2-й інтернаціональний легіон (Україна)

2-й Інтернаціональний Легіон оборони України
Нарукавний знак батальйону
Засновано2022
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
Чисельністьбатальйон
ГаслоVIRIBUS UNITIS - СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ
Війни/битвиРосійське вторгнення в Україну (2022)
Вебсайт2legion.com
Командування
Поточний
командувач		майор Якимович Олександр
Медіафайли на Вікісховищі

2-й Інтернаціональний Легіон оборони України — окремий батальйон спеціального призначення у складі Сухопутних військ Збройних Сил України.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Передумови

[ред. | ред. код]
Докладніше: Інтернаціональний легіон територіальної оборони України

27 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський звернувся до всіх громадян іноземних держав із закликом приєднатися до оборони України, захисту безпеки у Європі та світі, проти російських сил вторгнення.[2][3] 1 березня 2022 року Зеленський запровадив тимчасовий безвізовий режим для громадян іноземних держав, які бажають вступити до Інтернаціонального Легіону оборони України, крім громадян Росії.[4] Того ж дня Секретар РНБО Олексій Данілов заявив про велику кількість заявок від представників різних країн, які бажають прибути до України брати участь в Інтернаціональному Легіоні для захисту України від російських окупантів.[5]

Більшість урядів західних країн прихільно поставилися до намірів України формувати Інтернаціональний Легіон: у Німеччині заявили, що уряд не буде перешкоджати своїм громадянам їхати воювати, Нідерланди оголосили, що вступ до Інтернаціонального Легіону є законним, також це підтримали і Латвія, Ізраїль, Данія, Еквадор, Сполучене Королівство Великобританії, Франція, Чехія, Аргентина. Не зважаючі на застередження Уряду США своїм громадянам щодо відвідування України, станом на 3 березня понад 3000 американців виявили бажання воювати за Україну і доєднатися до лав Інтернаціонального Легіону.[6]

Інтернаціональний Легіон формувався у вигляді проекту, платформи, для формування окремих інтернаціональних легіонів ЗСУ.[1][7] Першим був створений 1-й Інтернаціональний Легіон оборони України у березні 2022 року і навесні прийняв участь у важких боях за Харків. Згодом були створені 2-й, 3-й і 4-й.[7][8]

1-ша інтернаціональна рота спеціального призначення

[ред. | ред. код]

Навесні 2022 року була сформована 1-ша інтернаціональна рота спеціального призначення у складі 1-ї окремої бригади спеціального призначення Сил Територіальної оборони ЗС України імені Івана Богуна.[9] Формування роти було доручено полковнику Руслану Мирошниченко, після завершення ним програми підготовки бойових груп зі складу батальйонів 112-ї окремої бригади ТРО ЗСУ, яку здійснювали у березні-квітні 2022 за допомогою британських інструкторів.[10][11][12] Роту, у кількості 86-ти добровольців, було сформовано за півтори місяці. [13] Командним складом роти стали англомовні українські офіцери і сержанти, у тому числі — найкращі випусники зазначеного вище весняного курсу для ТрО у Києві.[14][15][11][16][17] Майже половину роти складали представники Грузинського національного легіону — 42 добровольці з Сакартвело, а решта підрозділу були добровольці з інших країн. [18] В загалом, до складу роти увійшли добровольці майже 30-ти країн — України, Сакартвело, Білорусі, США, Великої Британії, Тайваню, Японії, Чехії, Польщі, Франції, Італії, і інших країн.[19]

30 червня 2022 року рота вийшла з Лисичанська, де до цього часу утримувала позиції в районі Заводу гумотехнічних виробів (ГТВ).[15] У липні рота вела бої за село Григорівка, у двох кілометрах від Сіверська, де особовий склад роти використовувався у якості мобільних розвідувально-диверсійних груп [20][21]. 24 липня рота повідомила про втрату 4-х бійців загиблими.[22]

Після боїв за Григорівку 1-ша Інтернаціональна рота спеціального призначення 1 ОБРСПП ім. Івана Богуна брала участь у боях за Бахмут та відзначилася сміливими штурмовими діями - результативними нальотами на окопи противника. [23][11][24][25] Про штурм ворожих позицій бійцями 1-ї Інтернаціональної роти в районі Бахмуту у жовтні 2022 року, більшість з яких були грузинські добровольці, голова Грузинського легіону Мамука Мамулашвілі 23 жовтня 2022 року зробив пост на своїй сторінці у Фейсбуці опублікувши відео цього штурму. [26]

У свому дописі у Фейсбуці від 27 березня 2025 року, полковник Руслан Мирошниченко, формувач 1-ї Інтернаціональної роти СпП, дає уточнення обставин того штурму, а саме: "На перших кадрах відео, ..., показана шалена атака бійців 1-ї інтернаціональної роти спеціального призначення 517-го батальйону 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна Сухопутних військ ЗС України у Веселій Долині під Бахмутом у жовтні 2022. До складу штурмової групи входили українці, грузини і білоруси. Штурмову групу в бій особисто вів командир саме цієї інтернаціональної роти українець капітан Сергій Ільницький, позивний Індія, який отримав важке поранення під час цього бою. Бій в окопі ведуть українці і грузини разом. Відео бою знімає з дрону українець Іван Пелих, позивний Муха, який одночасно координував по радіо дії танкового екіпажу. Доречі одним із сміливих відчайдушних штурмовиків, який впритул розстрілював росіян, був українській боєць з позивним Мех. Під час того бою загинув українець с позивним Зуб. В ті дні на позиції Дунай загинув білорус з позивним Жнець. Декілька грузинських героїв отримали поранення. Але ворога було знищено. Згодом герої того бою влилися до складу першої роти Альфа 2-го Інтернаціонального Легіону". [27] В своєму дописі у Фейсбуці від 30 квітня 2025 року Мирошниченко розповідає про бойовий шлях 1-ї Інтернаціональної роти спеціального призначення 1 ОБРСПП ім. Івана Богуна. [28]

Восени 2022 року залишки 1-ї Інтернаціональної роти було переміщено наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерала Олександра Сирського з 1 ОБРСПП ім. Івана Богуна до складу 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України, які стали організаційним ядром для формування першої роти спеціального призначення у складі 2-го Легіону.[29][30]

2-й Інтернаціональний Легіон оборони України

[ред. | ред. код]

До жовтня 2022 року 2-й Інтернаціональний Легіон оборони України не був у пріоритеті військового командування щодо формування і комплектування, перевага надавалася 1-му Інтернаціональному Легіону оборони України. Станом на вересень 2022 року 2-й Легіон складався з 4 осіб. Доручення на початок рекрутингу до 2-го Легіону було надано командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України полковнику Руслану Мирошниченко, після його обгрунтованої доповіді щодо доцільності формування 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України, а також шляхів його розвитку.[31][32][33][34]

У жовтні 2022 року почав формуватися 2-й Інтернаціональний Легіон оборони України у вигляді окремого батальйону спеціального призначення у безпосередньому підпорядкуванні Командуванню Сухопутних військ Збройних Сил України.[35][36] До кінця 2022 року було сформовано штаб, основні служби та половина першої роти спеціального призначення 2-го Легіону, основою якої стали ветерани 1-ї Інтернаціональної роти 1 ОБРСПП ім. Івана Богуна.[32][37]

