Conflict Intelligence Team

Conflict Intelligence Team
Абревіатура CIT(англ.), CITeam(англ.)
Гасло Osint and Humint
Тип громадська організація
Засновник Левієв Руслан Леонідович
Засновано травень 2014[1]
Росія
Правовий статус неприбуткова організація
Сфера воєнна журналістика і OSINT
Галузь засіб масової інформації
Країна  Росія
Штаб-квартира Вашингтон
Керівник Левієв Руслан Леонідович (2014)[2]
Вебсайт: notes.citeam.org

Conflict Intelligence Team (CIT) — група незалежних блогерів російського походження, яка розслідує на основі відкритих джерел події, що відбуваються під час збройних конфліктів, зокрема дії російських військ в Україні, Сирії, Лівії та Центральноафриканській Республіці[3][4]. Разом із Bellingcat та InformNapalm це одна з найбільших таких груп, що виникли під час Російсько-української війни[5].

Історія[ред. | ред. код]

Групу заснував Руслан Левієв, програміст із Сургута (Росія). За його словами, у 2011 році він зіткнувся з масовими фальсифікаціями на виборах до Держдуми, після чого долучився до діяльності російської опозиції та створив компанію, яка проводить онлайн-трансляцію різноманітних акцій, зокрема Євромайдану. Після окупації Криму Росією та початку війни на сході України Руслан Левієв почав висвітлювати та досліджувати події цих конфліктів, зокрема участь у них російських військових[6][7]. Спочатку його група називалася War in Ukraine (WiU), а у вересні 2015 року, після початку російської військової інтервенції в Сирії, змінила назву на нинішню. Порівняно з іншими подібними групами CIT відрізняється невеликою кількістю учасників (6 осіб) і тим, що всі вони є громадянами Росії[5]. Імена більшості членів групи тримаються в секреті з міркувань безпеки[8].

До 2022 року група діяла здебільшого в Росії, де стикалася з погрозами, серед яких були дві спроби порушити кримінальну справу проти Левієва, виклик до військової прокуратури, напад невідомої особи, телефонні дзвінки з погрозами вбивства та хакерська атака з боку групи «КіберБеркут»[5][6][4][9]. 5 березня 2022 року CIT оголосила, що залишила Росію, аби мати можливість продовжити роботу[10].

Розробка засобів для обходу обмежень Роскомнагляду[ред. | ред. код]

У 2013 році, коли хакерське угруповання «Шалтай-Болтай» зламало пошту заступника начальника управління з внутрішньої політики Адміністрації президента Тимура Прокопенка й опублікувало листи, у яких керівник Роскомнагляду Олександр Жаров скаржився Прокопенку на пости Левієва щодо його участі в розробці засобів для обходу обмежень, накладених на блог Олексія Навального[11][12].

Окупація Криму та війна в Донбасі[ред. | ред. код]

Після окупації Росією Криму і початку війни на Донбасі Левієв почав висвітлювати й розслідувати події в рамках цих конфліктів, а також участь у них російських військових (участь регулярних військ ЗС РФ у бойових діях на сході України ніколи не була визнана Росією на офіційному рівні)[12][13].

Вторгнення Росії в Україну[ред. | ред. код]

З кінця жовтня 2021 року розслідувачі CIT відстежували скупчення російських військ на кордоні з Україною і на початку 2022 року були готові підтвердити відомості західних розвідок про майбутнє вторгнення[14].

Діяльність[ред. | ред. код]

CIT здійснила низку міжнародно визнаних розслідувань про наявність та діяльність російських військ у Сирії та Україні, зокрема загибель російських солдатів у цих країнах та використання Росією касетних бомб у Сирії[5]. Чіткі докази їх використання (заперечуваного російською владою) були знайдені на світлинах та відео з російських державних ЗМІ. Вивчивши світлини та карти, CIT також спростувала офіційну російську тезу про те, що російські війська в Сирії не брали участі в наземних боях[15]. Разом із Bellingcat група вивчала обставини збиття Boeing 777 у Донецькій області у 2014 році[16][17]. CIT уточнювала деталі біографії підозрюваних у отруєнні Сергія та Юлії Скрипалів у 2018 році[18], розслідувала вбивство Олександра Тарайковського, учасника білоруських протестів, у 2020 році[19] та детально інформувала про підготовку Росії до вторгнення в Україну 2022 року[10]. Група співпрацює з великими світовими ЗМІ, які публікують її розслідування, включаючи BBC, Reuters, Sky News і Der Spiegel[5].

