Підводні човни проєкту 671РТ «Сьомга»

Підводні човни проєкту 671РТ «Сьомга»
Під прапором СРСР СРСР
Спуск на воду 1972-1978 рр (човнів)
Виведений зі складу флоту 1991—1997 рр
Проєкт
Тип ПЧ Підводний човен атомний торпедний
Розробник проєкту СПМБМ «Малахіт»
Головний конструктор Чернишов Г. М.
Класифікація НАТО Victor-II
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 11,7 вузлів (22 км/год)
Швидкість (підводна) 31,7 вузлів (61 км/год)
Робоча глибина занурення 320 м
Гранична глибина занурення 400 м
Автономність плавання 60 діб
Екіпаж 88 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 101,8 м
Ширина корпусу найб. 10,8 м
Середня осадка (по КВЛ) 7,3 м
Водотоннажність надводна 4673 т
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
Носові: 2 ТА калібру 650-мм (торпед), 4 ТА калібру 533-мм
Ракетне озброєння «Вьюга-53» і «Вьюга-65» як боєприпаси до торпедних апаратів.

Підводні човни проєкту 671РТ «Сьомга» — серія радянських атомних підводних човнів (ПЧАТ). Побудовано і передано флоту 7 човнів цього проєкту. Є модифікацією проєкту 671 «Йорш». Чотири човни будувалися в м. Горькому, а три — у Ленінграді. Проєкт вирізнявся наявністю низьких шумів. Усі човни проєкту несли службу на Північному флоті.

Енергетичне обладнання[ред. | ред. код]

Дві паровиробні установки ОК-300 сумарною потужністю 31 000 к. с.: Два водо-водяних реактори ВМ-4 тепловою потужністю 72 МВт, цикл перезавантаження реакторів — 8 років. Чотири парогенератори ПГ-4Т. Один багатолопастний гвинт. Дизель-генератор 460 кВт.

Сучасний статус і перспективи[ред. | ред. код]

Усі човни проєкту були виведені зі складу флоту у 1991—1997 роках.

Представники[ред. | ред. код]

Назва Заводський номер Закладений Спущений на воду Прийнятий флотом Виведений з флоту
К-387 801 2 квітня 1971 2 вересня 1972 30 грудня 1972 4 серпня 1995
К-371 802 27 лютого 1973 30 липня 1974 29 грудня 1974 31 липня 1996
К-495 01621 28 вересня 1974 26 серпня 1975 30 грудня 1975 31 липня 1996
К-513 01625 22 липня 1975 21 серпня 1976 27 грудня 1976 30 червня 1993
К-467 803 19 листопада 1974 7 травня 1976 29 грудня 1976 4 червня 1996
К-488 804 15 грудня 1976 8 жовтня 1977 29 жовтня 1978 30 червня 1993
К-517 01627 23 березня 1977 24 серпня 1978 31 грудня 1978 30 червня 1993
  • К-505 — закладений у січні 1975 року; не добудовувався, розібраний на стапелі

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • В. П. Кузин, В. И. Никольский «Военно-Морской Флот СССР 1945—1991» ИМО Санкт-Петербург 1996
  • Справочная информация из С. С. Бережной «Атомные подводные лодки ВМФ СССР и России» МИА № 7 2001.
  • В. Е. Ильин, А. И. Колесников «Подводные лодки России: Иллюстрированный справочник» ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ» 2002.
  • «История отечественного судостроения» т.5 Санкт-Петербург Судостроение 1996
  • Подводные лодки России Том 4, часть 1. ЦКБ МТ «Рубин» СПб. 1996.
  • Справочная информация из С. С. Бережной «Атомные подводные лодки ВМФ СССР и России» МИА № 7 2001.
  • Ю. В. Апальков: Подводные лодки советского флота 1945—1991, том I. 2009, ISBN 978-5-903080-55-7.
  • Н. В. Усенко, П. Г. Котов, В. Г. Реданский, В. К. Куличков: Как создавался атомный подводный флот Советского Союза. С-Пб 2004, ISBN 5-89173-274-2