Початковим концептом формування 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України було створення підрозділу, де перевагу у його комплектуванні надавалось би українцям, картвелам і білорусам — народам, які історично віками боряться за свою незалежність від російської імперії. Цей концепт було узгоджено полковником Русланом Мирошниченко з Головнокомандувачем Збройних Сил України генералом Валерієм Залужним під час їхньої особистої зустрічі у грудні 2022 року.[38] Ця концепція знайшла своє відображення і у символах першого історичного патчу 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України[39][40] і у риториці першого звернення командира 2-го Легіону до добровольців долучитися до останнього етапу визвольних змагань.[41]

В рамках визначення концепту підрозділу, полковником Мирошниченко, формувачем 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України, було досягнуто певних домовленостей з лідерами патріотичних рухів Білорусі і Сакартвело щодо комплектування легіону добровольцями.[42] Отже, на початкових етапах формування 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України до кінця 2022 - початку 2023 років ядром легіону стали українці, білоруси та грузини, представники народів, які століттями борються проти російської військової та культурної експансії. Згодом до них долучилися представники країн усього світу.[43][44][45]

2-й Інтернаціональний Легіон оборони України задумували як підрозділ спеціального призначення для виконання спеціальних завдань, отже, на початку 2023 року була сформована тактична група розвідки на базі 2-го Легіону зі ста людей, розвідники і контрдиверсійники, які вже 3 квітня 2023 року почали виконувати бойові завдання вздовж кордону з російською федерацією на територіях Чернигівської та Сумської областей України, а згодом — на території Курської області.[32][31][46][47][48][49][50][51]

У травні 2023 року було сформовано тактичну групу «Схід» 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України, яка з червня 2023 по липень 2024 виконувала бойові завдання у Серебрянському лісництві на Лиманському напрямку.[52][53][31][6]

Перший бій 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України у Серебрянському лісництві відбувся 25 червня 2023 року із штурмом ворожих позицій, який відбувався у взаємодії з штурмовими групами 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, в результаті чого легіонерам вдалося закріпитися на рубіжі та почати розбудову взводного опорного пункту (ВОП).[32][54][55][56]

Поступовий розвиток лінії оборони від ВОП до повноцінного батальйонного району оборони відбувався в умовах інтенсивних штурмів та щільного вогню важкої артилерії і РСЗВ з боку противника за рахунок поступового і поетапного прийняття відповідальності 2-м Легіоном за позиції, які фізично не могли більше утримуватися механізованою бригадою, в смузі якої працював 2-й Інтернаціональний Легіон оборони України, що забезпечило організацію стійкої оборони на цій ділянці фронту.[31][32][57][58] Вперше було створено історичний прецедент — стійке утримування батальйонного району оборони довжиною більше километру майже 14 місяців — інтернаціональним підрозділом Збройних Сил України, який одночасно поповнювався добровольцями і доукомплектовувався людьми, озброєнням і технікою.[6][59][31][30][58][60]

Батальйонний район оборони 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України, 29.06.2023 — 16.07.2024. [61]

Героїчне утримання батальйонного району оборони 2-м Інтернаціональним Легіоном оборони України, незважаючи на ведення оборони в тактично невигідних умовах постійних штурмів позицій Легіону з боку противника, одночасно у правий фланг і з фронту, з одночасним інтенсивним застосуваннями противником важкої артилерії і РСЗВ, дозволило 63-й окремій механізованій бригаді та суміжним підрозділам побудувати другу лінію оборони та недопустити прорив на цій ділянці.[32][62][63][64]

Після боїв за Серебрянське лісництво 2-й Інтернаціональний Легіон оборони України брав участь в боях за Терни, Часів-Яр та Покровськ, не здавши жодної позиції. Під час боїв за Часів Яр підрозділи 2-го Легіону застосовувалися для штурмових дій. В боях за Покровськ піхота 2-го Легіону декілька місяців стійко тримала три посадки і відбила одинадцять штурмів. [31][65]

На квітень 2025 року в 2-му Інтернаціональному Легіоні оборони України несуть службу добровольці з понад 30 країн світу — українці, картвели, білоруси, молдавани, азербайджанці, латиші, естонці, литовці, поляки, чехи, словаки, бразильці, колумбійці, аргентинці, чилійці, перуанці, парагвайці, португальці, іспанці, італійці, британці, американці, австралійці, новозеландці, голандці, бельгійці, французи, німці, фіни, шведи, данці, норвежці, представники Фарерських островів, японці, тайванці, Шри-Ланкійці, ізраільтяне і ливанці. Станом на весну 2025 року, переважна більшість добровольців 2-го Легіону це українці і представники країн Латинської Америки. Суть інтернаціонального легіону полягає у поєднанні в одному підрозділі добровольців-українців і добровольців з інших країн, обєднаних одними цінностями боротьби зі злом. [31][66]

Іновації

[ред. | ред. код]

Управління

[ред. | ред. код]

За ініціативи начальника розвідки Тактичної групи "Схід" 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України, під час боїв за Серебрянське лісництво, було створено позаштатний орган управління - Центр управління польотами (ЦУП), функцією якого було координація дій екіпажів аеророзвідки і корегування. Задача ЦУП - забезпечити безперебійне спостередження за переднім краєм для унеможливлення непомітного просування противника в бік позицій Легіону. Створення ЦУП надало можливості суттево поліпшити координацію між командним пунктом, екіпажами БПЛА та розрахунками мінометів і автоматичних гранатометів, що, у свою чергу, дозволило своєчасно виявляти штурмові групи противника та знищувати їх вогнем мінометних розрахунків 2-го Легіону. Пізніше, ЦУП було трансформовано в Пункт управління розвідки (ПУР). Пункт управління розвідки 2 Інтернаціонально легіону — це комунікативний хаб. Сюди стікається інформація від розвідки, від ударних дронів, від РЕР. Він потрібен для того, щоб зібрати інформацію про ворога, проаналізувати її та довести до командування. Завдання ПУРа — надати максимально об’єктивну та повну інформацію командиру для прийняття рішення. [67]

Взвод інженерів БПЛА

[ред. | ред. код]

З метою інженерно-технічного забезпечення та супроводження безпилотної авіації у 2-му Інтернаціональному Легіоні оборони України у період червень-серпень 2023 року, під час боїв за Серебрянське лісництво, було сформовано позаштатну групу інженерів БПЛА, яка згодом трансформувалася у повноцінний взвод інженерів БПЛА. Основна задача підрозділу - доопрацювати, переробити та перепрограмувати отримані дрони під поточні потреби та реалії бойових дій, що включає в себе: часткову, а бо повну (глибоку) технічну модернізацію дрону та його польові випробування до передачі апарату до бойового підрозділу. В задачі взводу входить й ремонт пошкоджених дронів і пошук іноваційних рішень їх удосконалення. [68]

Стабілізаційний пункт

[ред. | ред. код]

За ініціативою начальника медичної служби 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України, під час боїв за Серебрянське лісництво, було створено позаштатний стабілізаційний медичний пункт переднього краю, який фактично був єдиним пунктом для стабілізації стану поранених в смузі оборони 63-ї омбр в 15-ти хвилинах їзди від лінії бойового зіткнення (ЛБЗ), що забезпечило рятування життів як бійців 2-го Легіону так і поранених бійців 63-ї омбр і всіх суміжних підрозділів. Пізніше, під час боїв за Терни, Часів-Яр і Покровськ, 2-м Легіоном завжди розгортався стабілізаційний пункт максимально близько до ЛБЗ. [69]

