453
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 453 CDLIII |
| Ab urbe condita | 1206 |
| Ассирійський | 5203 |
| Бенгальський | −140 |
| Берберський | 1403 |
| Бірманський | −185 |
| Буддистський | 997 |
| Візантійський | 5961–5962 |
| Голоценовий | 10453 |
| Ера Селевкідів | 764/765 AG |
| Ефіопський | 445–446 |
| Єврейський | 4213–4214 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 509–510 |
| - Шака самват | 374–375 |
| - Калі Юґа | 3553–3554 |
| Іранський | 169 BP – 168 BP |
| Ісламський | 174 BH – 173 BH |
| Китайський | 壬辰年 (водяний дракон) 3150 або 2943 — до — 癸巳年 (водяний змій) 3151 або 2944 |
| Коптський | 169–170 |
| Корейський | 2786 |
| Тайванський | 1459 до РК 民前1459年 |
| Тайський сонячний | 995–996 |
| Юліанський | 453 CDLIII |
| Яванський | 338–339 |
Період падіння Західної Римської імперії. У Східній Римській імперії завершилося правління Пульхерії, розпочалося правління Маркіана. У Західній правління Валентиніана III, значна частина території окупована варварами, зокрема в Іберії утворилося Вестготське королівство, а Північну Африку захопили вандали. У Південному Китаї правління династії Лю Сун. В Індії правління імперії Гуптів. В Японії триває період Ямато. У Персії править династія Сассанідів.
На території лісостепової України Черняхівська культура. У Північному Причорномор'ї готи й сармати. Історики VI століття згадують плем'я антів, що мешкало на території сучасної України десь із IV сторіччя. З'явилися гуни, підкорили остготів та аланів й приєднали їх до себе.
Події[ред. | ред. код]
- Вождь гунів Аттіла помер після весілля з готською принцесою Ілдікою. Він планував новий похід на Константинополь з метою змусити Східну Римську імперію відновити виплату данини. Його володіння розділили між собою сини Елак, Денгизих та Ернак і розпочали боротьбу один з одним. Центром володінь гунів з часом стала сучасна територія України.
- Померла імператриця Східної Римської імперії Пульхерія. Імператором став її чоловік Маркіан.
- Королівство візіготів очолив Теодоріх II.