 1941 — 28 березня 1942)
- Лейтенант-цур-зее резерву Карл Брокманн (грудень 1941 — 28 березня 1942) — виконувач обов'язків.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Джерела
Посилання[ред. | ред. код]
- HNoMS B-5. на uboat.net. Архів оригіналу за 30 березня 2006. Процитовано 14 жовтня 2021. (англ.)
- UC-1 (ex Norwegian boat B-5). на uboat.net. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 14 жовтня 2021. (англ.)
- UC1 coastal submarines (1929—1930 / 1940) [Архівовано 23 жовтня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- UC 1 [Архівовано 23 жовтня 2021 у Wayback Machine.](нім.)
Література[ред. | ред. код]
- Bagnasco, Erminio (1977). Submarines of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-962-6.
- Giorgio Giorgerini, Uomini sul fondo. Storia del sommergibilismo italiano dalle origini a oggi, Mondadori, 2002, ISBN 978-88-04-50537-2.