Командування

[ред. | ред. код]

Перспективи розвитку

[ред. | ред. код]

У своєму інтерв'ю телеканалу "ВІТА" у листопаді 2024 року Руслан Мирошниченко наголосив на доцільності формування інтернаціонального полку, або бригади. «Легіон — це одна філософія, підходи, культура. І ним має бути або один полк, або одна бригада. Сьогодні це окремі підрозділи зі своїми культурами, традиціями, філософією. А має бути все єдине, відповідно до натівських стандартів. Це призведе до посилення оборони України», — каже Руслан Мирошниченко. [71][72]

Втрати

[ред. | ред. код]
  • 7 липня 2022 — Олефіренко Євген Валерійович («Елвіс»), українець. Загинув у бою за Григорівку.[73][74][75]
  • липень 2022 — Люк Луцишин, американець. Загинув у бою за Григорівку.[22][76]
  • липень 2022 — Браян Янг, американець. Загинув у бою за Григорівку.[22][76]
  • липень 2022 — Еміль-Антуан Руа-Сіруа, канадець. Загинув у бою за Григорівку.[22]
  • липень 2022 — Едвард Селандер Патріньяні, швед. Загинув у бою за Григорівку.[22]
  • червень 2023 — Володимир Ярославович Тріщ, українець. Загинув у бою за Серебрянське Лісництво. [77][78]
  • червень 2023 — Асман Тарланов, азербайджанець. Загинув у бою за Серебрянське Лісництво. [79]
  • жовтень 2023 — Девід Батурин, американець українського походження. Загинув у бою за Серебрянське Лісництво. [80]
  • грудень 2023 — Юрій Анатолійович Савчук, українець. Загинув у бою за Серебрянське Лісництво. [81][82]
  • травень 2024 — Денис Володимирович Карпенко, українець. Загинув у бою за Серебрянське Лісництво. [83][84]
  • червень 2024 — Хвіча Гвінджішвілі, грузин. Загинув у бою за Серебрянське Лісництво. [85]
  • липень 2024 — "Сальмо", колумбієць. Загинув у бою за Серебрянське Лісництво. [86]
  • липень 2024 — Андрій Володимирович Костельний, українець. Загинув у бою за Серебрянське Лісництво. [87][88]
  • липень 2024 — Джеймс Вілтон, британець. Загинув у бою за Серебрянське Лісництво. [89]
  • липень 2024 — Томаш Марцін Сенкала, поляк. Загинув у бою за Серебрянське Лісництво. [90]
  • січень 2025 — Марія Зайцева, білоруська. Загинула у бою за Покровськ. [91][92]

Традиції

[ред. | ред. код]

Символіка

[ред. | ред. код]

Перший історичний патч 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України[93]

[ред. | ред. код]
Полковник Руслан Мирошниченко та генерал Валерій Залужний під час узгодження концепту формування 2-го інтернаціонального легіону оборони України[94]

На першому нарукавному знаку 2-го інтернаціонального легіону оборони України було зображено три прапори: Революційний прапор ОУН (бойовий прапор борців за свободу України), прапор Грузії і Біло-червоно-білий прапор (прапор вільної Білорусі). Це відображало національний склад 2-го інтернаціонального легіону оборони України на початковому етапі формування, який здебільшого складався на той час з добровольців з України, Грузії (Сакартвело) та Білорусі. Напис лат. Viribus Unitis означає «Спільними зусиллями».[40][39][10]

Бойовий Патч Легіону

[ред. | ред. код]

У червні 2023 року командування 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України затвердило новий нарукавний знак, який, за рішенням командира Легіону, отримав статус - Бойового Патчу Легіону. [95] Право на носіння Бойового Патчу Легіону доброволець має після гідного виконання ним першого бойового завдання на передньому краї.[96][34][97] Бойовий Патч Легіону виконаний у двох кольорах — червоно-чорні кольори бойового прапора борців за свободу України. Також є польова версія Бойового Патчу Легіону у кольорі оливи. На нарукавному знаку зображено стилізований римський шолом та спис воїна-легіонера, який символізує добровольців зі всього світу, які долучилися до Сил оборони України і протидіють агресії Російської Федерації. Легіонери повстали на захист демократичних цінностей, які намагається знищити Росія, здійснюючи акти агресії і терору по всьому світу. Спис — традиційний символ війни, його пов'язують з високою військовою доблестю, мужністю, честю, гідністю. Це сила єдиної мети і чіткого напрямку, подолання будь-яких перешкод, здатність заради блага інших досягати великих звершень. Над воїном-легіонером напис лат. Viribus Unitis, що означає «Спільними зусиллями».[98][59]

  • Патч 1-ї інтернаціональної роти СпП
    Патч 1-ї інтернаціональної роти СпП
  • Перший патч 2 ІЛ
    Перший патч 2 ІЛ
  • Поточний патч 2 ІЛ
    Поточний патч 2 ІЛ

Хоругва Легіону

[ред. | ред. код]

Восені 2023 року, під час боїв за Серебрянське лісництво, було виготовлено Хоругву Легіону для підняття бойового духу легіонерів, яких об'єднують лицарські традиції українського козацтва, яке боролося за Свободу України. Хоругва —старовинний бойовий прапор і є символом військового об'єднання. [99] Хоругва 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України має вигляд збільшеного Бойового Патчу Легіону у червоно-чорних кольорах бойового прапора борців за свободу України з держаком-корогвищем у вигляді спису із сталевим кованим вістрям. Цінності та естетика козацтва є формуючим імперативом Легіону, тому урочисті події проводяться обов’язково за присутності Хоругви на чолі з його командиром і з урочистими козацькими тулумбасами, що були зроблені Євгеном Квасковим, випусником Національного університету «Києво-Могилянська академія», громадським активістом, учасником Революції Гідності, який загинув в боях за Бахмут. [34]

Хоругва 2-го Інтернаціонального Легіону і козацькі тулумбаси

Присяга

[ред. | ред. код]

Відповідно до пункту 6 Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства, іноземці, які вперше приймаються на військову службу до Збройних Сил України, беруть офіційне зобов'язання щодо неухильного дотримання Конституції, законів України та сумлінного виконання обов'язків військової служби. У 2-му Інтернаціональному Легіоні оборони України, акт прийняття такого зобов'язання іноземними добровольцями здійснюється одночасно і в одному строю з добровольцями-українцями громадянами України, які складають Присягу на вірність народові України , що надає цій події урочистості та символізує єдність добровольців різних національностей. Цю традицію було започатковано 16 червня 2022 року за часів формування 1-ї Інтернаціональної роти СпП 1-ї обр СпП. [100]

Військова присяга добровольців 1-ї Інтернаціональної роти 1-ї обр СпП Сил ТрО ЗСУ 16.06.2022

Вшанування

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

14 березня 2025 року 2-й інтернаціональний легіон оборони України було нагороджено колективною відзнакою громадського визнання «За нашу і вашу Свободу».[101]

Фото-виставка "2-Інтернаціональний Легіон: естетика бойового братерства"

[ред. | ред. код]

