55-й стрілецький корпус (СРСР)

55-й стрілецький корпус
55-й стрелковый корпус
На службі серпень 1939 — 10 липня 1940
березень — 22 вересня 1941
14 червня 1943 — 8 червня 1945
Країна СРСР СРСР
Вид Прапор Червоної армії РСЧА
Тип Піхота стрілецькі війська
Роль загальновійськове об'єднання
Чисельність стрілецький корпус
У складі Харківський військовий округ
Південний фронт
9-та армія
Одеський військовий округ
Південний фронт
4-й Український фронт
1-й Український фронт
Гарнізон/Штаб Тирасполь, Вінниця
Війни/битви

Німецько-радянська війна

Командування
Визначні
командувачі
Кірюхін М. І.
Коротеєв К. А.

55-й стрілецький корпус (рос. 55-й стрелковый корпус, 55-й ск) — оперативно-тактичне військове об'єднання, стрілецький корпус Червоної армії, який існував з перервами в період з серпня 1939 до травня 1945 року.

Історія об'єднання[ред. | ред. код]

1-ше формування[ред. | ред. код]

У серпні 1939 року почалося формування управління корпусу та корпусних частин у Харківському військовому окрузі. У червні — липні 1940 року корпус брав участь у вторгненні Червоної армії до Бессарабії. З військ ОдВО, поповнених за рахунок з'єднань та частин КОВО, ХВО і ПвКВО, була розгорнута 9-та армія (штаб в Гроссулово — нині Велика Михайлівка) у складі 7-го, 35-го, 37-го, 55-го стрілецьких і 5-го кавалерійського корпусів. 10 липня 1940 року управління 9-ї армії розформовано й відповідно управління корпусу передало свої дивізії управлінню 14-го стрілецького корпусу і вибуло м. Тирасполь, де розпочалося формування управління корпусу та корпусних частин 2-го механізованого корпусу.

2-ге формування[ред. | ред. код]

Німецько-радянська війна[ред. | ред. код]

Вдруге 55-й стрілецький корпус сформований у березні 1941 року у Вінниці. На початок німецько-радянської війни корпус (130-та, 169-та та 189-та стрілецька дивізії, 268-й окремий батальйон зв'язку, 254-й окремий саперний батальйон, 207-й і 437-й корпусні артилерійські полки, 4-та протитанкова бригада РГК) був у складі військ Одеського військового округу. Вже після початку операції «Барбаросса», Південний фронт у складі 9-ї і 18-ї армій, 9-го Особливого, 55-го і 7-го стрілецьких корпусів та частин фронтового підпорядкування був остаточно розгорнутий у визначеній фронтовій зоні відповідальності.

Після поразки в операції «Мюнхен» війська Південного фронту відступили на рубіж старого радянсько-румунського кордону поздовж Дністра, де перейшли до оборони. 18-та армія (18-й механізований корпус, 17-й і 55-й стрілецькі корпуси) генерал-лейтенанта Смирнова А. К. відійшли на рубежі Гайсин — Ладижин — Тростянець — Ободівка — Чечельник — Ольгопіль і зайняли Могилів-Подільський УР.

3-тє формування[ред. | ред. код]

Командування[ред. | ред. код]

1-ше формування:[ред. | ред. код]

2-ге формування:[ред. | ред. код]

3-тє формування:[ред. | ред. код]

Склад[ред. | ред. код]

1-ше формування:[ред. | ред. код]

17 жовтня 1939 20 червня 1940
147-ма сд
25-та сд
74-та сд
116-та сд

2-ге формування:[1][ред. | ред. код]

22.06.1941 01.07.1941 10.07.1941 01.08.1941
130-та сд
169-та сд
189-та сд

3-тє формування:[2][ред. | ред. код]

01.07.1943 01.09.1943 01.10.1943 01.11.1943 01.01.1944 01.04.1944 01.05.1944 01.06.1944 01.11.1944 01.03.1945 01.04.1945 01.05.1945
33-тя гв.сд
86-та гв.сд
24-та сд
87-ма сд 87-ма сд
118-та сд
120-та сд
126-та сд
225-та сд
229-та сд
271-ша сд
285-та сд 285-та сд
291-ша сд
315-та сд
347-ма сд
387-ма сд 387-ма сд
414-та сд

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Исаев А. В. От Дубно до Ростова. — М.: АСТ; Транзиткнига, 2004.