606
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 606 DCVI |
| Ab urbe condita | 1359 |
| Ассирійський | 5356 |
| Бенгальський | 13 |
| Берберський | 1556 |
| Бірманський | −32 |
| Буддистський | 1150 |
| Візантійський | 6114–6115 |
| Вірменський | 55 ԹՎ ԾԵ |
| Голоценовий | 10606 |
| Ера Селевкідів | 917/918 AG |
| Ефіопський | 598–599 |
| Єврейський | 4366–4367 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 662–663 |
| - Шака самват | 527–528 |
| - Калі Юґа | 3706–3707 |
| Іранський | 16 BP – 15 BP |
| Ісламський | 17 BH – 16 BH |
| Китайський | 乙丑年 (деревяний бик) 3303 або 3096 — до — 丙寅年 (вогняний тигр) 3304 або 3097 |
| Коптський | 322–323 |
| Корейський | 2939 |
| Тайванський | 1306 до РК 民前1306年 |
| Тайський сонячний | 1148–1149 |
| Юліанський | 606 DCVI |
| Яванський | 495–496 |
| Японський | — |
Раннє Середньовіччя. Триває чума Юстиніана. У Східній Римській імперії продовжується правління Фоки. Лангобарди частково окупували Італію і утворили в ній Лангобардське королівство. Франкське королівство розділене між правителями з династії Меровінгів. Іберію займає Вестготське королівство. В Англії триває період гептархії. Авари та слов'яни утвердилися на Балканах. Центр Аварського каганату лежить у Паннонії.
Китай об'єднаний під правлінням династії Суй. Індія роздроблена. В Японії триває період Ямато. У Персії править династія Сассанідів. Степову зону Азії та Східної Європи контролює Тюркський каганат, розділений на Східний та Західний.
На території лісостепової України в VII столітті виділяють пеньківську й празьку археологічні культури. У VII столітті продовжилося швидке розселення слов'ян. У Північному Причорномор'ї співіснують різні кочові племена, зокрема кутригури, утигури, сармати, булгари, алани, авари, тюрки.
Події[ред. | ред. код]
- Розпочалося 40-річне правління Харші, держава якого з часом займала всю північ Індії.
- У Китаї запроваджено систему літературних конкурсів на заміщення посад.
Народились[ред. | ред. код]
Померли[ред. | ред. код]
- Сабініан, Папа Римський.