У період з 24 вересня по 23 жовтня 2024 року у Культурно-мистецькому центрі Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбулася перша фото-виставка «2-й Інтернаціональний легіон: естетика бойового братерства». [102][34] Автор виставки – воїн 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України, фотограф, перекладач, журналіст, представник України в Європейському Культурному Парламенті Олександр Заклецький. [103] Експозиція складається із трьох десятків робіт, кожна з яких розповідає невелику історію з життя і побуту добровольців із понад 30 країн світу, які захищають Україну. Автор планував проєкт не про ведення бойових дій чи окремі персоналії, не намагався описати бойові дії одного з українських підрозділів – він ставив перед собою значно глибшу мету: – Я задумав ці фотографії скоріше як рефлексії на класичні картини, що зображували лицарське життя, тому в них більше статики, ніж динаміки. Та подекуди спочатку непомітні деталі розповідають про нову естетику, яка народжується у колі таких військових братерств, – наголосив Олександр Заклецький. Друга виставка проходила з 26 грудня 2024 року до 5 січня 2025 рр. у м. Львів в Центрі інтелектуального мистецтва Меркурій (ЦІММ). [104][105] Третя виставка відкрита з 27 квітня до 11 травня 2025 року в артпросторі Ваґабундо в Івано-Франківську. На відміну від попередніх виставок у Києві і Львові, третя виставка представлена у розширеному форматі, адже вона демонструє не тільки фотографії, але й особисті речі і історії загиблих героїв 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України. [106][107][108]

Виставка "FOR FREEDOM"

[ред. | ред. код]

28 лютого 2025 року у Національному музеї історії України у Другій світовій війні, на третю річницю звернення Президента України до добровольців вільного світу приєднатися до захисту України[109], відбулося відкриття виставки «FOR FREEDOM», яку присвячено всім іноземним добровольцям, які зі зброєю в руках брали і беруть участь у відсічі неспровакованої збройної агресії російської федерації проти України. «FOR FREEDOM» — спільний проєкт Музею війни та Фундації Ромулуса Везермана. [110][111] Декілька стендів присвячено бійцям 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України. [112]

Про добровольців 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України

[ред. | ред. код]
  • "Індія", заступник командира батальйону по бою [113]
  • "Ден", водій-механик переднього краю [114]
  • Іван Пелих, син Ігоря Пелиха, командир взводу БПЛА[115][116]
  • «Ківі», жінка бойовий медик з Нової Зеландії.[117][118][119][120]
  • «Механ», ветеран Майдану і російсько-української війни з 2014[121][122]
  • «Чілі», командир взводу БПЛА[123]
  • DW про колумбійськиї добровольців[124]
  • Отець Макарій, військовий капелан[125]
  • «Парадокс», водій М113 медичної евакуації переднього краю[126][127][128]
  • «Халк», інструктор батальйону про специфіку організації підготовки[129]
  • «Енгельс», начальник медичної служби[69]
  • "Кощей", стрілок роти Альфа [130]
  • "Джойс", сержант з МТЗ роти Чарлі [131][132]
  • "Єшуа", штурмовик роти Чарлі [133][134][135]
  • "13-й", штурмовик роти Альфа [136]
  • "Танос", штурмовик роти Чарлі [137]
  • "Сіму", штурмовик роти Чарлі [138]
  • "Тоні", командир відділення роти Чарлі [139]
  • Андрій, пілот FPV дрону [140]
  • Ребейро, пілот БПЛА [141]
  • "Одисея", снайпер [142]
  • Добровольці 2-го Легіону про свій підрозділ [143]
  • DW про мотивацію добровольців 2-го Легіону [144]
  • Документальний фільм "Щит Європи" про бійців 2-го Легіону[145]
  • Добровольці про свою мотивацію воювати за Україну [146][3]
  • Телеканал 2+2 про мотивацію іноземних добровольців [147]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

На початку серпня 2022 року полковник Руслан Мирошниченко, на той час заступник командира 517-го окремого батальйону спеціального призначення 1 ОБРСПП ім. Івана Богуна, боєць 1-ї Інтернаціональної роти спеціального призначення 1 ОБРСПП ім. Івана Богуна Станіслав Коваль, і родичі загиблого лейтенанта Олефіренко Євгена передали до Центральної дитячої бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка книги, врятовані лейтенантом Олефіренко з 25-ї Новодружанської школи м. Лисичанськ Луганської області у червні 2022 року під час боїв за Лисичанськ. Серед тих книг був і унікальний мальопис - комікс "Протистояння. Червоний терор", присвячений подіям Української революції 1917-1920 років. На примірнику коміксу представники Інтернаціональної роти і родичі Євгена залишили свої підписи й побажання для бібліотеки та читачів. [148]

Комікс "Протистояння. Червоний терор" [149] створено художником Олександром Корешковим та продюсером студії коміксів Spring Comics Максимом Курінним, та виданий Державним підприємством "Центр захисту інформаційного простору України" на запит Міністерства інформаційної політики України у 2019 році для проведення просвітницьких заходів з дітьми. [150]

Такі просвітницькі заходи і творчі зустрічі авторів коміксу "Протистояння. Червоний терор" з учнями середніх шкіл Луганської і Донецької області, Чернигівської області і м. Києва організовувалися у 2020 - 2021 рр. відділом цивільно-військового співробітництва штабу Сухопутних військ Збройних Сил України у співпраці з Державним підприємством "Центр захисту інформаційного простору України Міністерства інформаційної політики України. [151][152][153]

Цікавим співпадінням є те, що відділом цивільно-військового співробітництва штабу Сухопутних військ Збройних Сил України у ті часи керував полковник Мирошниченко [154][155], який згодом, у 2022 році очолить формування 1-ї Інтернаціональної роти.

