Ясениця-Сільна
| село Ясениця-Сільна | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Дрогобицький |
| Громада | Бориславська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1110 |
| Населення | 1425 |
| Площа | 42,3 км² |
| Густота населення | 33,7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82183[1] |
| Телефонний код | +380 3244 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°20′08″ пн. ш. 23°21′33″ сх. д. / 49.33556° пн. ш. 23.35917° сх. д.Координати: 49°20′08″ пн. ш. 23°21′33″ сх. д. / 49.33556° пн. ш. 23.35917° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | м.Борислав, вул.Шевченка, 42 |
| Карта | |
  Ясениця-Сільна | |
 Ясениця-Сільна | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Ясени́ця-Сі́льна — село Дрогобицького району Львівської області на березі річки Шумівки. Межує з селами Дережичі, Попелі, Нагуєвичі, Унятичі. Мікротопоніми: Мішище, Радичів, Гутин, Татарщина, Татарська Гора, Воротищі, Дуброва, Волотопи, Ниви, Мацькові Ниви, Зади, Магур, Ковбаса, Ченча, Луки, Солоний, Порубище, Багно. У селі, крім мурованої, є дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване 1110 року. В XVI ст. селяни мали повинність возити до Бані-Котівської королівської солеварні по три вози дров на тиждень. Згодом цю повинність зменшили до одного воза дров на тиждень. В 1565—1566 рр. налічувалось 36 панв для виварювання солі. Після приєднання Галичини до Австро-Угорщини 1867 року кількість панв значно зменшилась. У XVIII ст.[уточнити] уряд закрив солеварню.[2]
У часи середньовіччя y Польщі на землях Галицького князівства були шахти королівські у Тураві Сольні, Старій Солі, Ясениці, Модричах, Стебнику, Сільці, Трускавці, Калуші i Солотвині, які працювали з римських часів[3].
На сьогоднішній день в селі є кілька соляних джерел і одна соляна криниця.
У 1950-х роках працювала цегельня.
Населення[ред. | ред. код]
| Національність//рік | 1830 | 1880 | 1913 | 1939 | 1989 | 2007 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Українці | 1587 | 1298 | 1987 | 2390 | 1859 | 1402 |
| Поляки | - | - | 6 | 10 | - | - |
| Євреї | - | - | 6 | 20 | - | - |
| Латинники | - | - | - | 10 | - | - |
| Німці | - | - | - | 10 | - | - |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- В селі народився командант Легіону УСС Стронський Микола.
- У 1862—1864 в місцевій школі навчався Іван Франко.
- Народилася мати Івана Франка [[https://web.archive.org/web/20181116220205/http://uk.rodovid.org/wk/Запис:306572 Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] Марія Кульчицька] (1835—1872).
- Іван Кобилецький (1873–1945) – український правник, адвокат, історик-джерелознавець, збирач народних прислів’їв і приказок, мемуарист, публіцист, редактор часописів, активний громадсько-політичний діяч у Галичині.
- Народився український дисидент Кобилецький Ярослав Володимирович (1928—1997), ініціатор створення «Об'єднання»
- В 1949 народився Сторонський Василь Миронович — український поет і композитор.
- Бродяк Степан Миколайович (1985—2014) — молодший сержант 80-ї окремої аеромобільної бригади, учасник антитерористичної операції на сході України, що запровадив О.Турчинов.
- Кобилецький Микола Мар'янович - український вчений-правознавець, фахівець з історії держави і права України; доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри адміністративного та фінансового права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Дрогобицький район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ Дрогобичина: свідки епох. Енциклопедична книга-альбом. — Дрогобич: «Коло», 2012 р. — с.458
- ↑ Stanisław Hwałek — «Górnictwo soli kamiennych i potasowych», Katowice 1971
Посилання[ред. | ред. код]
- Дрогобицький район
- [1] [Архівовано 26 червня 2021 у Wayback Machine.]
- [2] [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Дрогобицького району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
