Дріада восьмипелюсткова
| Дріада восьмипелюсткова | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Dryas octopetala L., 1753 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Дріа́да восьмипелюстко́ва, або дріяда гірська[1] (Dryas octopetala) — вид рослин родини розових (Rosaceae). Аркто-альпійський реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом, поширений у Північній Євразії та Північній Америці. Вид занесений до Червоної книги України. Формація дріади восьмипелюсткової занесена до Зеленої книги України. Декоративна, протиерозійна рослина.[2][3][4]
Етимологія[ред. | ред. код]
Назва роду походить з грецької міфології. Дріадами називали німф, які піклувались про дерева і кущі.
Опис[ред. | ред. код]
Вічнозелений кореневищний напівкущик, 2—10 см заввишки, із сланким розгалуженим стеблом (хамефіт). Листки шкірясті, зверху блискучі, зісподу густо волохато-опушені, цельні, яйцеподібно-еліптичні, по краях великозарубчасті, 2—5 см завдовжки. Квітки поодинокі, діаметром до 3,5 см, з 8 білими пелюстками, 0,8—1,5 см завдовжки, на довгих квітконіжках. Зовнішня чашечка відсутня. Приквітки волохато-опушені, з домішкою чорнувато-червоних залозок. Тичинки і маточки у великій кількості. Маточки розташовані на опуклому квітколожі. Плодики горішкоподібні сім'янки, 2,5—4 мм завдовжки, на верхівці переходять у видовжений (до 15—20 мм) пірчасто-волосистий залишок стовпчика маточки.[2][3][5][6]
Поширення[ред. | ред. код]
Циркумполярний вид. Ареал охоплює арктичну та субарктичну частини Західної Євразії, гори Західної, Центральної та Південної Європи (ексклави на рівнині): Піренеї, Альпи, Апенніни, Балкани, Карпати. У Північній Америці та Східній Азії цей видовий комплекс представлений окремими видами та підвидами.[3][5][6][7]
В Україні зустрічається тільки в Карпатах на вершині гори Близниці хребтів Свидовець та Чорногора (Закарпатська та Івано-Франківська області).[2][3][5]
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Цвіте в липні. Плодоносить у серпні. Розмножується вегетативно та насінням.[2][3][5][6]
Екологія[ред. | ред. код]
Психрофіт Мезофіт. Зростає на високогірних альпійських луках, кам'янистих схилах, вапнякових та пісковикових скелях у субальпійському та альпійському поясах гір (1750—2000 м н. р. м.). Віддає перевагу крутим (40—70°) північним кам'янистим схилам, скельним уступам і карнизам із слаборозвинутими торф'яними помірно-кислими і помірно-вологими ґрунтами на вапнякових та вапняково-силікатних породах. Зростає також на галечниках.[2][3][5][6][7][4]
Популяції нечисельні, невеликі за розміром, поодинокі, але завдяки сланкому стеблу мають велику щільність. До природних причин низької чисельності популяції слід віднести диз'юнктивність ареалу виду та умови його зростання (високогір'я).[3]
При сприятливих умовах здатна утворювати чисті та мішані рослинні асоціації зі своїм домінуванням, які відносять до формації дріади восьмипелюсткової (Dryadeta octopetalae): восьмипелюстководріадова чиста; баумгартеновероніково-восьмипелюстководріадова; мохово-восьмипелюстководріадова[4].
Трав'яно-чагарничковий ярус мішаних асоціацій невисокий (10—15 см), флористично багатий та густий (80—100 %). Його формує дріада восьмипелюсткова (60—90 %) за участю костриць карпатської та лежачої, дзвоників альпійських, осоки вічнозеленої, чорниці, лохини, брусниці, сеслерії голубуватої, вероніки Баумґартена. У складі угруповань зростає низка рідкісних альпійських видів з високим ступенем трапляння, зокрема астрагал Крайни, анемона нарцизоцвіта, бартсія альпійська, ломикамінь волотистий. Мохово-лишайниковий ярус добре виражений, його формують дикран мітлоподібний, плевроцій Шребера, гілокомій блискучий, тортела скручена, ритидіадельф трикутний, цетрарія ісландська та ін.[4].
Охорона[ред. | ред. код]
Вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: зникаючий). Формація дріади восьмипелюсткової (Dryadeta octopetalae) занесена до Зеленої книги України. Категорія охорони 2 (угруповання з рідкісним типом асоційованості домінуючих видів, в яких домінант є диз'юнктивноареальним реліктом, занесеним до Червоної книги України). Статус охорони: рідкісні угруповання (характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі)[3][4].
Для збереження природних популяцій виду необхідно заборонити порушення умов їх місцезростання, випасання там худоби та збір рослин[3].
В Україні рослина охороняється в Карпатському біосферному заповіднику та в Карпатському національному природному парку[3][4].
Значення[ред. | ред. код]
Дріада восьмипелюсткова представляє наукове значення як аркто-альпійський гляціальний реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом. Крім того, вона може слугувати біоіндикатором змін природного середовища, а її пилок — палеоботанічним індикатором кліматичних змін у плейстоцені — ранньому голоцені.[3]
Рослина має естетичну цінність — є окрасою високогір'я Українських Карпат. На гірських схилах виконує протиерозійну функцію. Завдяки своїй декоративності широко використовується в садівництві для вирощування на альпійських гірках.[3]
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела. Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dryas octopetala // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в г д Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 168. (рос.)(укр.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Дріада восьмипелюсткова в Червоній книзі України
- ↑ а б в г д е Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 169—170)
- ↑ а б в г д Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — Т. 6 / Ред. : Д. К. Зеров. — 528 с. (с. 151—152)
- ↑ а б в г Флора СССР. / Гл. ред. В. Л. Комаров. — Т. 10 / Ред. : Б. К. Шишкин, С. В. Юзепчук. — М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1941. — 674 с. (с. 269—273)
- ↑ а б Флора Восточной Европы. — СПб. : Мир и семья; Изд-во СПХФА, 2001. — Т. 10 / Ред. Н. Н. Цвелев. — 670 с. (с. 459)
Література[ред. | ред. код]
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 168. (рос.)(укр.)
- Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 169—170). — ISBN 978-966-542-2
- Флора СССР. / Гл. ред. В. Л. Комаров. — Т. 10 / Ред. : Б. К. Шишкин, С. В. Юзепчук. — М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1941. — 674 с. (с. 269—273)
- Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — Т. 6 / Ред. : Д. К. Зеров. — 610 с. (с. 151—152)
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Dryas octopetala |
- Дріада восьмипелюсткова (Dryas octopetala L.) [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Дріада восьмипелюсткова в Червоній книзі України [Архівовано 25 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Дріада восьмипелюсткова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
|