У листопаді 2020 відбулася унікальна інтерактивна онлайн-зустріч авторів коміксу «Протистояння.Червоний терор» з учнями 12 шкіл з 9 областей України, у тому числі Луганської і Донецької областей, яку було організовано відділом цивільно-військового співробітництва штабу Сухопутних військ Збройних Сил України, Державним підприємством "Центр захисту інформаційного простору України" Міністерства інформаційної політики України та Медіа-лабораторією Міністерства освіти і науки України. В рамках організації цього заходу у 2020 році до 25-ї Новодружанської школи м. Лисичанськ і потрапили комікси «Протистояння.Червоний терор», примірники якого було врятовано з руїн 25-ї школи у червні 2022 року лейтенантом Олефіренко Євгеном і бійцями 1-ї Інтернаціональної роти спеціального призначення 1 ОБРСПП ім. Івана Богуна. [156]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Офіційний сайт Інтернаціонального легіону оборони України. ildu.mil.gov.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2025.
  2. ↑ Звернення до громадян іноземних держав, які прагнуть допомогти Україні у її боротьбі проти російської агресії — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 21 лютого 2025. Процитовано 6 квітня 2025.
  3. ↑ а б «Приєднуйся до хоробрих!»: Інтернаціональний легіон України відзначає триріччя та закликає до лав. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 30 квітня 2025.
  4. ↑ Перші члени Інтернаціонального легіону незабаром прибудуть в Україну – Данілов. www.ukrinform.ua (укр.). 1 березня 2022. Процитовано 27 квітня 2025.
  5. ↑ Перші бійці Інтернаціонального легіону вже невдовзі прибудуть до України – Данілов. ТСН.ua (укр.). 1 березня 2022. Процитовано 27 квітня 2025.
  6. ↑ а б в г «Захищати Україну треба так, ніби це твоя сестра чи брат»: як іноземці об'єдналися в Легіон, який боронить Донеччину та Луганщину. vchasnoua.com (укр.). 6 грудня 2024. Процитовано 3 квітня 2025.
  7. ↑ а б БЕЛСАТ NEWS (20 березня 2023). Нават адзін беларус – гэта вялікая каштоўнасць: камандзір інтэрнацыянальнага легіёну ва Украіне. Процитовано 27 квітня 2025 — через YouTube.
  8. ↑ Бійці інтернаціональних легіонів оборони України отримали нагороди за мужність у боях проти російських загарбників. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2025.
  9. ↑ «Війна показує людську сутність». Як на Волині перепочиває і тренується бригада ім. Івана Богуна. Волинські новини. 7 квітня 2025. Процитовано 26 квітня 2025.
  10. ↑ а б Руслан Мирошниченко, позивний Санта, командир 2-го Інтернаціонального Легіону. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2025.
  11. ↑ а б в «Найкоротша відстань до ворога у мене була пів метра», – Олександр, позивний «Механік». www.ukrinform.ua (укр.). 6 березня 2023. Процитовано 29 квітня 2025.
  12. ↑ Марічка Падалко (5 березня 2025). СИН ЛЕГЕНДИ Ігоря ПЕЛИХА ІВАН. Уперше про ЗАГИБЕЛЬ батька, несправедливість та бізнес на ВІЙНІ. Процитовано 10 травня 2025 — через YouTube.
  13. ↑ Телеканал ВІТА (3 грудня 2024). 2 Інтернаціональний Легіон оборони України — пліч-о-пліч з українськими бійцями. Процитовано 10 травня 2025 — через YouTube.
  14. ↑ Телеканал ВІТА (3 грудня 2024). 2 Інтернаціональний Легіон оборони України — пліч-о-пліч з українськими бійцями. Процитовано 27 квітня 2025 — через YouTube.
  15. ↑ а б Руслан Мирошниченко, позивний Санта, командир 2-го Інтернаціонального Легіону. www.ukrinform.ua (укр.). 9 жовтня 2024. Процитовано 3 квітня 2025.
  16. ↑ 2 Інтернаціональний Легіон оборони України (8 березня 2023). Історія бійця 2 Інтернаціонального Легіону: Мех. Процитовано 30 квітня 2025 — через YouTube.
  17. ↑ Марічка Падалко (5 березня 2025). СИН ЛЕГЕНДИ Ігоря ПЕЛИХА ІВАН. Уперше про ЗАГИБЕЛЬ батька, несправедливість та бізнес на ВІЙНІ. Процитовано 10 травня 2025 — через YouTube.
  18. ↑ Руслан Мирошниченко, позивний Санта, командир 2-го Інтернаціонального Легіону. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 10 травня 2025.
  19. ↑ «Війна показує людську сутність». Як на Волині перепочиває і тренується бригада ім. Івана Богуна. Волинські новини. 7 квітня 2025. Процитовано 27 квітня 2025.
  20. ↑ Іван Пелих: «Цей американець мені сказав: "Я три роки провів в Афганістані, але в Григорівці уперше був на полі бою, де танк не на моєму боці"» | Український тиждень (укр.). 8 серпня 2022. Процитовано 29 квітня 2025.
  21. ↑ Бійці першої інтернаціональної роти спецпризначення ведуть бої за село Григорівка на Донеччині. ВIДЕО. censor.net. 9 серпня 2022.
  22. ↑ а б в г д У боях за Сіверськ загинули чотири іноземці з Інтернаціонального легіону. ГЛАВКОМ (укр.). 24 липня 2022. Процитовано 26 квітня 2025.
  23. ↑ Другий Інтернаціональний Легіон Оборони України. 2legion.com. Процитовано 29 квітня 2025.
  24. ↑ 2 Інтернаціональний Легіон оборони України (8 березня 2023). Історія бійця 2 Інтернаціонального Легіону: Мех. Процитовано 30 квітня 2025 — через YouTube.
  25. ↑ Ukrinform (8 березня 2023). Legionnaires of the Free World. Anti-terror. Part 2 "Mechanic". Reincarnation in battle". Процитовано 30 квітня 2025 — через YouTube.
  26. ↑ штурм бійців Грузинського легіону у складі 1-ї інтернаціональної роти.
  27. ↑ Обставини штурму 1-ї інтернаціональної роти у жовтні 2022 року.
  28. ↑ Бойовий шлях 1-ї Інтернаціональної роти СпП.
  29. ↑ Телеканал ВІТА (3 грудня 2024). 2 Інтернаціональний Легіон оборони України — пліч-о-пліч з українськими бійцями. Процитовано 27 квітня 2025 — через YouTube.
  30. ↑ а б Командир 2 інтернаціонального легіону: «Ми здатні перемогти. За умови, що ця війна стане війною всього українського й західного суспільства» | Український тиждень (укр.). 27 вересня 2024. Процитовано 27 квітня 2025.
  31. ↑ а б в г д е ж Командир другого легіону: «Під Покровськом ми тримали три посадки й відбили 11 штурмів» | Український тиждень (укр.). 8 квітня 2025. Процитовано 26 квітня 2025.
  32. ↑ а б в г д е ж Командир 2 інтернаціонального легіону: «Ми здатні перемогти. За умови, що ця війна стане війною всього українського й західного суспільства». Український тиждень (укр.). 27 вересня 2024. Процитовано 5 квітня 2025.
  33. ↑ Руслан Мирошниченко, позивний Санта, командир 2-го Інтернаціонального Легіону. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 29 квітня 2025.
  34. ↑ а б в г 2-Й ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ ЛЕГІОН: ЕСТЕТИКА БОЙОВОГО БРАТЕРСТВА. Образотворче Мистецтво (укр.). 5 травня 2025. Процитовано 5 травня 2025.
