Ґарднер Дозуа

Ґарднер Дозуа
англ. Gardner Raymond Dozois
Ім'я при народженні англ. Gardner Raymond Dozois
Народився 23 липня 1947
Сейлем (Массачусетс)
Помер 27 травня 2018
Філадельфія
·сепсис
Громадянство США США
Діяльність редактор,письменник
Сфера роботи літературна діяльністьd[1], наукова фантастика[1], редагування[1] і науково-фантастична літератураd[1]
Alma mater Salem High Schoold
Мова творів англійська
Роки активності 1970 — 2018
Напрямок наукова фантастика
Жанр Наукова фантастика, Журнал наукової фантастики, антології, фантастика
Magnum opus Asimov's Science Fiction
У шлюбі з Susan Casperd
Премії Неб'юла (15), Г'юго (2), Локус (36)

CMNS: Ґарднер Дозуа у Вікісховищі

Ґарднер Реймонд Дозуа (англ. Gardner Raymond Dozois; народ. 23 липня 1947, Сейлем (Массачусетс) — 27 травня 2018, Філадельфія) — американський письменник-фантаст і редактор. З 1984 по 2004 роки був головним редактором журналу «Азімовз сайнс фікшн». Дозуа є багаторазовим переможцем премій «Г'юго» і «Неб'юла» і як редактор, і як автор оповідань.

Біографія[ред. | ред. код]

Дозуа народився 23 липня 1947 року в Сейлемі, штат Массачусетс[2]. У 1965 році закінчив середню школу Сейлема. З 1966 по 1969 роки служив в армії журналістом, після чого переїхав до Нью-Йорка, щоб працювати редактором наукової фантастики.

Дозуа стверджував, що звернувся до читання художньої літератури як до втечі від провінціалізму свого рідного міста.

У 2004 році дорогою з гри Філадельфія Філліз Дозуа потрапив в автомобільну аварію, в результаті якої був важко поранений. Як наслідок він уперше за багато років пропустив Worldcon. Надалі було лікування і одужання.

Проживав у Філадельфії, помер 27 травня 2018 року від сепсису[3]

Література[ред. | ред. код]

Як письменник Ґарднер Дозуа працював в основному в короткій літературній формі. Він шість разів був серед номінантів на премію «Г'юго» за найкраще оповідання, але лише два рази отримав її у 1984 році за Миротворця, у 1985 — за Morning Child. У 1972, 1973 і 2001 роках він був серед номінантів премії «Неб'юла» в категорії за найкращу коротку повість; в 1974 році був претендентом на «Неб'юлу» за найкращу повість; в 1979 році претендував на «Неб'юлу» за найкращий роман (за Strangers).

Його оповідання були зібрані у збірках: The Visible Man (1977), Geodesic Dreams, Slow Dancing through Time (1990, у співпраці), Strange Days (2001), Morning Child and Other Stories (2004) і When the Great Days Come (2011). Як романіст Дозуа є автором єдиного роману — Strangers (1978). Він був співавтором у творах Nightmare Blue (1977, спільно з Джорджем Еффінгером) і Hunter's Run (2008, спільно з Джорджем Мартіном і Деніелом Абрахамом (en[4]). Коли Дозуа став головним редактором Asimov's Science Fiction, його письменницька активність занепала. Також він став писати короткі огляди художньої літератури для «Локуса».

Редакторська діяльність[ред. | ред. код]

Ґарднер Дозуа найбільш відомий, мабуть, як людина, що отримала рекордні 15 «Г'юго», як найкращий професійний редактор. Він отримував цю премію майже щороку: у 1988—1993, у 1995—2001, в 2003 і 2004[5] роках. У 1987 1994 2002,,, 2005 і 2007 роках він був серед номінантів. Цікаво відзначити, що всі «Г'юго» були ним отримані в період, коли він був головним редактором журналу Азімова. На додаток до своєї роботи в журналі Азімова, він також працював в 1970-х роках в таких журналах як «Гелексі сайнс фікшн», «If», «Worlds of Fantasy» та «Worlds of Tomorrow».

