465-та ракетна бригада (Білорусь)

465-та ракетна бригада
465 ракетная бригада
Нарукавний знак бригади
На службі 1992—дотепер
Країна  Білорусь
Базування м. Осиповичі
Командування
Поточний
командувач
полковник Андрей Емельянов

465-та ракетна бригада (465 РБр, в/ч 61732) — військове формування підпорядковане командуванню Сухопутних сил Збройних сил Білорусі.

Розташування бригади — город Осиповичи Могилівської області.

Історія[ред. | ред. код]

У складі ЗС СРСР[ред. | ред. код]

465-та ракетна бригада сформована 1 вересня 1988 року на підставі директиви Міністра оборони СРСР у Барановичах. До складу бригади ввійшли 308 і 490 окремі ракетні дивізіони. А 1 грудня 1991 року до них приєднався 587‑й ордн.

У складі ЗС Білорусі[ред. | ред. код]

1992 року бригада присягнула народу Білорусі.

В квітні 2005 року бригада переведена у населений пункт Цель в передмістя Осиповичів. В квітні до складу бригади ввійшов 383 окремий ракетний дивізіон з розформованої 22-ї ракетної бригади.

Станом на 2012 рік планувалося переоснащення бригади на сучасний російський ОТРК «Іскандер-Е».

В 2018 році бригада покинула своє місце дислокації в с. Цель й переведена до військового містечка в м. Осиповичі.

В 2019 році 383 окремий ракетний дивізіон бригади здійснив бойові пуски в рамках спільних білорусько-казахстанських командно-штабних навчань на полігоні Сари-Шаган (Казахстан).

1 лютого 2023 року МО РБ повідомило, що на самостійну експлуатацію бригада отримала оперативно-тактичний ракетний комплекс Іскандер.[1]

Озброєння[ред. | ред. код]

На озброєнні бригади знаходяться оперативно-тактичний ракетний комплекси «Точка» або «Точка-У», «Іскандер».

Командування[ред. | ред. код]

  • підполковник Валерій Чвей
  • полковник Олексій Ванкевич
  • полковник Віталій Анатолійович Салатін[2]
  • полковник Володимир Верещагін
  • полковник Дмитро Савіцький
  • полковник Андрей Емельянов

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Військові Білорусі почали експлуатацію ОТРК “Искандер”
  2. 465 ракетная бригада - участник акции ГАРНИЗОН!. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 29 листопада 2019.

Джерела[ред. | ред. код]