  35. ↑ Офіційний сайт Інтернаціонального легіону оборони України. ildu.mil.gov.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2025.
  36. ↑ Другий Інтернаціональний Легіон Оборони України. 2legion.com. Процитовано 26 квітня 2025.
  37. ↑ Телеканал ВІТА (3 грудня 2024). 2 Інтернаціональний Легіон оборони України — пліч-о-пліч з українськими бійцями. Процитовано 29 квітня 2025 — через YouTube.
  38. ↑ Телеканал ВІТА (3 грудня 2024). 2 Інтернаціональний Легіон оборони України — пліч-о-пліч з українськими бійцями. Процитовано 27 квітня 2025 — через YouTube.
  39. ↑ а б Телеканал ВІТА (3 грудня 2024). 2 Інтернаціональний Легіон оборони України — пліч-о-пліч з українськими бійцями. Процитовано 27 квітня 2025 — через YouTube.
  40. ↑ а б БЕЛСАТ NEWS (20 березня 2023). Нават адзін беларус – гэта вялікая каштоўнасць: камандзір інтэрнацыянальнага легіёну ва Украіне. Процитовано 27 квітня 2025 — через YouTube.
  41. ↑ 2 Інтернаціональний Легіон оборони України (6 березня 2023). Звернення командира 2 Інтернаціонального Легіону. Процитовано 27 квітня 2025 — через YouTube.
  42. ↑ Телеканал ВІТА (3 грудня 2024). 2 Інтернаціональний Легіон оборони України — пліч-о-пліч з українськими бійцями. Процитовано 27 квітня 2025 — через YouTube.
  43. ↑ Другий Інтернаціональний Легіон Оборони України. 2legion.com. Процитовано 27 квітня 2025.
  44. ↑ БЕЛСАТ NEWS (20 березня 2023). Нават адзін беларус – гэта вялікая каштоўнасць: камандзір інтэрнацыянальнага легіёну ва Украіне. Процитовано 27 квітня 2025 — через YouTube.
  45. ↑ Командир другого легіону: «Під Покровськом ми тримали три посадки й відбили 11 штурмів» | Український тиждень (укр.). 8 квітня 2025. Процитовано 27 квітня 2025.
  46. ↑ «Захищати Україну треба так, ніби це твоя сестра чи брат»: як іноземці об'єдналися в Легіон, який боронить Донеччину та Луганщину. vchasnoua.com (укр.). Процитовано 27 квітня 2025.
  47. ↑ Громадське радіо (26 березня 2025). Ексклюзив! Командир Інтернаціонального Легіону про запеклі бої, виклики та мотивацію бійців. Процитовано 27 квітня 2025 — через YouTube.
  48. ↑ Син ведучого Ігоря Пелиха показався в Курській області (фото). www.unian.ua (укр.). 23 вересня 2024. Процитовано 29 квітня 2025.
  49. ↑ Громадське радіо (26 березня 2025). Ексклюзив! Командир Інтернаціонального Легіону про запеклі бої, виклики та мотивацію бійців. Процитовано 29 квітня 2025 — через YouTube.
  50. ↑ 2-й Легіон знищує російський підрозділ спеціального призначення | ILDU. ildu.mil.gov.ua (укр.). Процитовано 5 травня 2025.
  51. ↑ Марічка Падалко (5 березня 2025). СИН ЛЕГЕНДИ Ігоря ПЕЛИХА ІВАН. Уперше про ЗАГИБЕЛЬ батька, несправедливість та бізнес на ВІЙНІ. Процитовано 10 травня 2025 — через YouTube.
  52. ↑ Інтернаціональний легіон поповнює статистику втрат ворога — Руслан Мирошниченко. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 6 квітня 2025.
  53. ↑ Hicks, Tyler (17 квітня 2024). Looking for a Fight. www.nytimes.com (англ.). New York Times. Процитовано 17 квітня 2024.
  54. ↑ Громадське радіо (26 березня 2025). Ексклюзив! Командир Інтернаціонального Легіону про запеклі бої, виклики та мотивацію бійців. Процитовано 27 квітня 2025 — через YouTube.
  55. ↑ Громадське радіо (26 березня 2025). Ексклюзив! Командир Інтернаціонального Легіону про запеклі бої, виклики та мотивацію бійців. Процитовано 27 квітня 2025 — через YouTube.
  56. ↑ Захищати Україну треба так, ніби це твоя сестра чи брат. ugorod.dn.ua. Процитовано 29 квітня 2025.
  57. ↑ Бачили жахи, які творила Росія, – командир Інтернаціонального Легіону про мотивацію бійців. 24 Канал (укр.). 24 жовтня 2024. Процитовано 26 квітня 2025.
  58. ↑ а б Громадське радіо (26 березня 2025). Ексклюзив! Командир Інтернаціонального Легіону про запеклі бої, виклики та мотивацію бійців. Процитовано 27 квітня 2025 — через YouTube.
  59. ↑ а б Інтернаціональний легіон поповнює статистику втрат ворога — Руслан Мирошниченко. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2025.
  60. ↑ Телеканал ВІТА (3 грудня 2024). 2 Інтернаціональний Легіон оборони України — пліч-о-пліч з українськими бійцями. Процитовано 29 квітня 2025 — через YouTube.
  61. ↑ 2 Інтернаціональний Легіон оборони України (15 жовтня 2024). How it was in 2nd season. Процитовано 5 травня 2025 — через YouTube.
  62. ↑ Громадське радіо (26 березня 2025). Ексклюзив! Командир Інтернаціонального Легіону про запеклі бої, виклики та мотивацію бійців. Процитовано 27 квітня 2025 — через YouTube.
  63. ↑ Командир другого легіону: «Під Покровськом ми тримали три посадки й відбили 11 штурмів» | Український тиждень (укр.). 8 квітня 2025. Процитовано 30 квітня 2025.
  64. ↑ Телеканал Тернопіль1 (27 березня 2025). Від Колумбії до України: шлях воїна з позивним "Сіму". Процитовано 10 травня 2025 — через YouTube.
  65. ↑ «Вони прекрасно розуміють, що таке свобода і для чого вони тут» — командир 2 Інтернаціонального Легіону про іноземних бійців. Громадське радіо (укр.). 27 березня 2025. Процитовано 26 квітня 2025.
  66. ↑ Громадське радіо (26 березня 2025). Ексклюзив! Командир Інтернаціонального Легіону про запеклі бої, виклики та мотивацію бійців. Процитовано 30 квітня 2025 — через YouTube.
  67. ↑ «Г’юстоне, у нас проблема»: як працює пункт управління розвідки 2 Інтернаціонального легіону. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 29 квітня 2025.
  68. ↑ Цифровий відеосигнал, донаведення та… круїз-контроль: FPV-дрони зі штучним інтелектом скоро на передовій. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 2 травня 2025.
  69. ↑ а б Передовий «стабік» з котом на Донеччині: чому «пакунок пораненого» найпотрібніший поблизу «нуля». armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 29 квітня 2025.
  70. ↑ «Вони прекрасно розуміють, що таке свобода і для чого вони тут» — командир 2 Інтернаціонального Легіону про іноземних бійців. Громадське радіо (укр.). 27 березня 2025. Процитовано 3 квітня 2025.
  71. ↑ Телеканал ВІТА (3 грудня 2024). 2 Інтернаціональний Легіон оборони України — пліч-о-пліч з українськими бійцями. Процитовано 3 травня 2025 — через YouTube.
  72. ↑ «Захищати Україну треба так, ніби це твоя сестра чи брат»: як іноземці об'єдналися в Легіон, який боронить Донеччину та Луганщину. vchasnoua.com (укр.). Процитовано 3 травня 2025.
