Коронавіруси

Ця стаття про родину вірусів. Про пандемію див. Пандемія коронавірусної хвороби 2019.

Коронавірус

Класифікація вірусів

Група:	IV
Ряд:	Nidovirales
Родина:	Coronaviridae
Підродина:	Letovirinae Orthocoronavirinae

Посилання

Вікісховище:	Coronaviridae
EOL:	5029
NCBI:	11118

Коронавіруси (Coronaviridae) — родина одноланцюгових РНК-вірусів, що включає на травень 2020 року 43 види вірусів, об'єднаних у дві підродини Letovirinae та Orthocoronavirinae^[1] (до яких належить і SARS-CoV-2^[2], який спричинив, згідно з міжнародною медичною термінологією, спалах коронавірусної хвороби, що почався в грудні 2019). Віруси цієї родини уражають людину, котів, птахів, собак, велику рогату худобу, свиней, кажанів, деяких диких хижих ссавців тощо. Вірусний геном — завдовжки 26–32 kbp.

Вперше вірус цієї родини був виділений у 1965 році в пацієнта з гострим ринітом.

Будова[ред. | ред. код]

Геном представлений одноланцюговою (+)РНК. Нуклеокапсид оточений білковою мембраною і ліповмісною зовнішньою оболонкою, від якої відходять шипоподібні відростки, що нагадують сонячну корону, за що родина і отримала свою назву^[3].

Культивують на культурі тканин ембріона людини.

Таксономія[ред. | ред. код]

Родина коронавірусів включає дві підродини і близько 40 видів^[4]:

Coronaviridae
- Letovirinae^[en]
  - Alphaletovirus
    - Milecovirus
      - Microhyla letovirus 1
- Orthocoronavirinae
  - Alphacoronavirus^[en]
    - Colacovirus
      - Bat coronavirus CDPHE15
    - Decacovirus
      - Bat coronavirus HKU10
      - Rhinolophus ferrumequinum alphacoronavirus HuB-2013
    - Duvinacovirus
      - Коронавірус людини 229E^[en]
    - Luchacovirus
      - Lucheng Rn rat coronavirus
    - Minacovirus
      - Ferret coronavirus
      - Mink coronavirus 1
    - Minunacovirus
      - Miniopterus bat coronavirus 1
      - Miniopterus bat coronavirus HKU8
    - Myotacovirus
      - Myotis ricketti alphacoronavirus Sax-2011
    - Nyctacovirus
      - Nyctalus velutinus alphacoronavirus SC-2013
    - Pedacovirus
      - Porcine epidemic diarrhea virus
      - Scotophilus bat coronavirus 512
    - Rhinacovirus
      - Rhinolophus bat coronavirus HKU2
    - Setracovirus
      - Human coronavirus NL63
      - NL63-related bat coronavirus strain BtKYNL63-9b
    - Tegacovirus
      - Alphacoronavirus 1
  - Betacoronavirus
    - Embecovirus
      - Betacoronavirus 1
        Коронавірус людини OC43
      - China Rattus coronavirus HKU24
      - Human coronavirus HKU1
      - Murine coronavirus
    - Hibecovirus^[en]
      - Bat Hp-betacoronavirus Zhejiang2013
    - Merbecovirus
      - Hedgehog coronavirus 1
      - Middle East respiratory syndrome-related coronavirus (MERS-CoV)
      - Pipistrellus bat coronavirus HKU5
      - Tylonycteris bat coronavirus HKU4
    - Nobecovirus
      - Rousettus bat coronavirus GCCDC1
      - Rousettus bat coronavirus HKU9
    - Sarbecovirus
      - Severe acute respiratory syndrome-related coronavirus (SARSr-CoV)
        Severe acute respiratory syndrome coronavirus (SARS-CoV)
        
        Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2)
        
