FV438 Swingfire
| FV438 Swingfire | |
|---|---|
 | |
| Тип | Самохідний ПТРК |
| Походження | Сполучене Королівство |
| Характеристики | |
| Вага | 16,2 т |
| Довжина | 5,1 м |
| Ширина | 3 м |
| Висота | 2,7 м |
| Екіпаж | 3 |
| | |
| Броня | 12,7 мм |
Головне озброєння | Дві ПТРК Swingfire на двох пускових установках з 12 ракетами які зберігаються усередені. Перезаряджати ракети можна зсередини машини |
Другорядне озброєння | 7.62 mm L7 GPMG, димові гранатомети |
| Двигун | багатопаливний двигун Rolls-Royce K60 240 кс |
| Питома потужність | 15,7 кс/т |
| Підвіска | торсіонна, 5 котків |
Операційна дальність | 480 км |
| Швидкість | 52 км/год |
FV438 Swingfire — броньований винищувач танків Британської армії.
Машина створена на базі серії FV430 шляхом переробки FV432 встановленням протитанкової керованої ракети Swingfire.
На машині було встановлено дві пускові установки, боєкомплект складався з 14 ракет, які можна було заряджати, не виходячи з машини. Замість стаціонарної системи керування було застосовано виносну систем, що дозволяло керувати вогнем на віддаленості на 100 м від машини, що дозволяло приховати машину від ворога; ракети Swingfire могли обертатися на 90 градусів одразу після пострілу.
Коли у 1970-х роках FV438 надійшли на озброєння, ними почали користуватися спеціальні протитанкові підрозділи (піхотні частини та Королівський бронетанковий корпус). У середні 1980-х їх передали до Королівського полку артилерії, і FV438 почали використовувати як керовані комплекси бронетанкових полків, дев'ять машин на полк.
| |||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (червень 2019) |
 | Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |