26-й піхотний полк (Австро-Угорщина)
| 26-й Угорський піхотний полк Шрайбера | |
|---|---|
 Печатка командування 26-го піхотного полку (1852—1910) | |
| На службі | 1717—1918 |
| Країна | .svg){kind=small} Священна Римська імперія → Австрійська імперія →.svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Вид |  Сухопутні війська |
| Тип | піхота |
| Штаб | Дьєр |
| Оборонець | Віктор Шрайбер |
| Кольори | |
| Марш | угор. „Csebogár-Induló“ (комп. Герман Достал) |
| Річниці | 31 жовтня, в річницю битви під Кальдьєро (1805) |
| Війни/битви | |
| Почесні найменування | Угорський |
26-й Угорський піхотний полк Шрайбера (нім. k. u. k. Ungarisches Infanterie Regiment „Schreiber“ Nr. 26) ― піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини.
Полк був сформований в 1717 році під назвою Піхотний полк Анспах (нім. Infanterie-Regiment Anspach).[1]
Штаби полку: Чеські Будейовиці (1873), Відень (1902), Дьєр (1903—1914). Округ поповнення: Естергом (№ 26), на території 5-го армійського корпусу.[2]
Полкове свято відзначалося 31 жовтня, в річницю битви під Кальдьєро (1805).[3]
Брав участь в Наполеонівських війнах, Семирічній війні, Австро-прусській війні, в придушені Угорської революції (1848—1849).
Під час Першої світової війни, полк воював в складі 1-ї армії проти італійців під Ізонцо, також під Любліном. Відбивав контратаку росіян під Пйотрковом. В часі Великодньої битви 1915 року, серед запеклих боїв, вони захищали Черешенські висоти.
В прориві під Горлицями полк завдав допоміжного удару на другорядному театрі бойових дій, а потім зустрів контратаку росіян на своїй ділянці біля Вісли. Під час Брусилівського наступу полк зміг утримати призначену ділянку місцевості лише ціною найбільших жертв, з 50-відсотковими втратами. У липні 1917 року полк брав участь у відбитті атаки Керенського, перебував в Лукавці в складі 2-ї армії, а потім був відправлений на італійський фронт у складі 11-ї армії. Підрозділ брав участь у битві при Асіаго.
- 1-й батальйон (1903―1905: Рогатиця; 1906―1914: Дьєр);
- 2-й батальйон (1903―1914: Дьєр);
- 3-й батальйон (1903―1914: Естергом);
- 4-й батальйон (1903―1914: Дьєр).
Національний склад (1914):
- 53 % — угорці;
- 38 % — словени;
- 9 % — інші національності.[2]
- 1717―1723: принц Карл Вільгельм Фрідріх;
- 1724―1736: фельдмаршал-лейтенант Генріх Фрайгер фон Мюффлінг;
- 1737―1750: фельдмаршал-лейтенант, граф Миколай Грюнне;
- 1751―1775: фельдцейхмейстер, граф Португало Антоніо Конде де Пуебла;
- 1776―1785: фельдцейхмейстер Франц Карл Фрайгер фон Ріссе;
- 1786: генерал-майор Йозеф Фрайгер де Берберек Аллвінці;
- 1786―1789: фельдцейхмейстер, граф Річард Д'Алтон;
- 1790―1802: фельдцейхмейстер Вільям Фрайгер фон Шредер;
- 1803―1813: фельдцейхмейстер Людвіг, принц Гогенлое-Бартенштейн;
- 1814: фельдцейхмейстер Вільгельм V Оранський;
- 1815―1840: фельдцейхмейстер Віллем I, перший король Нідерландів, великий герцог Люксембурзький;
- 1841―1843: король Вільгельм;
- 1844―1851: генерал-майор, ерцгерцог Фердинанд Карл Віктор Австрійський-Есте;
- 1852―1910: генерал-фельдцейхмейстер, великий князь Михайло Романов;
- 1910―1918: фельдцейхмейстер Віктор Шрайбер.
