Ґвендолін Брукс

Ґвендолін Брукс
Народилася 7 червня 1917(1917-06-07)[1][2][…]
Топіка, США[4]
Померла 3 грудня 2000(2000-12-03)[5][1][…] (83 роки)
Чикаго, Іллінойс, США[4]
·злоякісна пухлина
Поховання Лінкольн[d]
Країна  США[6][7]
Національність афроамериканці[8][9][…]
Місце проживання Іллінойс
South Sided
Топіка
Michigan Boulevard Garden Apartmentsd
Діяльність поетка, письменниця, письменниця-романістка, вчителька
Сфера роботи поезія
Alma mater Englewood Technical Prep Academyd, Hyde Park Academy High Schoold, Kennedy–King Colleged (1936) і Wendell Phillips Academy High Schoold
Заклад Університет у Чикаго і Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населення[10]
Мова творів англійська
Роки активності з 1930[10]
Членство Американська академія мистецтв та літератури
Діти Nora Brooks Blakelyd
Нагороди

CMNS: Ґвендолін Брукс у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ґвендолін Брукс (англ. Gwendolyn Brooks, 7 червня 1917, Топіка, Канзас — 3 грудня 2000, Чикаго, Іллінойс) — американська поетеса.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї колишньої шкільної вчительки, яка залишила роботу заради сім'ї, і сина раба-втікача — колишнього учасника Громадянської війни. Батько Ґвендолін хотів стати лікарем, але через неможливість платити за навчання змушений був влаштуватися працювати вахтером.

Коли дочці було всього шість тижнів від народження, сім'я перебралася в Чикаго. Все дитинство дівчинки пройде в чиказьких нетрях.

Коли Ґвендолін було 13, її вірші були вперше опубліковані. У 16 років у її активі було вже не менше 75-и опублікованих віршів. У 1936, закінчивши коледж, Брукс стала викладати літературу.

Перша збірка віршів — «Вулиця в Бронзвілле» («A street in Bronzeville») вийшов в 1945 році і був добре прийнятий критикою. У 1953 виходить невеликий, в значній мірі автобіографічний роман Брукс «Мод Марта» («Maud Martha») — опис життя негритянської дівчини з Чикаго. У 1960 і 1963 виходять ще дві збірки віршів поетеси — «Їдці бобів» («The Bean Eaters») і «Вибране» («Selected poems»).

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Брукс завжди пам'ятає про своє коріння, що знаходить відображення як у змісті її віршів, так і в тій музикальності і темпераментності, з якою вони написані. Але в міру того, як в США наростає рух проти расової дискримінації, вірш її до того ж стає стислим, більш динамічним і емоційним, а іронія переходить в нещадну сатиру. Після демонстрацій 1968 року у чолі з Мартіном Лютером Кінгом, якого Брукс послідовно підтримує, вона заявляє:

На поетів, яким трапилося бути неграми, падає подвійне випробування: вони повинні писати вірші і вони повинні пам'ятати, що вони негри.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Брукс Ґвендолін // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 196. — ISBN 966-692-578-8.