Фінансування[ред. | ред. код]

За даними РБК на 2016 рік, група існує на власні кошти, приватні пожертвування та іноземний грант. За словами Левієва, під час війни в Сирії група зробила спробу провести фандрайзингову кампанію, яка «пішла не дуже», тому було подано заявки на іноземні гранти, а у 2016 році одну з них було задоволено[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://khodorkovsky.com/the-conflict-intelligence-team-versus-the-kremlin/
  2. https://novayagazeta.eu/articles/2022/05/18/head-of-conflict-intelligence-team-ruslan-leviev-arrested-in-absentia-under-fake-news-law-news
  3. Conflict Intelligence Team (рос.). Deutsche Welle. 17 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 11 березня 2022.
  4. а б В Москве напали на основателя расследовательской группы Conflict Intelligence Team (рос.). Deutsche Welle. 27 листопада 2019. Архів оригіналу за 28 листопада 2019.
  5. а б в г д Toler A. (2018). Crowdsourced and Patriotic Digital Forensics in the Ukrainian Conflict. У O. Hahn, F. Stalph (ред.). Digital Investigative Journalism. Data, Visual Analytics and Innovative Methodologies in International Reporting (англ.). Springer Nature Switzerland. с. 205—208. doi:10.1007/978-3-319-97283-1_19. ISBN 978-3-319-97283-1.
  6. а б Солдаты говорят, что им осточертела ложь. Радіо Свобода. 28 травня 2016. Архів оригіналу за 12 березня 2022.
  7. Интернет-расследователь Руслан Левиев: «В любой момент меня могут посадить» (рос.). ТВ2. 26 травня 2016. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020.
  8. Новосирия: Путин дал приказ? (рос.). Радіо Свобода. 27 вересня 2015. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016.
  9. Russian investigative reporter says he was attacked in Moscow (англ.). Reuters. 27 листопада 2019. Архів оригіналу за 12 березня 2022.
  10. а б Команда Conflict Intelligence Team закрила офіс у Москві і евакуювала персонал із Росії – Левієв (укр.). Радіо Свобода. 6 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022.
  11. "Солдаты говорят, что им осточертела ложь". Радио Свобода (рос.). Процитовано 4 січня 2023.
  12. а б в ИНТЕРНЕТ-РАССЛЕДОВАТЕЛЬ РУСЛАН ЛЕВИЕВ: «В ЛЮБОЙ МОМЕНТ МЕНЯ МОГУТ ПОСАДИТЬ» — Агентство ТВ-2 — актуальные новости в Томске сегодня. web.archive.org. 28 жовтня 2020. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 4 січня 2023.
  13. Спецназ, контрактники, волонтеры: российские экспедиционные войска в сирийской операции (PDF) (російська) . 1 грудень 2017. Процитовано 04.01.2023.
  14. Команда Conflict Intelligence Team закрила офіс у Москві і евакуювала персонал із Росії – Левієв. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 січня 2023.
  15. Fainberg S. (2017). Russian Spetsnaz, Contractors and Volunteers in the Syrian Conflict (PDF). Institut français des relations internationales. с. 12. ISBN 978-2-36567-782-0. Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  16. 'In The Convoy With The Buk': An Open-Source Investigator Follows The MH17 Trial (англ.). Радіо Свобода. 11 червня 2021. Архів оригіналу за 10 березня 2022.
  17. Новый доклад Bellingcat по MH17: доставка "Бука" и отставной офицер РФ (рос.). Фокус. 3 березня 2017. Архів оригіналу за 24 лютого 2022.
  18. Британская полиция обвинила третьего россиянина в отравлении Скрипалей (рос.). Deutsche Welle. 21 вересня 2021. Архів оригіналу за 29 листопада 2021.
  19. "Стечение обстоятельств". Как власти Беларуси закрывают дела и суды о гибели людей на протестах (рос.). BBC. 19 лютого 2021. Архів оригіналу за 11 березня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]