Другі почесні шефи:
- 1814―1815: фельдцейхмейстер Людвіг, принц Гогенлое-Бартенштейн;
- 1815―1817: фельдмаршал-лейтенант Йозеф фон Пфанцельтер;
- 1819―1844: фельдцейхмейстер Йоганн Філіп Фабер фон Еренбрайтштайн;
- 1844―1852: фельдмаршал-лейтенант Антон Шик фон Зігенбург;
- 1853―1887: фельдмаршал-лейтенант Йоганн фон Сьюзен.[3]
- 1859, 1865: полковник Георг барон фон Вальдштеттен;[4][5]
- 1873: полковник Філіп Грюнне;
- 1879: полковник Йоганн Фрайгер Абель фон Ліліенберг;[6]
- 1903: полковник Едуард Ріттер фон Швейцер;
- 1904―1905: полковник Франц Маренці фон Тальюно і Талгейт, маркграф Вал Оліола Фрайх фон Маренцфельдт та Шенек;
- 1906―1909: полковник Йозеф фон Вебер;[7]
- 1911―1913: полковник Йозеф Марк;
- 1914: полковник Лівій Борота фон Трстениць;[2][8]
У 1914 році полк входив до складу 65-ї піхотної бригади 33-ї піхотної дивізії.
-
Лейтенант 26-го піхотного полку -
Мундир гауптмана 26-го піхотного полку
_in_Paradeadjustierung.png)
| Ім'я | Ім'я в оригіналі | Роки життя | Місце народж. | Звання • посада • підрозділ | Період служби в полку | Додатково |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ангіал фон Сікабоні Діонісій[9] | Angyal von Sikabony Dionysius | 1875 р.н. | Секешфегерва | гауптман, прикомандирований до штабу 12-го піхотного полку | – | потрапив у російський полон |
| Ріва Еріх[10] | Riva Erich | – | – | оберлейтенант (капітан від 01.05.1917), командир роти | 16.02.1915 ― 11.1918 | – |
| Цельнер Еміль Франц[11] | Zellner Emil Franz | 03.12.1889 — 09.01.1946 | Голлабрунн | лейтенант (1911) | 1908 ― 01.01.1913 | – |
| Шмідт Геогр[12] | Schmidt Georg | 1887- † 03.01.1915 | – | єфрейтор титулярний капрал, 4 рота | – | – |
| Шварц Йоганн[12] | Schwarcz Johann | 1890- † 31.03.1915 | Крагуле | піхотинець, 7 рота | – | – |
| Шварц Лукас[12] | Schwarz Lukas | 1886 р.н. | Вельке Поле | резервіст | – | потрапив у полон |
- ↑ Infanterie-Regiment Nr. 26. hcvv.home.xs4all.nl. Процитовано 18 квітня 2025.
- ↑ а б в k.u.k. Infanterieregimenter. www.mlorenz.at. Процитовано 18 квітня 2025.
- ↑ а б Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegsmarine 1914 (Wien, 1914) | Könyvtár | Hungaricana. library.hungaricana.hu. Процитовано 18 квітня 2025.
- ↑ Regimental Commanders 1859. www.austro-hungarian-army.co.uk. Процитовано 18 квітня 2025.
- ↑ Regimental Commanders 1865. web.archive.org. 14 грудня 2018. Процитовано 18 квітня 2025.
- ↑ Austro-Hungarian Army - Regimental Commanders 1879. web.archive.org. 3 лютого 2012. Процитовано 18 квітня 2025.
- ↑ Austro-Hungarian Army - Regimental Commanders 1908. web.archive.org. 3 лютого 2012. Процитовано 18 квітня 2025.
- ↑ Infanterieregimenter der ö.u. Armee 1914. www.weltkriege.at. Процитовано 18 квітня 2025.
- ↑ Verlustliste: Verlustliste Nr. 436. -: Verlustliste Nr. 436., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1916. Процитовано 18 квітня 2025.
- ↑ Generalmajor Erich Riva - Lexikon der Wehrmacht. www.lexikon-der-wehrmacht.de. Процитовано 18 квітня 2025.
- ↑ Generalleutnant Emil Zellner - Lexikon der Wehrmacht. www.lexikon-der-wehrmacht.de. Процитовано 18 квітня 2025.
- ↑ а б в Verlustliste: Verlustliste Nr. 196. -: Verlustliste Nr. 196., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1915. Процитовано 18 квітня 2025.
Піхотні полки Збройних сил Австро-Угорщини | |||
|---|---|---|---|
| Піхотні полки Спільної армії |
|  | |
| Боснійсько-герцоговинські піхотні полки | |||
| Піхотні полки австрійського ландвера | |||
| Піхотні полки Королівського угорського гонведа |
| ||