Ґабелок
Ґабе́лок[1] (можливо від нім. Kalbfell), опо́йок[2] — шкіра молодого теляти, що харчувалося лише молоком і котрого ще не годували фуражем (рослинним кормом).
Волосяний покрив теляти на відміну від дорослої тварини еластичніший та густіший, а самі волосини тонші. Тому шкіра теляти ніжніша, м'якша, пружна та водночас міцна, завдяки цим властивостям вона вважається ціннішою.
Обробивши таку шкіру, отримують особливо м'яку замшу, продукти з якої, після нанесення відповідного захисту, стають водостійкими та зазвичай зберігають якості сировини і є м'якими, еластичними та характеризуються привабливим відблиском. Головним чином з такої замші виготовляють галантерейні вироби та взуття.
Приклад: «Одягнутий він був у китайчатий синій жупанок, пістрьових штанях і обутий в ґабелкових черевиках» (Олекса Стороженко. «Спогади про Микиту Леонтійовича Коржа»)
У народі ґабеликами називаються ще й кістки. «Худий, як ґабелик» або «Худий, аж ґабелики видно» — кажуть про дуже худу людину.
Див. також[ред. | ред. код]
- Інші хутра, шкіри молодих тварин:
- Худоба
- Захист тварин
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ґабелок // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Опойок // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Великий тлумачний словник сучасної української мови
- Тлумачний словник В. Даля (рос.)
- Енциклопедія Брокгауза Ф. А. та Єфрона І. А. (1890—1916 рр.) [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Коротка енциклопедія кожумяки (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Ґабелок // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.