  73. ↑ «Зберіг життя усіх своїх хлопців, але загинув сам»: прощання із Євгеном Олефіренком (укр.). 10 липня 2022. Процитовано 6 квітня 2025 — через www.radiosvoboda.org.
  74. ↑ На війні загинув 33-річний командир Елвіс – Євген Олефіренко. ГЛАВКОМ (укр.). 9 липня 2022. Процитовано 26 квітня 2025.
  75. ↑ Op 24 februari pakte Jevgen zijn spullen voor de oorlog, maar hij kwam niet meer terug. nos.nl (нід.). 5 серпня 2022. Процитовано 26 квітня 2025.
  76. ↑ а б New details on 2 Americans killed in Ukraine - CBS News. www.cbsnews.com (амер.). Процитовано 26 квітня 2025.
  77. ↑ Янко, Марта (29 червня 2023). У Львові 29 червня попрощаються із чотирма захисниками та захисницями України. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 29 квітня 2025.
  78. ↑ Володимир Ярославович Тріщ – Герої професійно-технічної освіти Львівщини (укр.). Процитовано 29 квітня 2025.
  79. ↑ Азербайджанец-военнослужащий ВСУ пропал без вести - ОБНОВЛЕНО - ФОТО/ВИДЕО. media.az (рос.). Процитовано 29 квітня 2025.
  80. ↑ Кримська Свiтлиця :: Текст статти "ІНОЗЕМНИМ ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ". svitlytsia.crimea.ua. Процитовано 29 квітня 2025.
  81. ↑ Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 10 листопада 2024. Процитовано 29 квітня 2025.
  82. ↑ Шевчук, Катерина (8 грудня 2023). На фронті загинув Юрій Савчук з Хмельниччини. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 29 квітня 2025.
  83. ↑ Горнова, Вікторія (9 травня 2024). На Чернігівщині в останню путь провели Петра Федунова та Дениса Карпенка. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 29 квітня 2025.
  84. ↑ Присвоєння звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Карпенко Денису Володимировичу Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Архів оригіналу за 8 вересня 2024. Процитовано 29 квітня 2025.
  85. ↑ На війні в Україні загинув ще один грузинський боєць. www.ukrinform.ua (укр.). 3 червня 2024. Процитовано 29 квітня 2025.
  86. ↑ Командир другого легіону: «Під Покровськом ми тримали три посадки й відбили 11 штурмів» | Український тиждень (укр.). 8 квітня 2025. Процитовано 29 квітня 2025.
  87. ↑ Пішов на фронт, щоб діти не знали, що таке війна. Згадаймо Андрія Костельного. ГЛАВКОМ (укр.). 10 липня 2024. Процитовано 29 квітня 2025.
  88. ↑ КОСТЕЛЬНИЙ Андрій Володимирович. if-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 29 квітня 2025.
  89. ↑ На війні в Україні загинув 18-річний британський доброволець. ГЛАВКОМ (укр.). 4 лютого 2025. Процитовано 29 квітня 2025.
  90. ↑ Богданьок, Олена (21 липня 2024). На Луганщині загинув 22-річний доброволець із Польщі. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 29 квітня 2025.
  91. ↑ Загинула за Україну: 24-річна білоруска Марія Зайцева – DW – 03.02.2025. dw.com (укр.). Процитовано 29 квітня 2025.
  92. ↑ Свобода, Радіо (19 січня 2025). «Вона була вся в крові». Історія фото з білорускою Марією Зайцевою, яка загинула на війні з Росією. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 29 квітня 2025.
  93. ↑ Телеканал ВІТА (3 грудня 2024). 2 Інтернаціональний Легіон оборони України — пліч-о-пліч з українськими бійцями. Процитовано 30 квітня 2025 — через YouTube.
  94. ↑ Телеканал ВІТА (3 грудня 2024). 2 Інтернаціональний Легіон оборони України — пліч-о-пліч з українськими бійцями. Процитовано 30 квітня 2025 — через YouTube.
  95. ↑ ДМК Луганська ОДА (1 жовтня 2023). Руслан Мірошниченко: луганчанин, який керує 2-м Інтернаціональним легіоном. Процитовано 30 квітня 2025 — через YouTube.
  96. ↑ Інтернет радіо Holos_fm • Internet Radio Holos_fm (4 лютого 2025). 2-й Інтернаціональний Легіон оборони України — Шеврони, що наближають перемогу України. Процитовано 29 квітня 2025 — через YouTube.
  97. ↑ Вручення бойових патчей легіонерам на фронті.
  98. ↑ Інтернет радіо Holos_fm • Internet Radio Holos_fm (4 лютого 2025). 2-й Інтернаціональний Легіон оборони України — Шеврони, що наближають перемогу України. Процитовано 26 квітня 2025 — через YouTube.
  99. ↑ Презентація на тему Козацтво. Запорізька Січ. Козацькі клейноди — презентації з історії України. GDZ4YOU (укр.). Процитовано 5 травня 2025.
  100. ↑ 2 Інтернаціональний Легіон оборони України (11 березня 2023). Бійці 2 Інтернаціонального Легіону склали присягу. Процитовано 30 квітня 2025 — через YouTube.
  101. ↑ Міжнародний форум «Єдність і подяка». Нагородження іноземців-захисників України. www.ukrinform.ua (укр.). 14 березня 2025. Процитовано 5 квітня 2025.
  102. ↑ 2-й Інтернаціональний легіон: естетика бойового братерства».
  103. ↑ PAO in UA (19 листопада 2024). ОЛЕКСАНДР ЗАКЛЕЦЬКИЙ: про мистецтво та війну, бачення художника та український National Geographic. Процитовано 5 травня 2025 — через YouTube.
  104. ↑ Естетика бойового братерства. Збруч (укр.). 26 грудня 2024. Процитовано 2 травня 2025.
  105. ↑ Фотовиставка «2 Інтернаціональний Легіон: Естетика бойового братерства». Центр інтелектуального мистецтва Меркурій (укр.). Процитовано 2 травня 2025.
  106. ↑ Естетика бойового братерства 2 Інтернаціонального легіону | ILDU. ildu.mil.gov.ua (укр.). Процитовано 2 травня 2025.
  107. ↑ Кишиневський, Микита (30 квітня 2025). Український військовий відкрив фотовиставку про братерство іноземних добровольців (ФОТО). ШоТам (укр.). Процитовано 2 травня 2025.
  108. ↑ Гузь, Уляна (1 травня 2025). Братерство іноземних добровольців: військовий ЗСУ в Івано-Франківську відкрив фотовиставку. Рубрика. Процитовано 2 травня 2025.
  109. ↑ Звернення до громадян іноземних держав, які прагнуть допомогти Україні у її боротьбі проти російської агресії — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 28 квітня 2025. Процитовано 30 квітня 2025.
  110. ↑ Музей війни. warmuseum.kyiv.ua. Процитовано 30 квітня 2025.
  111. ↑ Колодій, Юрій Свиридюк, Влада (28 лютого 2025). FOR FREEDOM: в Києві представили виставку про іноземців у лавах ЗСУ. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 30 квітня 2025.
  112. ↑ Ранок Вдома (19 березня 2025). For Freedom: виставка про іноземців, які воюють за Україну. Процитовано 30 квітня 2025 — через YouTube.
  113. ↑ 2 Інтернаціональний Легіон оборони України (24 березня 2023). Бойова Гра. Процитовано 30 квітня 2025 — через YouTube.
  114. ↑ 2 Інтернаціональний Легіон оборони України (7 квітня 2023). Ден. Історія бійця, який воює за свободу нації. Процитовано 30 квітня 2025 — через YouTube.