        Bat SARS-like coronavirus WIV1 (Bat SL-CoV-WIV1)
  - Deltacoronavirus
    - Andecovirus
      - Wigeon coronavirus HKU20
    - Buldecovirus
      - Bulbul coronavirus HKU11
      - Coronavirus HKU15
      - Munia coronavirus HKU13
      - White-eye coronavirus HKU16
    - Herdecovirus
      - Night heron coronavirus HKU19
    - Moordecovirus
      - Common moorhen coronavirus HKU21
  - Gammacoronavirus
    - Cegacovirus
      - Beluga whale coronavirus SW1
    - Igacovirus
      - Avian coronavirus

Патогенна дія[ред. | ред. код]

Коронавіруси здатні уражати:

дихальну систему;
шлунково-кишковий тракт;
нервову систему.

Первинна репродукція відбувається в слизовій носоглотки й дихальних шляхів, у результаті чого виникає рясний нежить, а при подальшому поширенні вниз по респіраторній системі, особливо в дітей, — бронхіт і пневмонія.

Респіраторні коронавіруси представлені видами OC38, OC43, а причиною ентериту найчастіше стає штам E. 229. Назва — коронавірус — пояснюється наявністю особливого кільця на поверхні вірусної частки: на ліпідній оболонці, або суперкапсиді, присутні пепломери у формі булавоподібних шипоподібних виростів, що нагадують корону.

У більшості випадків коронавірусна інфекція перебігає легко, проте в XXI столітті відбулися спалахи тяжких захворювань (їх спричиняє один з родів родини бетакоронавірусів)^[5] — MERS, SARS та COVID-19. Віруси SARS-CoV і MERS-CoV спричиняють гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), що підвищує смертність при цих вірусах.^[6]

Резистентність[ред. | ред. код]

	Коронавіруси помірно стійкі до дії фізико-хімічних факторів. Зберігають інфекційну активність протягом кількох років в ліофілізованому стані при температурі +4°C, а в замороженому стані — при температурі -70°C. УФ-випромінювання інактивує віруси за 15 хв., органічні розчинники і детергенти — протягом декількох хвилин. Віруси термолабільні: при температурі +37°C інактивуються за 10 год., при +33°C — за 16 год., при +56°C — за 10 хв. Для коронавірусів людини зона pH 7,0-7,5 є оптимальною. Зміна pH середовища в будь-яку сторону для них є згубна. Дія сонячних променів викликає повільну інактивацію. Коронавіруси зберігаються в складі аерозолю протягом 8-10 год., у воді — до 9 діб, в приміщенні при температурі 0-18°C — від 4 до 11 діб. (перекладено з російської)
— Широбоков В. П., Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. — Вінниця : «Нова книга», 2015. — С. 505. — ISBN 9663822007, 9789663822006.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV). International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV) (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
↑ COVID-19 | SARS-CoV-2 Coronavirus Portal [1] [Архівовано 12 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
↑ Коронавіруси: звідки вони беруться і чому такі смертоносні?. BBC News Україна (укр.). 27 січня 2020. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 29 січня 2020.
↑ Virus Taxonomy: 2018 Release // International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV). — 2018. — 1 October.
↑ Смертельний коронавірус. Як не заразитися?. nv.ua. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 29 січня 2020.
↑ Лісова В. В.; Радзиховський М. Л. (2019). Коронавірусна інфекція собак (PDF). с. 8. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка); Проігноровано |вебсайт= (довідка)

[1] International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV). International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV) (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 29 січня 2020.

[2] COVID-19 | SARS-CoV-2 Coronavirus Portal [1] [Архівовано 12 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

[3] Коронавіруси: звідки вони беруться і чому такі смертоносні?. BBC News Україна (укр.). 27 січня 2020. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 29 січня 2020.

[4] Virus Taxonomy: 2018 Release // International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV). — 2018. — 1 October.

[5] Смертельний коронавірус. Як не заразитися?. nv.ua. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 29 січня 2020.

[ccov-6] Лісова В. В.; Радзиховський М. Л. (2019). Коронавірусна інфекція собак (PDF). с. 8. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка); Проігноровано |вебсайт= (довідка)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]