Дозуа добре відомий як укладач антологій оповідань. Після свого відходу з поста головного редактора Asimov's, він залишився редактором серії антологій The year's Best Science Fiction, який публікується щорічно з 1984 року. Також, разом з Джеком Даному він редагував серії тематичних збірок: «Кішки», «Динозаври», «Морські змії», «Хакери». Ґарднер Дозуа отримав 20 премій «Локус» за найкращу антологію; і ще 16 як редактор. Дозуа послідовно висловив особливий інтерес до пригодницької наукової фантастики і, в тому числі, до космічної опери, яку він називає «центр-ядро наукової фантастики».[6] Майкл Свонвік, з яким Дозуа співпрацював у фантастиці, опублікував у 2001 році у видавництві Old Earth Books велике інтерв'ю з Дозуа. Інтерв'ю під назвою Being Gardner Dozois, охоплює кожний опублікований художній твір Дозуа. У 2002 році Being Gardner Dozois було номіновано на премію «Г'юго» в категорії за найкращу книгу про фантастику. А в 2002 році інтерв'ю виграло премію «Локус» у категорії Best Non-fiction/Art Book.

Твори, що Ґарднер Дозуа відбирав для щорічних конкурсів як найкращі твори року, у загальному обсязі виграли, станом на грудень 2015 року, 44 Г'юго, 41 Неб'юлу, 32 премії Локус, 10 Всесвітніх премій фентезі і 18 Меморіальних премій імені Теодора Стерджона.

Дозуа послідовно висловив особливий інтерес до пригодницької наукової фантастики а також до космічної опери, які він спільно називає «центральним ядром наукової фантастики».[7]

Письменницькі праці[ред. | ред. код]

Художня література[ред. | ред. код]

Нехудожні твори[ред. | ред. код]

Вибрані антології під редакцією Ґарднера Дозуа[ред. | ред. код]

Антології у Крос-Жанрі (гібридному жанрі), співредактори Дозуа і Мартін[ред. | ред. код]

  • Songs of the Dying Earth, a tribute anthology to Jack Vance´s seminal Dying Earth series, published by Subterranean Press (co-edited with George R. R. Martin) (2009)
  • Warriors, a cross-genre anthology featuring stories about war and warriors (co-edited with George R. R. Martin) (2010); Locus Award
  • Songs of Love and Death, a cross-genre anthology featuring stories of romance in fantasy and science-fiction settings (co-edited with George R. R. Martin) (2010)
  • Down These Strange Streets, a cross-genre anthology featuring stories of private-eye detectives in fantasy and science fiction settings (co-edited with George R. R. Martin)[8] (November 2011)
  • Old Mars, an anthology featuring new stories about Mars in retro-SF vein (co-edited with George R. R. Martin) (2013); Locus Award[9]
  • Dangerous Women, a cross-genre anthology featuring stories about women warriors (co-edited with George R. R. Martin) (2013)[10]
  • Rogues, a cross-genre anthology featuring stories about assorted rogues (co-edited with George R. R. Martin) (2014)
  • Old Venus, an anthology featuring new stories about Venus in retro-SF vein (co-edited with George R. R. Martin) (2015)[11]

Тематичні антології серії, співредактори Дозуа і Данн[ред. | ред. код]

Серія «Айзека Азімова»[ред. | ред. код]

Найкращі науково-фантастичні серії року[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Czech National Authority Database
  2. «Gardner Dozois: The Good Stuff», Interview, Locus: The Magazine of the Science Fiction and Fantasy Field, Nov. 2008, issue 574, pages 68—70
  3. Gardner Dozois (1947-2018) [1] [Архівовано 28 травня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. Невский, Борис. Бег с препятствиями (рус.), «Мир фантастики», // mirf.ru ([[24 січня]][[2008]]). Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 21 червня 2017.
  5. Award Winners: Best Professional Editor (англ.). The 62nd World Science Fiction Convention. // www.noreascon.org. Архів оригіналу за 24 листопада 2012. Процитовано 21 червня 2017.
  6. Truesdale, Dave Gardner Dozois, the Revitalization of Genre SF, and The New Space Opera (англ.). // sfsite.com. Архів оригіналу за 25 січня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
  7. Gardner Dozois, the Revitalization of Genre SF, and The New Space Opera Archived September 26, 2008, at the Wayback Machine. by Dave Truesdale, Fantasy and Science Fiction, accessed Nov. 3, 2008. Архів оригіналу за 25 січня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
  8. «Another Monkey Off My Back» [Архівовано 2010-10-05 у Wayback Machine.]. September 30, 2010. George R. R. Martin (blog). Retrieved 2013-04-22.
  9. 2014 Locus Awards Winners. Locus. 28 червня 2014. Архів оригіналу за 20 вересня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
  10. Dangerous Women Arrives on Tor.com. Tor.com. 24 липня 2013. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 19 листопада 2013.
  11. Not A Blog: Venus In March. GRRM.livejournal.com. 19 червня 2014. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 27 вересня 2014. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]