  115. ↑ Галущенко, Катерина (30 травня 2024). Син Пелиха, який воює на передовій, отримав відзнаку міністра оборони України. Фото. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 4 квітня 2025.
  116. ↑ Син відомого телеведучого Ігоря Пелиха відзначений за мужність на фронті.
  117. ↑ Легіонери вільного світу. Ківі. LB.ua. 25 березня 2023. Процитовано 6 квітня 2025.
  118. ↑ "Україна зараз воює за весь світ", - медик-доброволець з Нової Зеландії (позивний «Ківі»). www.ukrinform.ua (укр.). 17 березня 2023. Процитовано 29 квітня 2025.
  119. ↑ Військова медикиня з Нової Зеландії розповіла, як допомагає захищати Україну (відео). Східний Варіант (укр.). 21 березня 2023. Процитовано 29 квітня 2025.
  120. ↑ Конопльова, Марина (29 березня 2023). Бойова медикиня із Нової Зеландії служить на передовій в Україні (ВІДЕО). ШоТам (укр.). Процитовано 29 квітня 2025.
  121. ↑ Ukrinform (8 березня 2023). Legionnaires of the Free World. Anti-terror. Part 2 "Mechanic". Reincarnation in battle". Процитовано 26 квітня 2025 — через YouTube.
  122. ↑ «Найкоротша відстань до ворога у мене була пів метра», – Олександр, позивний «Механік». www.ukrinform.ua (укр.). 6 березня 2023. Процитовано 26 квітня 2025.
  123. ↑ ТСН (7 листопада 2024). Відверте інтерв'ю БІЙЦЯ ЛЕГІОНУ: Прірва між КОМАНДИРОМ та солдатом, бусифікація та МЕТА РФ. Процитовано 26 квітня 2025 — через YouTube.
  124. ↑ Meet the Colombians fighting in Ukraine's Intl. Legion – DW – 03/13/2024 (англ.). Процитовано 26 квітня 2025 — через www.dw.com.
  125. ↑ З рушницею та молитвою — пішки та поночі: як відбувається ротація піхотинців на «нулі». armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2025.
  126. ↑ «Парадокс» із М113: про порятунок «пораненої» «емки» 2 Інтернаціонального легіону. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2025.
  127. ↑ Вивіз поранених з поля бою після 13 влучань FPV. Військовий «Парадокс» з Інтернаціонального легіону розказав, як бронетранспортер M113 рятує бійців, а він його. КИЇВ24 (укр.). 27 січня 2025. Процитовано 30 квітня 2025.
  128. ↑ Сухопутні війська України (27 січня 2025). Рятує поранених і вивозить підбиту техніку. Парадокс, командир екіпажу M113. Процитовано 30 квітня 2025 — через YouTube.
  129. ↑ Екшн по-колумбійськи: репортаж з Донеччини про підготовку іноземних добровольців. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2025.
  130. ↑ Кощей.
  131. ↑ Як іноземці воюють за Україну | ILDU. ildu.mil.gov.ua (укр.). Процитовано 30 квітня 2025.
  132. ↑ Факти ICTV (19 січня 2025). АНІМЕШНИКИ на фронті РОЗНОСЯТЬ ОКУПАНТІВ ⚡ Ось ЩО МОТИВУЄ ІНОЗЕМЦІВ НИЩИТИ ворогів України. Процитовано 30 квітня 2025 — через YouTube.
  133. ↑ Воював під Бахмутом і в Серебрянському лісі — бразилець Єшуа захищає Україну. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 30 квітня 2025.
  134. ↑ Correspondence, A. B. N. (23 березня 2025). “Командири завжди були з нами чесними”, – Бразилець з 2 Інтернаціонального легіону оборони України розповів, як готують легіонерів до участі у найскладніших місіях та найзапекліших боях. Антиімперський Блок Народів (укр.). Процитовано 30 квітня 2025.
  135. ↑ UATV Português (24 березня 2025). VOLUNTÁRIO BRASILEIRO PARA A DEFESA DA UCRÂNIA. Процитовано 30 квітня 2025 — через YouTube.
  136. ↑ Instagram. www.instagram.com. Процитовано 30 квітня 2025.
  137. ↑ Прикордонник з Колумбії захищає Україну | ILDU. ildu.mil.gov.ua (укр.). Процитовано 5 травня 2025.
  138. ↑ Телеканал Тернопіль1 (27 березня 2025). Від Колумбії до України: шлях воїна з позивним "Сіму". Процитовано 10 травня 2025 — через YouTube.
  139. ↑ Тоні, командир відділення роти Чарлі.
  140. ↑ Андрій, пілот FPV.
  141. ↑ - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 6 травня 2025.
  142. ↑ БЕЛСАТ DOC (14 квітня 2025). МАША ЗАЙЦАВА – Яна разумела, што можа загінуць. НЕ КОЖНЫ ЧАЛАВЕК – МАША, рэж. Вольга Воранава. Процитовано 3 травня 2025 — через YouTube.
  143. ↑ 2 Інтернаціональний Легіон оборони України (17 березня 2023). 2 Інтернаціональний Легіон - батальйон єдності. Процитовано 30 квітня 2025 — через YouTube.
  144. ↑ DW Українською (20 березня 2025). "Поки Європа не прокинулася": що мотивує цивільних іноземців воювати на боці ЗСУ? | DW Ukrainian. Процитовано 26 квітня 2025 — через YouTube.
  145. ↑ Ми Україна плюс (4 вересня 2024). Щит Європи: реальні історії бійців, що боронять Україну. Процитовано 29 квітня 2025 — через YouTube.
  146. ↑ International Legion for Defenсe of Ukraine (27 лютого 2025). Three years side by side. Процитовано 30 квітня 2025 — через YouTube.
  147. ↑ Телеканал 2+2 (4 березня 2024). ЦІНОЮ ЖИТТЯ: як воїни світу стали на захист України. Процитовано 5 травня 2025 — через YouTube.
  148. ↑ На полицях столичної бібліотеки «оселилися» врятовані з Лисичанська книги. Вечірній Київ (укр.). 9 серпня 2022. Процитовано 29 квітня 2025.
  149. ↑ „Протистояння. Червоний терор“ — огляд мальопису – «ПОРОХІВНИЦЯ». porokhivnytsya.com.ua. Процитовано 29 квітня 2025.
  150. ↑ Овчарова, Оксана (вівторок, 21 вересня 2021 р.). Бібліотека на Кавказькій - New format: ПРОТИСТОЯННЯ. Бібліотека на Кавказькій - New format. Процитовано 3 травня 2025.
  151. ↑ Презентація коміксу «Протистояння. Червоний терор» - 20 Вересня 2021 | Litcentr. litcentr.in.ua. Процитовано 29 квітня 2025.
  152. ↑ root (20 вересня 2021). Відбудеться презентація коміксу «Протистояння. Червоний терор». chytomo.com (укр.). Процитовано 29 квітня 2025.
  153. ↑ У Торецьку презентували книгу про спротив українців російсько-більшовицькому режиму. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 29 квітня 2025.
  154. ↑ Телеканал ВІТА (3 грудня 2024). 2 Інтернаціональний Легіон оборони України — пліч-о-пліч з українськими бійцями. Процитовано 29 квітня 2025 — через YouTube.
  155. ↑ Телеканал ВІТА (3 грудня 2024). 2 Інтернаціональний Легіон оборони України — пліч-о-пліч з українськими бійцями. Процитовано 29 квітня 2025 — через YouTube.
  156. ↑ Media Laboratorija (11 грудня 2020). Онлайн-зустріч з авторами коміксу Протистояння.Червоний терор, до Дня пам'яті жертв голодоморів. Процитовано 29 квітня 2025 — через YouTube.

Посилання

[ред. | ред. код]
2 Інтернаціональний Легіон
у соціальних мережах
2 Інтернаціональний Легіон на сайті Facebook
2 Інтернаціональний Легіон на сайті YouTube
2 Інтернаціональний Легіон на сайті Instagram

Новини

[ред. | ред. код]

Відео

[ред. | ред. код]